5. Методи опрацювання матеріалів дослідження

Опрацювання матеріалів дослідження буває:

• За критеріями якості. Наприклад, для вивчення особливостей засвоєння понять можуть бути використані такі загальноприйняті якісні показники:

• повнота вирізнення ознак;

• їх правильність;

• ступінь суттєвості та інші.

Аналіз організованості школяра можна проводити за такими показниками:

• час виконання завдання;

• рівень сформованості навичок;

• ставлення до діяльності та інші.

• Кількісне опрацювання матеріалів дослідження.

Найширше використовуються методи альтернативного, кореляційного та варіативного аналізу.

АЛЬТЕРНАТИВНИЙ АНАЛІЗ. Найчастіше використовуються різні відсоткові показники: співвідношення між цілим і частиною, між частинами цілого.

Наприклад, у класі, де проводиться експеримент із визначення обсягу уваги, є 38 учнів. Отримано такі результати:

№ групи	Обсяг уваги(кількість предметів)	Кількість учнів
1	7 предметів	17
2	6 предметів	9
3	5 предметів	6
4	4 предмети	6
		Усього 38

Для визначення першого показника Р знаходять відсоткове відношення між усіма учнями в класі та кожною з виокремлених груп:

M 1,2…n

Р = ––––––––––––––––x 100

n

де: n – кількість всіх учнів у класі;

М 1,2…n – кількість учнів кожної групи із різними обсягами уваги;

Р1 – 17 : 38 * 100 – 44,7%

Р2 – 9 : 38 * 100 – 23,6 % і т.д.

КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ – характеризує ступінь взаємозв’язку (або, як кажуть, тісноту зв’язку) ознак психічних процесів. Кореляційна залежність визначається принципом багатозначності. Зі зміною однієї ознаки інші ознаки набувають різних значень.

Наприклад, залежність між віком і довільним запам’ятовуванням буде кореляційною, бо зі зміною віку не спостерігається чіткої залежності у зміні довільного запам’ятовування. Пояснюється це тим, що зміна довільного запам’ятовування залежить не тільки від віку, а й від ряду інших чинників: рівня розвитку волі, концентрації уваги в момент запам’ятовування, інтересу до матеріалу тощо.

Кореляційні коефіцієнти можуть мати значення від 0 до 1,0, як зі знаком ( + ), так і зі знаком ( - ). Якщо коефіцієнт дорівнює 0, то це значить, що зв’язку між даними ознаками не існує. Якщо:

r – 0,3 – 0,5 зв’язок помірний;

r – 0,5 – 0,7 зв’язок значний;

r – 0,7 – 0,9 зв’язок виражений сильно.

ВАРІАТИВНИЙ АНАЛІЗ. Різниця у значенні досліджуваних ознак називається варіацією. Типові ознаки для досліджуваної групи визначаються вирахуванням середніх величин (наприклад, середньої арифметичної).

Достовірність одержаних результатів доводиться обрахуванням спеціальних коефіцієнтів – Стьюдента та Спірмена.

6. Надійність та валідність

НАДІЙНІСТЬ – це характеристика психологічної методики, що відображає ступінь точності вимірів, здійснюваних з допомогою даного тесту, а також усталеність результатів тесту стосовно впливу сторонніх випадкових факторів, які не є об’єктами дослідження.

На результати психологічного дослідження зазвичай впливає величезна кількість неврахованих чинників:

• стан емоційної сфери;

• ступінь втомленості досліджуваного;

• мотиваційна спрямованість на дослідження;

• освітлення у приміщенні;

• температура і вологість, рівень шуму, година доби, магнітні бурі та ін.

ВІРОГІДНІСТЬ (достовірність) – одна з характеристик психодіагностичних методик і тестів. Воно близьке до поняття «валідності», але не зовсім йому тотожнє.

ВАЛІДНІСТЬ (від лат. – міцний, здоровий) – це поняття, яке вказує нам, що тест вимірює і наскільки добре він це робить.

Методи визначення валідності розподіляються за трьома основними ознаками:

• валідність за змістом;

• валідність за критерієм;

• конструктивна валідність.

Визначення обсягу уваги.

№ групи	Обсяг уваги(кількість предметів)	Кількість учнів
1	7 предметів	17
2	6 предметів	9
3	5 предметів	6
4	4 предмети	6
		Усього 38