
- •Лекція 1
- •2.1. Комбінаторний вибух
- •2.1.2. Евристичний пошук
- •Лекція 2
- •1.1 Значення експертного аналізу
- •1.2. Характеристики експертних систем
- •1.3. Базові функції експертних систем
- •1.3.1. Накопичення знань
- •1.3.2. Представлення знань
- •1.3.3. Управління процесом пошуку рішення
- •1.3.4. Роз'яснення прийнятого рішення
- •Лекція-3.
- •4.2. Методи отримання кількісних і якісних експертних оцінок.
- •Лекція-5.
- •5.2.1. Класифікація по розв'язуваній задачі
- •Лекція-6.
- •2.4.5. Оцінка системи
- •Лекція-7.
- •1.4.1. Дані і знання
- •3.1. Знання і їхнє представлення в сші
- •Лекція-8.
- •8.1. Поле знань
- •8.1.1. Про мову опису поля знань
- •8.1.2. Семіотична модель поля знань
- •8.1.3. “Піраміда” знань
- •8.2. Стратегії одержання знань
- •Лекція 9.
- •9.3.1. Психологічний аспект
- •3.3.2. Лінгвістичний аспект
- •3.3.3. Гносеологічний аспект витягу знань
- •Лекція 10.
- •4.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •4.2. Комунікативні методи
- •4.2.1. Пасивні методи
- •Лекція 11.
- •4.2.2. Активні індивідуальні методи
- •4.2.3. Активні групові методи
- •Лекція 12.
- •4.3. Текстологічні методи
- •4.4. Найпростіші методи структурування
- •4.4.1. Алгоритм для «чайників»
- •4.4.2. Спеціальні методи структурування
Лекція 11.
4.2.2. Активні індивідуальні методи
Активні індивідуальні методи видобування знань на сьогоднішній день – найпоширеніші. В тому або іншому ступені до них вдаються при розробці практично будь-якої ЕС. До основних активних методів можна віднести:
анкетування;
інтерв’ю;
вільний діалог;
ігри з експертом.
У всіх цих методах активну функцію виконує інженер по знаннях, який пише сценарій і режисирує сеанси видобування знань. Ігри з експертом істотно відрізняються від трьох інших методів. Три методи, які залишилися, дуже схожі між собою і відрізняються лише за ступенем свободи, який може собі дозволити інженер по знаннях при проведенні сеансів видобування знань. Їх можна назвати методами питань пошуку знань.
Анкетування
Анкетування – найжорсткіший метод, тобто найбільш стандартизований. В цьому випадку інженер по знаннях наперед складає запитальник або анкету, розмножує її і використовує для опитування декількох експертів. Це основна перевага анкетування.
Сама процедура може проводитися двома способами:
Аналітик вголос ставить питання і сам заповнює анкету по відповідях експерта.
Експерт самостійно заповнює анкету після попереднього інструктажу.
Другий спосіб нам здається переважаючим, оскільки у експерта з’являється необмежений час на обдумування відповідей.
Інтерв’ю
Під інтерв’ю розумітимемо специфічну форму спілкування інженера по знаннях і експерта, в якій інженер по знаннях задає експерту серію наперед підготовлених питань з метою видобування знань про предметну область.
Інтерв’ю дуже близьке тому способу анкетування, коли аналітик сам заповнює анкету, заносячи туди відповіді експерта. Основна відмінність інтерв’ю у тому, що воно дозволяє аналітику опускати ряд питань залежно від ситуації, вставляти нові питання в анкету, змінювати темп, різноманітити ситуацію спілкування.
Вільний діалог
Вільний діалог – це метод видобування знань у формі бесіди інженера по знаннях і експерта, в якій немає жорсткого регламентованого плану і запитальника. Це визначення не означає, що до вільного діалогу не треба готуватися. Навпаки, зовні вільна і легка форма цього методу вимагає високої професійної і психологічної підготовки.
Кваліфікована підготовка до діалогу допомагає аналітику стати істинним драматургом або сценаристом майбутніх сеансів, тобто запланувати гладкий перебіг процедури видобування: від приємного враження на початку бесіди перехід до професійного контакту через пробудження інтересу і завоювання довіри експерта.
Таблиця 4.2. Порівняльні характеристики активних індивідуальних методів видобування
Активний індивідуальний метод видобування знань |
Анкетування |
Інтерв’ю |
Вільний діалог |
Достоїнства |
Можлтвість стандартизованого опитування декількох експертів Не вимагає особливої напруги від аналітика під час процедури анкетування |
Наявність зворотного зв’язку (можливість уточнення і вирішення суперечностей) для експерта |
Гнучкість
Сильний зворотній зв’язок зміни
Можливість зміни сценарію і форми сеансу
|
Недоліки |
Потребує вміння і досвіду складання анкет
Відсутність контексту між експертом, немає зворотного зв’язку. Питання анкети можуть бути неправильно зрозумілі експертом |
Вимагає значного часу на підготовку питань інтерв’ю
|
Вимагає від аналітика високої напруги Відсутність формальних методик проведення Важкість протоколювання результатів
|
Вимоги до експерта (типи і якості) |
Практик і мислитель |
Співбесідник або мислитель |
Співбесідник або мислитель |
Вимоги до аналітитка (типи і якості) |
Мислитель (педант у складанні анкет, уважність) |
Співбесідник (журналістські навики, уміння слухати) |
Співбесідник (спостережливість уміння слухати, чарівливість) |
Характеристика предметної області |
Слабо структуровані, слабо і середньо документовані |
Теж |
Теж |