5. Основні властивості та закономірності відчуттів

Кожне відчуття виникає й розвивається за певними закономірностями і характеризуються такими властивостями:

1. Якість – це особливість, якою відрізняється одне відчуття від іншого, особливості слухових, нюхових, смакових відчуттів;

1. Тривалість;

2. Наявність латентного (прихованого) періоду;

4. Інтенсивність – це кількісна характеристика відчуттів, тобто більша чи менша сила їх виявлення. Вона залежить від сили подразника, що їх викликає. Але ця залежність досить складна і має певні закономірності

( чутливість та пороги чутливості);

5.Чутливість – це здатність аналізатора реагувати на дію адекватного подразника, відчувати його.

Чутливість має пороги (рівні). ПОРОГОМ відчуття називають такий рівень інтенсивності подразника, який здатний викликати відчуття. Розрізняють пороги – абсолютний та розрізнений або диференційний. Абсолютний поріг буває нижчий і верхній.

Мінімальна сила подразника, яка викликає ледве помітне відчуття, називається нижнім абсолютним порогом чутливості.

Верхнім абсолютним порогом чутливості називається максимальна сила подразника, за якої ще виникає адекватне діючому подразникові відчуття.

Існує основний психофізичний закон Вебера-Фехнера.

S = К 1&Г + С де S - інтенсивність відчуттів;

J - сила подразника;

К та С - константи.

Зі зростанням сили подразника в геометричній прогресії інтенсивність відчуттів збільшується в арифметичній.

6. Адаптація або пристосування – це зміна чутливості органів чуття під дією постійно діючого подразника, що проявляється у зниженні або підвищенні порогів.

Є три види цього явища:

• Адаптація як повне зникнення відчуття в процесі тривалої дії подразника (одяг, атмосфера, запах);

• Адаптація як притуплення відчуття під дією сильного подразника (холодна вода, сильне світло). Це негативна адаптація, бо знижує чутливість.

• Адаптація як підвищення чутливості під впливом дії слабкого подразника. Це позитивна адаптація, бо підвищує чутливість.

7. Взаємодія відчуттів – зміна чутливості аналізатора під впливом подразнення інших органів відчуття. В одних випадках взаємодія відчуттів виявляється – як збільшення або зменшення чутливості одних подразників під дією інших (для сліпих людей азбука Брайля). В інших – як СИНЕСТЕЗІЯ відчуттів (від грец. сумісне, одночасне відчуття). Наприклад, кольоровий слух у композиторів Римського-Корсакова, Скрябіна. Жовто- оранжевий колір викликає відчуття тепла, синього – холоду. Холодна красота.

8. Компенсація відчуттів, відомо, що сліпі люди краще чують, а глухі краще бачать. В сучасному світі відомими стали дві сліпоглухонімі: американка Елен Келер та росіянка Ольга Скороходова, у яких доля склалася однаково по відношенню компенсації зору та слуху – нюхом та дотиком на цій основі розвиток мови, отримання освіти, досягнення високого рівня культури.

Е.Келер писала: «По временам меня охватывает подобно холодному туману чувство разобщенности, когда я сижу одна и жду у закрытой двери жизни. Там, за этой дверью, свет, музика, сладость общения с людьми. Но я войти не могу. Судьба молчаливая, беспощадная преграждает мне дорогу. Только Библия утешает меня в том, что зримая жизнь временна, а незримая вечна ».

О.Скороходова, кандидат педагогических наук, автор трех книг. Одна из ее книг – «Как я воспринимаю, представляю и понимаю этот мир». Цитата из этой книги:

«Думают иные, те, что звуки слышат,

Те, что видят солнце, звезды и луну –

Как она без зренья красоту опишет,

Как поймет без слуха звуки и весну

Я услышу запах и росы прохладу,

Легкий шелест листьев пальцами ловлю

Утопая в сумрак, я пройду по саду,

И мечтать готова, и сказать – люблю...»

9. Післядія в аналізаторах – це явище пояснюється певною інертністю нервових процесів, яка спричинюється до того, що відчуття подразника продовжується якийсь час після припинення його дії (після того, як дивишся на світло, заплющ очі...).

10. Сенсибілізація – це підвищення чутливості внаслідок взаємодії аналізаторів і тренування (вдивлятися, вслуховуватися, смакувати) пов'язано з певною професією.