Змістовий модуль 5. Психологія груп

Тема 5.12. Група та колектив Конспект лекції

План

1. Соціалізація особистості.

2. Класифікація груп, їхня характеристика.

3. Поняття про колектив. Лідерство.

4. Міжособистісні стосунки. Механізми взаємовпливу.

5.Поняття конфлікту та його функції.

6. Класифікація конфліктів.

7. Стилі поведінки в конфліктній ситуації.

8. Шляхи розв’язання конфліктів та поради, щоб краще здобути уроки з

конфліктних ситуацій.

1. Соціалізація особистості

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ – це двосторонній процес, що включає в себе, з одного боку, засвоєння індивідом соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище та систему соціальних зв’язків, а з іншого – це процес активного вироблення системи соціальних зв’язків індивідом за рахунок його активної діяльності, активного включення в соціальне середовище. Людина не лише засвоює соціальний досвід, але і перетворює його у власні цінності, установки, орієнтації, переконання.

Перша сторона процесу соціалізації – засвоєння соціального досвіду – це характеристика того, як середовище впливає на особистість.

Друга сторона – характеризує момент впливу особистості на середовище через діяльність.

Якщо виходити з тези загальної психології про те, що особистістю не народжуються, а нею стають, то зрозуміло, що процес соціалізації по своєму змісту є процесом становлення особистості, який починається з перших хвилин життя людини. Тому, тільки шляхом соціалізації індивіда здійснюється його розвиток як особистості.

Виділяються три сфери, в яких проходить становлення особистості:

• Діяльність – на протязі всього процесу соціалізації особистість засвоює все нові і нові види діяльності;

• Спілкування – розглядається у контексті соціалізації особистості зі сторони розширення та поглиблення контактів між людьми;

• Самосвідомість – розглядається з точки зору становлення в людині образу її «Я», який не виникає одразу, а складається на протязі життя особистості.

Виділяють такі механізми соціалізації:

1. Наслідування (дитина робить те, що роблять її батьки);

імітація;

ідентифікація (ототожнення);

керівництво.

2.Засвоєння знань, умінь та навичок.

1. Навіювання;

адаптація;

приклад.

Специфічні фактори мікро та макро-середовища називаються – соціальними інститутами – це історично усталені форми організації спільної діяльності (сім’я, школа, установи чи організації, комунікація, громадська думка).

Виділяють два основних аспекти соціалізації:

1. ТИПІЗАЦІЯ – пов’язана з формуванням типових для певних соціальних груп, спільнот стереотипів, еталонів, норм поведінки.

2. ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ – коли розвиток людини розгортається в індивідуальних умовах і конкретних ситуаціях, що характеризує конкретний шлях особистості. Це не передумова соціалізації, а її підсумок.

2. Класифікація груп, їхня характеристика

Сам термін «група» – італійського походження. За доби Відродження у Західній Європі так називали сукупність об’єктів на картині художників. Потім цим терміном почали позначати конкретну сукупність людей. У російську мову поняття «група» в ІХ столітті увів поет О.С. Пушкін (українська, «молоросійська» мова була заборонена імперським царським урядом Росії як засіб передачі писемної інформації). Остаточно в російській мові, з якої він потім перейшов в українську, термін «група» закріпився на початку ХХ століття.

ГРУПА – це відносно стійка сукупність людей, які пов’язані між собою спільними цілями, системою взаємин, взаємовпливів і включених до типових видів діяльності. Об’єднання людей в групи відбувається за різними ознаками: владними, майновими, професійними, освітніми тощо.

Класифікація груп:

Основна ознака	Види груп	Загальна характеристика
1. За формою існування	1. УМОВНІ 2. РЕАЛЬНІ	Члени такої групи не перебувають один з одним у безпосередньому контакті, не спілкуються і можуть не знати один про одного. Наприклад, відмінники старших класів, всі фермери району тощо. Основою таких груп є безпосередня, реальна взаємодія і спілкування. Утворюються вони з метою об’єднання зусиль для розв’язання спільних цілей. Наприклад, 3-А клас, 18 група.
2. За кількістю	1.МАЛІ 2.ВЕЛИКІ 3. СЕРЕДНІ	Це відносно невелика кількість людей (2 мінімум), які безпосередньо контактують між собою і об’єднані спільним завданням і цілями. Наприклад, сім’я, шкільний клас, студентська група, спортивна команда тощо. 40 і більше осіб. А) стійкі – етноси, класи, народності тощо. Наприклад, українці. Б) стихійні – натовп, публіка тощо. Наприклад, Помаранчева революція. Управління ними здійснюється за допомогою навіювання, наслідування, зараження. 30–40 осіб. У таких групах, як і у малих, зберігається безпосередність спілкування індивідів, але вже з певними уповноваженими представниками групи.
3. За офіційністю та неофіційністю	1. ОФІЦІЙНІ 2. НЕОФІЦІЙНІ	Створюються на підставі наказу, розпорядження, штатного розкладу, юридичного акту. Утворюються завдяки спільним інтересам, симпатії, дружби, любові.
4. Значущості для особистості	1. РЕФЕРЕНТНІ (еталонна) 2. ГРУПИ ЧЛЕНСТВА	Це така спільнота, з якою людина порівнює себе, до якої себе відносить і на цінності й норми якої рівняється у своїй діяльності, поведінці чи вчинках. Характеризують реальну належність людини до певної спільності.
5. Тривалість існування	1. ТИМЧАСОВІ 2. ПОСТІЙНІ	Об’єднання, яке існує рівно стільки, скільки потребує ситуація. Їх діяльність розрахована на тривалий період.
6. Сила впливу на особистість	1. ПЕРВИННІ 2.ВТОРИННІ	Становлять коло найближчого оточення, є особистісний контакт (сім’я, шкільний клас, студентська група, трудовий колектив). Їх діяльність передбачає коло дальшого й ширшого соціального середовища, де взаємодія є не такою інтенсивною, не має особистісного контакту (школа, університет).
7. Рівень розвитку	1. ДИФУЗНІ ГРУПИ (конгломерат) 2.АСОЦІАЦІЯ 3. КООПЕРАЦІЯ 4.КОРПОРАЦІЯ 5. КОЛЕКТИВ	Майже не згуртована група, існує найчастіше короткий час, склад членів випадковий, домінують найпростіші взаємини за типом симпатій – антипатій. Наприклад, люди в купе, хворі в палаті. Згуртована, має постійний основний склад, існує тривалий час, відносини – ділові, існує розподіл ролей, члени мають спільну мету і певну організацію діяльності для її досягнення. Відносини між членами групи обумовлюються вкладом кожного в спільну діяльність Це організована група людей, об’єднаних для досягнення певної мети, яка є особистісно значущою і наповнена асоціальним (чи навіть, антисоціальним) змістом. Наприклад, угрупування злочинців. Група людей, об’єднана загальними цілями і завданнями, що досягла в процесі соціально-цінної спільної діяльності високого рівня розвитку.
8. Міра відкритості, доступності для широкого загалу	1. ЗАКРИТІ 2. ВІДКРИТІ	Характеризуються закритою діяльністю, умовами життя. Наприклад, трудова колонія, військовий вуз. Характеризуються доступністю великому загалу. Наприклад, колектив фабрики, цивільний вуз.