8.Суспільні блага, їх властивості та види.
Суспільні блага – потреби, що виникають у процесі розвитку суспільства в цілому; окремих його членів, соціально-економічних груп населення. Суспільні блага – товари або послуги, що при наданні одному індивіду залишаються доступними для спільноти.
Суспільні блага мають дві властивості: неконкурентність; невиключеність із споживання Виробництво суспільних благ (графік):
Класифікація суспільних благ: 1) За споживчими властивостями: неконкурентність споживання та невиключеність споживання; 2) За джерелам фінансування: самофінансування та за рахунок дотацій; 3) За рівнем подільності: неподільні, подільні між невеликою групою людей (клубні блага), подільні між великою к-тю людей.; 4) За ступенем чистоти: чисті та змішані.
Неконкурентність у споживанні –споживання блага однією особою не впливає на кількість цього блага доступного для інших (вуличне освітлення, міські парки, радіомовлення).
Невиключеність із споживання: при наданні суспільного блага одному суб’єкту заборонити іншим людям його споживати неможливо або надзвичайно дорого (національна оборона, морські маяки).
Важко чи взагалі неможливо призначити плату за користування невинятковим благом - ним можна користуватись без прямої оплати
9.Проблема фінансування суспільних благ. Призначення та механізм дії податку Кларка.
Суспільні блага – товари або послуги, що при наданні одному індивіду залишаються доступними для спільноти. Виробництво суспільних благ (графік):
Класифікація суспільних благ: 1) За споживчими властивостями: неконкурентність споживання та невиключеність споживання; 2) За джерелам фінансування: самофінансування та за рахунок дотацій; 3) За рівнем подільності: неподільні, подільні між невеликою групою людей (клубні блага), подільні між великою к-тю людей.; 4) За ступенем чистоти: чисті та змішані.
Податок Кларка – спосіб стимулювання економічних субєктів до чесного вивільнення своїх переваг при прийнятті рішення щодо вир-ва сусп..блага націлених на виявлення «осьового гравця» - той гравеь, чиє рішення змінює значущість проекту до протилежного.
Алгоритм розрахунку подтку Кларка: 1) підрахувати суму очікуваних чистих вигод від сусп.. благ для всіх гравців одного, отримана цифра, яка може бути більшою або меншою нуля свідчить про соц.. значущість або незначущість проекту для решти гравців; 2)дослідити роль окремого гравця, додаючи його особисті потреби до вигод решти гравців. Якщо значущість проекту зміниться на протилежне – роль окремого гравця розглядається як важлива – «осьовий гравець»; 3)накладання податку Кларка на «осьового гр».
10.Негативні екстерналії, їх види та шляхи усунення.
Екстерналії (зовнішній ефект) – блага, що зовні впливають на корисність або виробництво (добробут) економічних агентів, але породжені діяльністю інших гравців. (шум від аеропорту). Зовнішні агенти у цьому випадку не в змозі протидіяти, а їх втрати залишаються некомпенсованими.
Виникнення екстреналій (графік):
Порушення принципу «за все треба платити» породжує негативні й позитивні зовнішні ефекти (екстерналії). Суб'єкт ринку, який породжує негативні екстерналії, перекладає частку витрат на інших, а той, який створює позитивні екстерналії, бере на себе частку витрат з реалізації чужих інтересів. Усунення державою цієї вади ринкового саморегулювання здійснюється через чітку регламентацію прав і обов'язків економічних суб'єктів. Це досягається за допомогою законотворчої і контролюючої діяльності держави.
Інтерналізація екстерналій – спрямована на скорочення або усунення негативних зовнішніх ефектів за рахунок перетворення їх у внутрішні. Способи: на основі приватних переговорів між зацікавленими сторонами; за допомогою державного втручання. Теорема Коуза – твердження про те, що переговори приватних агентів вестимуть до рішення ефективного за Парето в умовах добре визначених прав власності і відсутності додаткових трансакційних витрат.
Умови неефективності методу переговорів: високі трансакційні витрати(пов’язані з веденням переговорів та укладанням угод), опортуністична поведінка, монополістичне становище одного з учасників, асиметричність інформації учасників, неефективна юридична або судова система, вплив на ситуацію більше ніж 1 екстерналія.
Інтерналізація екстерналій за допомогою державного втручання:
1.оподаткування, яке а) підвищує прив. втрати (РМС) до рівня суспыльних втрат (SMC). б) скорочує граничні вигоди (МВ) ініціатора екстерна лій. 2.субсидії. 3.квотування та ліцензування. 4.пряме регулювання. Інтерналізація через оподаткування (графік):
