Змістовий модуль 2. Рівні розвитку психіки

Тема 2.5. Психіка та свідомість Конспект лекції

План

1.Свідомість та її характеристики.

2. Різні погляди на свідомість в вітчизняній та зарубіжній психології.

3. Характер процесу усвідомлення.

4. Свідомість як процес, типи свідомості.

5. Особливі стани свідомості.

6. Порушення свідомості.

1.Свідомість та її характеристики

Найважливішою передумовою для виникнення людської свідомості було своєрідне ускладнення умов життя, в яких жили людиноподібні істоти – антропоїди. Під впливом умов життя ЦНС у них стала набагато складнішою

структурно та функціонально.

Протягом історичного розвитку в різних видах діяльності у людини поступово формувалися специфічно людська, свідомо спрямована пізнавальна діяльність, уява, людські почуття та якості волі, різноманітні психічні властивості, які істотно відрізняються від інстинктивної психічної діяльності тварини.

Праця, суспільний спосіб життя – ось основні передумови історичного розвитку людської свідомості як вищої форми психіки, в якій виявляється ставлення людини до свого середовища, здатність змінювати природу, пристосовувати її до своїх потреб.

Розкриємо суть поняття «свідомість» із кількох офіційно прийнятих визначень. Психологічний словник дає таке визначення: СВІДОМІСТЬ – властива людині функція головного мозку, яка полягає: – у відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому; – у передбаченні наслідків; – у регулюванні взаємовідносин людини з природою та соціальною дійсністю. Вона криє в собі відображення дійсності з допомогою відчуттів і абстрактного мислення. Структурними елементами свідомості є також емоції, воля, самосвідомість, інтуїція.

А.В.Петровський в підручнику «Загальна психологія» дає таке визначення – СВІДОМІСТЬ – є вища, інтегральна форма психіки, результат суспільно-історичних умов формування людини в процесі трудової діяльності за постійного спілкування з іншими людьми.

У підручнику «Психологія» за редакцією Ю.Л. Трофімова читаємо: «Свідомість не слід ототожнювати з психікою. Це не є особливий психічний процес чи їх сукупність, вмістилище чи ідеальний простір, у якому цей процес проходить. СВІДОМІСТЬ – особливе утворення, що сформувалося у ході суспільно-історичного розвитку на основі праці як специфічного виду діяльності, специфічна форма цілеспрямованого психічного відображення. Вона являє собою таку функцію людської психіки, сутність якої полягає в адекватному, узагальненому, цілеспрямованому активному відображенні, що здійснюється в символічній формі, й творчому перетворенні зовнішнього світу, у зв’язку вражень, що постійно надходять, із попереднім досвідом, у виділенні людиною себе з навколишнього середовища і протиставленні йому як суб’єкт об’єкту. Свідомість полягає в емоційній оцінці діяльності, забезпеченні діяльності цілеполягання – у попередній побудові дій та передбаченні їхніх наслідків, у контролюванні поведінки і керуванні нею, у здатності особистості давати собі раду в оточуючому матеріальному світі, у власному духовному житті. Отже, СВІДОМІСТЬ – не просто образ дійсності, а особлива форма психічної діяльності, орієнтована на відображення та перетворення дійсності.»

Основні психологічні характеристики свідомості.

1. Здатність акумулювати знання про навколишній світ.

Це явище відбувається на основі пізнавальних процесів:

Відчуття,сприймання,пам’яті, мислення, уяви.

2. Чітко закріплене в свідомості розрізнення суб’єкта від об’єкта, тобто розрізнення «Я» від «Не-Я» людини. Людина є єдиною з живих істот, яка здатна здійснювати самопізнання, вивчати й досліджувати саму себе.

3. Забезпечення цілеспрямованої діяльності людини. До функцій свідомості належить формування мети діяльності. При цьому зважують її мотиви, приймаються вольові рішення, беруться до уваги перебіг дій, вносяться корективи.

4. Наявність у складі свідомості певного ставлення до когось або чогось. Ставлення проявляється в почуттях.

Обов’язковою умовою формування та прояву всіх зазначених вище

специфічних якостей (психологічних характеристик) свідомості є МОВА.

Отже, вищим ступенем розвитку психіки, яка властива тільки людині, є СВІДОМІСТЬ. Тому СВІДОМІСТЬ можна визначити як вищу форму відображення об’єктів дійсності за допомогою мови та мовлення.

Або, СВІДОМІСТЬ є вищою формою психіки, яка виникає в процесі суспільної трудової діяльності людей при постійному спілкуванні їх між собою за допомогою мови.

Згідно з Р. Ассаджолі, поле свідомості – це аналізовані почуття, думки та спонукання. Воно не однорідне, має фокус, периферію та межу, за якою починається область неусвідомленого.