3.Характер процесу усвідомлення

УСВІДОМЛЕННЯ є актом свідомості, предметом якого є сама її діяльність. Усвідомлення – це фокусування свідомості на психічних процесах, на тих чуттєвих образах дійсності, які особистість завдяки їм отримує. В основі усвідомлення лежить узагальнення власних психічних процесів, що призводить до оволодіння ними.

Найбільш загальна характеристика усвідомлення психічних процесів ґрунтується на таких засадах:

1. Людина може усвідомити те, що сприймає, те, що вона згадує, про що мислить, до чого уважна. Яку емоцію переживає;

2. Людина може усвідомити, що це саме вона сприймає, згадує, мислить, відчуває.

Актуально усвідомленим є лише той зміст нашої психіки, який виступає перед особистістю як предмет, на який безпосередньо спрямована та чи інша її дія. Отже, тільки порівняння ідеального та реального, бажаного й дійсного, мети та мотиву веде до усвідомлення.

Відомий радянський вчений Узнадзе Д.М. (1886–1950) пов’язував процес усвідомлення з об’єктивацією – тобто здатністю психічної діяльності відокремлювати «Я» і світ, сприймати світ незалежно від «Я», в його безвідносності до «Я» особистості. Сам механізм об’єктивації, згідно з Узнадзе, вступає в дію тоді, коли поведінка призупиняється з метою з’ясувати, що й чому. Тільки тут починається процес усвідомлення.

Про основні засоби усвідомлення говорить закон «зсуву, або зміщення»: усвідомити яку-небудь операцію – означає перевести її з площини дії у площину мови, тобто відтворити її в уяві, щоб можна було виразити словами. Отже, мовні значення – це специфічні інструменти усвідомлення. УСВІДОМИТИ значить надати значення. Якщо образ «не знаходить » свого значення, то він і не усвідомлюється.

4.Свідомість як процес, типи свідомості

Свідомість розглядають як стан та як процес.

Свідомість як стан – західна психологія традиційно визнає два стани свідомості:

1) сон, який розглядається як період відпочинку;

2) не сон або активний стан (рос. бодрствование)

Процес свідомості ділиться на два класи:

1. процеси мимовільні – відбуваються як би самі по собі;

2. процеси довільні організуються та спрямовуються самим суб’єктом.

Типи свідомості:

1. ПОВСЯКДЕННА – сукупність уявлень, знань, установок та стереотипів, які засновані на безпосередньому повсякденному досвіді людей і які до мінують в соціальному суспільстві, до якого вони належать. Повсякденній свідомості властиві помилки, які можуть бути перепонами до наукового пізнання світу.

2. ПОЛІТИЧНА – соціально-психологічний феномен, який пов’язаний з відношенням людини до суспільних інститутів, перш за все інститутів влади. Серед типів політичної свідомості виділяють:

• тоталітарні;

• авторитарні;

• демократичні.

3. РЕЛІГІЙНА свідомість – з точки зору матеріалізму – фантастичне відображення людьми – природних та соціальних сил в образах, які панують над ними; уявленнях, ідеях, які співвідносяться з діючими надприродними силами. Має як пізнавальні так і емоційні корні: страх перед незрозумілими силами природи, почуття безсилля перед хворобами, стихійними лихами, голодом, тощо.

4. ЕКСТРОВЕРТОВАНА (поверхова) – усвідомлення зовнішнього світу і одночасно світу внутрішнього змінюється на протязі дня. Сприйняття подій в значній мірі залежить від стану людини.