
- •Курсова робота
- •«Оцінка екологічного стану Тернопільської області»
- •Розділ 1. Географічне положення Тернопільської області
- •Загальні відомості про Тернопільську область
- •1.2 Фізико-географічні умови розташування області
- •Розділ 2. Характеристика абіотичних компонентів
- •2.1 Кліматичні фактори
- •2.2 Гідрологічні фактори
- •2.3 Едафічні фактори
- •3.1 Структура популяцій.
- •3.2 Дослідження вертикальної структури біоценозу
- •3.3 Характеристика біоценотичних зв’язків
- •Розділ 5. Характеристика природно-заповідного фонду
- •5.1 Об’єкти природно-заповідного фонду
- •5.2 Характеристика видів рослин, що занесені до Червоної книги України.
- •Айстра альпійська
- •Анектангій ганделя
- •Білопавутинник бульбистий leucocortinarius bulbiger
- •Зозулині сльози яйцеподібні listera ovata (l.) r.Br. (ophrys ovata l., neottia latifolia rich.)
- •5.3 Характеристика видів тварин, занесених до Червоної книги України
- •Бабка перев'язана
- •Бражник мертва голова
- •Горностай
- •П'явка медична hirudo medicinalis linnaeus, 1758
- •Йорж носар gymnocephalus acerinus (güldenstädt, 1774)
- •Список використаних джерел
Розділ 2. Характеристика абіотичних компонентів
Абіотичні фактори визначають можливість існування всіх груп організмів у тому чи іншому середовищі, впливаючи на географічне поширення рослин, тварин та мікроорганізмів. Вони важливі для розмноження живих істот та мають велике значення для загального рівня життєдіяльності організмів. В екосистемах абіотичні фактори виступають як ланка, що зв’язує різні групи організмів і тим забезпечує структурно-функціональну цілісність екосистем.
До абіотичних факторів відносять елементи неживої природи, що проявляють вплив на живі організми. Основними видами абіотичних факторів є: кліматичні (сонячна радіація, освітленість, температура, вологість, атмосферний тиск, газовий склад атмосфери та вітер); едафічні (ґрунтові) – це ґрунтові умови, що впливають на життя і поширення живих організмів; орографічні – фактори рельєфу; гідрологічні – фактори водного середовища; геологічні (материнська порода різного походження).
2.1 Кліматичні фактори
Кліматичні ресурси Тернопільської області сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема озимої і ярої пшениці, озимого ячменю, жита, вівса, кукурудзи, проса, цукрових буряків, картоплі, капусти, огірків, помідорів, кормових коренеплодів, однорічних і багаторічних трав та фруктових дерев на всій іі території Сприятливі умови для вирощування теплолюбних культур (виноград, абрикоси, персики та ш ) є у Придністров'ї, зокрема, на південних схилах Дністра.
Клімат на території області має важливе значення для відпочинку людей Найсприятливішими для цього є заліснені території Вони мають невеликі добові коливання температур повітря Улітку ділянки лісу мають прозоре повітря, насичене фітонцидами, без пилу А взимку на них значна товщина снігового покриву, невелика швидкість вітру, що сприяє організації зимових видів відпочинку.
Для літнього відпочинку найкращі кліматичні умови — у південній частині області, особливо на берегах Дністра і його приток У теплий період тут достатньо високі температури повітря, довгий купальний сезон (понад 90 днів), добра природна вентиляція території Для зимового відпочинку умови тут малопридатні, бо взимку буває багато днів з похмурою погодою, туманами, сильними вітрами, сніговий покрив незначний (1-10 см).
На території області є сприятливі умови для будівництва вітроенергетичних споруд, які в майбутньому можуть бути важливими виробниками екологічно ферми, підприємства комунального господарства Водоочисні споруди є в 16 міських поселеннях.
В останні 100-120 років температура повітря в Тернополі, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 ° С. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 р. Більшим є підвищення температури в першу половину року (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Температура повітря по місяцям, (°С)
Температура |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
Середня |
-5,8 |
-4,2 |
0,0 |
7,4 |
13,3 |
16,2 |
17,4 |
16,8 |
12,9 |
7,4 |
1,8 |
-2,9 |
6,7 |
Денна максимальна |
-4 |
-2 |
3 |
12 |
18 |
21 |
23 |
22 |
17 |
11 |
4 |
-1 |
10 |
Нічна мінімальна |
-8 |
-7 |
-3 |
3 |
9 |
12 |
14 |
12 |
9 |
3 |
0 |
-5 |
3 |
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 14,2 ° С) зафіксована в 1963 р., найвища (1,9 ° С) - в 2007 р.
Найнижча середньомісячна температура в липні (12,8 ° С) спостерігалась у 1864 р., найвища (21,1 ° С) - в 1959 р.
Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 32,4 ° С) зафіксовано в березні 1929 р., абсолютний максимум (36,5 ° С) - в липні 1931 р.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 80%, найменша вона у травні (71%), найбільша - у грудні (89%). (Таблиця 2.2).
Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша - у грудні.
Таблиця 2.2
Відносна вологість повітря, (%)
-
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
Рік
86
85
81
73
71
74
76
76
79
82
88
89
80
Для екологічної системи особливо важливою є кількість опадів. Вона визначає навіть тип екосистем. При опадах менше ніж 250мм на рік (у жаркому кліматі) розвиваються пустельні екосистеми, при опадах 250 – 750мм на рік – степи, лісостеп, савана, при 750 – 1250мм – формуються сухі субтропічні ліси та при опадах більше ніж 1250мм на рік – вологі тропічні ліси.
У середньому за рік у Тернополі випадає 612 мм атмосферних опадів, найменше їх у березні, найбільше - у липні. (Таблиця 2.3).
Таблиця 2.3
Середня кількість опадів, (мм)
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
34 |
34 |
32 |
47 |
69 |
81 |
92 |
63 |
52 |
33 |
36 |
39 |
612 |
Мінімальна річна кількість опадів (401 мм) спостерігалась у 1961 р., максимальна (1003 мм) - в 1905 р.
Максимальну добову кількість опадів (106 мм) зафіксовано 12 червня 1960.
У середньому за рік у місті спостерігається 157 днів з опадами; найменше їх (10) у жовтні, найбільше (16) - у грудні.
Щорічно в Тернополі утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.