50 Парето-неефективність в умовах різних форм монополії.

Вплив класичної монополії на ринок: втрати суспільного добробуту на найбільш високому рівні, завищення цін на продукцію, виробництво на рівні нижчому, ніж суспільно необхідний, перерозподіл надлишку споживача для монополіста

Монополія буде виробляти менше і дорожче, ніж конкурентний ринок і оскільки цей останній тип ринку відповідає оптимуму за Парето (1-ша теорема економіки добробуту), рівновагу монополії буде нижче оптимального. Можна оцінити цю, неефективність алокації, порівнюючи різні рівні надлишків.

	Монополія	Оптим. доскон конкур
Надлишок споживача	АРМ	АСЕ
Надлишок виробника	РСНМ	0
Сусп. надлишок	АСНМ	АСЕ
Чисті сусп.. втрати	МНЕ	-

На ринку з досконалою конкуренцією громадський надлишок є макс. і повністю йде споживачеві. Встановлення монополії буде викликати двоїстий ефект: алокативні наслідки (менший чистий громадський збиток і, як наслідок, менший сумарний надлишок) і перерозподільні наслідки (перелив надлишку на користь виробника).

Засоби державної протидії монополістам: 1) ліцензії (зміна законодавства); 2) технології та методи захищені патентами (відкриття доступу до нових знань всьому суспільству; забезпечення строків дії патентів); 3) корпоративні стратегії (обмеження на рекламну діяльність).

51 Державне втручання у діяльність різних форм монополій: цілі та засоби.

Податковий тягар як об'єктивне явище означає, що податки, за допомогою яких відбувається вилучення частини доходів економічних суб'єктів, деякою мірою обмежують їхню економічну свободу, а саме – виключають можливість вільного вибору цими суб'єктами варіантів альтернативного використання частини своїх доходів і стають тягарем для платників податків.

Податковий тягар (податкове навантаження) - захід, ступінь, рівень економічних обмежень, створюваних відрахуванням коштів на сплату податків, відволіканням їх від інших можливих напрямків використання.

Оподаткування в умовах монополії: Державне регулювання монополій може здійснюватися як прямим, так і непрямим чином. Пряме регулювання виражається у встановленні цін, непряме – у введенні податків. Так, паушальний податок, що стягується незалежно від об'єму випуску, є для монополіста елементом постійних, а не змінних витрат. Отже, оптимальний випуск продукції і її ціна після введення паушального податку не змінюється: зменшиться лише одержуваний монополістом прибуток. Значить, паушальний податок лягає цілком на монополіста. Його не можна перекласти на покупців через вищу ціну і менший об'єм випуску, як у разі потоварного податку. Потоварний податок встановлюється з розрахунку на одиницю продукції, а загальна сума податку залежить від об'єму випуску.