2. Теорії, які розкривають сутність почуттів та емоцій

1. ОРГАНІЧНІ ТЕОРІЇ:

А) РУДИМЕНТАРНА ТЕОРІЯ ЕМОЦІЙ Ч.ДАРВІНА.

Ч. Дарвін у праці «Походження виразних рухів людини» показав зв'язок емоцій людини з відповідними афективними й інстинктивними реакціями у тварин. Важливо було довести, що почуття, які вважаються «святою святих»людської душі, мають тваринне походження. Так виникла рудиментарна теорія емоцій, в межах якої емоції людини розумілися суто ретроспективно. Виразні рухи, що супроводжують наш страх, розглядаються як рудиментарні залишки тваринної реакції при втечі й обороні, а виразні рухи, що супроводжують гнів – як рудиментарні залишки тваринної реакції нападу. Страх – загальмований напад. Гнів – загальмована бійка.

Б) ТЕОРІЯ ДЖЕМСА – ЛАНГЕ.

Першим традиційну на той час концепцію емоцій похитнув У. Джемс, американський психолог інтроспективної орієнтації, у 1884 році. Датський психолог К.Ланге виступив з цими ж ідеями в 1885 році. Теорія Джемса – Ланге розглядає емоції як результат органічних змін, викликаних деякими подразниками. Динаміка емоцій у цій теорії виглядає так: сприймання емоціогенних стимулів – нервово-м’язова реакція організму – переробка в центральній нервовій системі імпульсів, які надходять від органів, – виникнення суб’єктивного переживання стимулу у вигляді емоцій.

Основний доказ своєї теорії Джемс і Ланге бачили не стільки в тому факті, що емоційні стани супроводжуються фізіологічними змінами, скільки в тому, що без фізіологічних змін не може існувати і сама емоція, емоція – це і є прямий результат того, що колись приймалося за її тілесні прояви. На думу цих вчених, сприймання обстановки безпосередньо зумовлює відповідні зміни в організмі, а також тілесні дії, які людина переживає як емоції. Так, вигляд тигра сприймається як сигнал небезпеки. Організм реагує на нього підвищенням кров’яного тиску, посиленням серцебиття тощо. Ці зміни людина переживає я страх. Отже, емоція є інформатором психіки про стан організму.

В) АКТИВАЦІЙНА ТЕОРІЯ ЕМОЦІЙ.

Однією зі спроб подолати недоліки теорії Джемса – Ланге є активаційна теорія ( Ч.Шеррінгтон, К.Юнг та ін..) Ці автори вважають , що емоційні центри відіграють роль вартових, які здіймають тривогу, коли виникає загроза нормальній життєдіяльності. Тоді емоції мобілізують вищі ділянки мозку на діяльність, яка відповідає стану організму. Пов’язавши відчуття й емоції, представники активаційної теорії намагаються пояснити різноманітність людських переживань через афективний (чуттєвий) тон відчуттів, але як він виникає, не пояснюють.

Г) ТАЛАМІЧНА ТЕОРІЯ ЕМОЦІЙ.

Щоб установити це, американський фізіолог В. Кеннон та його наукові соратники запропонували таламічну теорію емоцій. На їх думку, специфічна якість емоцій додається до простого відчуття, коли виникають таламічні процеси. Збудження від рецепторів спочатку надходить у таламус, де відбувається його оцінювання. Якщо воно нейтральне, то спрямовується далі в кору головного мозку, якщо ж емоційне, то збуджує таламус. Таламічне збудження передається вниз, на нервову систему, викликаючи виразні рухи, і вгору, в кору головного мозку, де переживається як емоційний тон, доданий до відчуттів. Таламічна теорія, маючи раціональні міркування, також не може обґрунтувати необхідність емоцій.

Д) КОНФЛІКТНА ТЕОРІЯ ЕМОЦІЙ.

Автори конфліктної теорії канадський психолог Д. Хебб та французькі психологи – Е.Клапаред і П.Жане вважають емоції порушенням нормальної активності в корі головного мозку, вродженою реакцією на конфлікт між тим, що людина знає і може, і тим, чого від неї вимагає життя.

2. ТЕОРІЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ ЕМОЦІЙ,

К.Ізард розглядає емоції як складний процес, що має нейрофізіологічний, рухово-експресивний і почуттєвий компоненти. Інтраіндивідуальний процес взаємодії цих компонентів, внаслідок якого виникає емоція, є результатом еволюційно-біологічних процесів. Емоції розглядаються не тільки як основна мотивуюча система, але і як особистісні процеси, що додають змісту і значення людському існуванню. К. Ізард виділив базові або фундаментальні емоції – які є вродженими.

3. ІНФОРМАЦІЙНА ТЕОРІЯ П.В.СІМОНОВА.

На думку П.В.Сімонова, емоція – це відображення мозком людини і тварини якоїсь актуальної потреби (її якості і величини) та імовірності (можливості) її задоволення, яку мозок оцінює на основі генетичного й індивідуального досвіду.

Отже, емоції та почуття пов’язані з інформацією:

А) Якщо її недостатньо - виникають негативні емоції та почуття.

Б) Якщо її достатньо – виникають позитивні емоції та почуття.

Е = П . (Іп – Ін), де Е – емоції; П – потреба; Іп – інформація, яка потрібна;

Ін – інформація наявна. Значить, потреба й імовірність її задоволення – необхідні і достатні чинники виникнення емоцій.

КРИТИКА: Виходячи з цієї формули можна передбачити, коли у людини інформація потрібна та наявна співпадають, то у людини не буде емоцій,

Тому, що Іп – Ін = 0; В житті це не можливо.

4. ТЕОРІЯ ПАВЛОВА.

Основою почуттів та емоцій є динамічний стереотип:

А) Якщо він закріплюється, то у людини виникають позитивні емоції та почуття.

Б) Якщо він руйнується то у людини виникають негативні емоції та почуття.

5. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ.

- Фізіологічною основою емоцій та почуттів є робота головного мозку.

- В основі емоцій та почуттів лежать умовні та безумовні рефлекси.

- Емоції та почуття залежать від функціонування вегетативної (автономної)

нервової системи.

- В результаті експериментальних досліджень ( Олде і Гес досліджували мишей та пацюків, вони вживлювали електроди в різні ділянки їх мозку), було виявлено, що в гіпоталамусі у ссавців існують центри страждань та насолоди. На педаль клали солодощі, коли тварина натискала на неї, то вона отримувала страждання або насолоду. Якщо це був центр страждання – тварина більше не натискала на педаль, якщо ж це був центр насолоди – вона постійно натискала на педаль.