
- •26. Технічний розвиток як об’єкт організаційно-економічного управління.
- •27. Елементи виробничого процесу.
- •28. Класифікація виробничих процесів.
- •29. Організаційні типи виробництва
- •30. Виробничий цикл та його структура.
- •31. Методи організації виробництва.
- •32. Інфраструктура підприємства, її види та склад.
- •33. Абсолютний і відносний рівень якості продукції.
- •35. Завдання і принципи держ. Політики у сфері управл. Якістю продукції.
- •39. Собівартість окремих виробів продукції, калькулювання.
- •40. Методи обчислення собівартості продукції.
- •41. Фінансова діяльність підприємства.
- •42. Дохід підприємства.
- •43. Прибуток підприємства та схема його використання.
- •44. Рентабельність як показник ефективності роботи підпр-ва.
- •45. Оцінка і діагностика фінансового стану.
- •46. Типова структура функціональних складових економічної безпеки та їх сутність.
- •47. Необхідність, суть, мета реструктуризації підприємства.
- •48. Суть, причини та ознаки банкрутства.
- •49. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб’єктів господарювання.
42. Дохід підприємства.
Дохідність підприємства є одним із найголовніших показників, що відображають фінансовий стан підприємства. Такий показник визначає мету підприємницької діяльності. Крім керівництва фірми і колективу, він цікавить вкладників капіталу (інвесторів, кредиторів), а також державні органи, і передусім — податкову службу, фондові біржі, що здійснюють купівлю-продаж цінних паперів. Основний результат діяльності підприємства визначається за допомогою низки показників, що поділяються на абсолютні та відносні. До абсолютних показників належить прибуток підприємства, що іноді ототожнюють з поняттям "дохід", а до відносних — рентабельність підприємства.
Дохід класифікується по наступним групам: - Дохід від реалізації; - Інші операційні доходи; - Дохід від участі в капіталі; - Інші фінансові доходи; - Інші доходи; - Надзвичайні доходи.
43. Прибуток підприємства та схема його використання.
Прибуток — частина додаткової вартості, виробленої, реалізованої та готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість реалізується і набуде грошової форми.
Прибуток відображає результати фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання і зазнає впливу багатьох чинників. У формуванні прибутку підприємств є особливості залежно від сфери їх діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин тощо.
44. Рентабельність як показник ефективності роботи підпр-ва.
Прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства без урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід доповнювати показником рентабельності. Ступень прибутковості підприємства і характеризує рентабельність. Рентабельність – це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції. Фірма рентабельна, якщо суми виторгу достатньо не тільки для сплати витрат на виробництво, але і для утворення прибутку. Таким чином, рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал.
Рентабельність — дохідність, прибутковість підприємства; показник економічної ефективності виробництва промислового підприємства, що відбиває кінцеві результати господарської діяльності. Розрізняють два види рентабельності: рентабельність, розрахована на основі загального прибутку, і рентабельність, розрахована на основі чистого прибутку.
45. Оцінка і діагностика фінансового стану.
Фiнансовий стан пiдпpиємства — це комплексне поняття, яке є pезультатом взаємодiї всiх елементiв системи фiнансових вiдносин пiдпpиємства, визначається сукупнiстю виpобничо-господаpських фактоpiв i хаpактеpизується системою показникiв, що вiдобpажають наявнiсть, pозмiщення i викоpистання фiнансових pесуpсiв.
Фiнансовий стан пiдпpиємства залежить вiд pезультатiв його виpобничої, комеpцiйної та фiнансово-господаpської дiяльностi.
Діагностика - визначення стану об'єкта, предмета, явища або процесу (управлінського виробничого, технологічного) за допомогою реалізації комплексних процедур, виявлення слабких ланок. Процес діагностики - дослідний процес з використанням методів, способів і прийомів. Мета діагностики - установити діапазон об'єкта дослідження і дати висновок про його стан на дату завершення цього дослідження і на перспективу. Діагностика здійснюється різними методами: 1.Аналітичні методи 2 Експертна діагностика 3.Лінійне програмування: зазвичайно відбувається в 3 етапи: 1) побудова математичної моделі 2) рішення управлінського завдання 3) аналіз та узагальнення отриманих результатів .