1.Загальна економічна рівновага за Парето та суспільний добробут.
«Оптимум Парето" — такий рівноважний стан, за якого ніякий перерозподіл ресурсів чи продуктів не може поліпшити становище одного раціонального суб'єкта, не погрішивши тим самим становище іншого. Парето оптимальний стан ринку означає, що за умов, коли всі учасники ринку, кожен з яких оптимізує власну цільову функцію, досягають взаємної рівноваги інтересів і вигод, сумарна функція корисності максимізується. Відтак рух до оптимуму пов'язаний з таким переміщенням ресурсів, яке підвищує добробут хоча б однієї особи, не погіршуючи при цьому становища інших.
Схема загальної економічної рівноваги
Теорія сусп.. добробуту - за допомогою мікроекономічного інструментарію дослідити можливості забезпечення економічного добробуту членів суспільства в умовах загальної конкурентної рівноваги.
Теореми сусп..доброб.: 1) загальна рівновага на ринку є оптимальною по Паретто; 2) економіка досягає оптимальності за Паретто, коли є конкуренція за ресурси (за капітал та за початковий набір благ.
2.Теорія суспільного добробуту: сутність та базові постулати.
Теорія сусп.. добробуту - за допомогою мікроекономічного інструментарію дослідити можливості забезпечення економічного добробуту членів суспільства в умовах загальної конкурентної рівноваги. Теорія базується на теоремах: 1) загальна рівновага на ринку є оптимальною по Парето; 2) економіка досягає оптимальності за Парето, коли є конкуренція за ресурси (за капітал та за початковий набір благ.
Ціннісні судження теорії добробуту: 1) суспільство – сума членів, задача яких максимізувати свою корисність; 2) ціль – максимізація добробуту; 3) загальний добробут можна досягти, якщо підвищити добробут кожного без погіршення добробуту одного з них. Тобто все суспільство буде задоволене навіть тоді, коли буде в добробуті хоча б один з його членів. Правила добробуту: 1) стан оптимальний за Парето, коли попит=пропозиції та виконуються всі граничні рівності; 2) коли одна з граничних рівностей порушена, її можна покращити за допомогою державного втручання; 3) Принцип компенсації – застосування перерозподільчих процедур між субєктами. Варіанти зміни добробуту внаслідок урядової політики. Графік
Складові: оптимум споживача, оптимум виробника. Оптимум споживача: умова ефективності обміну споживачів – дотичність їх кривих байдужості (крива, проведена по точках задоволення попиту по продуктах
3.Суспільний сектор економіки, його склад, призначення та напрямки впливу на діяльність суб’єктів ринку.
Перепитайте у викладача, що краще сюди писати
Суттєву роль в економіці відіграє суспільний сектор. Держава бере на себе зобов'язання надавати чисті та змішані суспільні товари та послуги, які приватний сектор не виробляє або виробляє в недостатній кількості.
Економіка суспільного сектора - виробництво суспільних і колективних благ, створення і впровадження економічних механізмів досягнення соціальних цілей і позаринкових взаємодія інтересів.
Громадський сектор економіки являє собою таку галузь економіки або частина економічного простору, де:
ринок не діє або діє частково і отже переважають неринкові способи координації економічної діяльності, неринковий тип організації обміну діяльністю;
виробляються, розподіляються і споживаються не приватні, а суспільні блага;
економічну рівновагу між попитом і пропозицією громадського блага здійснюється державою, органами місцевого самоврядування та добровільно-громадськими організаціями за допомогою відповідних соціальних інститутів і бюджетно-фінансової політики.
Структура суспільного сектора економіки складається з трьох підсекторів: державного, добровільно-суспільного і змішаного.
Сучасний суспільний сектор широко представлений у соціальному та економічному житті: економічна активність інституційних одиниць напряму залежить від політичних рішень уряду; багато домашніх господарств отримують трансферти; важливим елементом є продукування через суспільний сектор товарів і послуг; безліч громадян отримують блага в процесі користування суспільними парками, шосейними дорогами та іншими об’єктами інфраструктури.