Критерії та шкала оцінювання знань студентів (ests)

Оцінюючи дипломну роботу, Державна екзаменаційна комісія бере до уваги такі чинники:

0. якість дипломної роботи загалом (її творчий характер, уміння автора аналізувати теоретичний матеріал, актуальність і перспективність теми дослідження, ступінь наукової новизни, доцільність обраної методики дослідження, логіку викладення матеріалу, обґрунтованість сформульованих практичних рекомендацій);

1. самостійність у висвітленні проблеми;

2. якість оформлення наукової роботи (стиль викладу, грамотність, бібліографію, ілюстративний матеріал, таблиці тощо);

3. відгук керівника та оцінку наукового рівня дослідження рецензентом (на всі попередні положення слід спеціально наголосити в рецензії, яку має давати спеціаліст із відповідної галузі наукових знань, призначений кафедрою);

4. якість доповіді (уміння чітко формулювати актуальність, мету й завдання роботи, коротко й доступно викладати суть дослідження, робити правильні аргументовані висновки; культуру мовлення, уміння дотримуватися регламенту, конкретно й лаконічно відповідати на поставлені запитання за темою дослідження ).

Критерії оцінювання дипломних робіт

Для оцінювання атестаційної роботи застосовують 100-бальну систему.

Оскільки випускна робота часто є продовженням курсового дослідження, презентуючи більш розгорнуто порушену наукову проблему, то її оцінювання включає критерії, згідно з якими оцінюють курсові роботи.

Шкала оцінювання (ests)

Рейтингова оцінка	Оцінка за шкалою ESTS	Оцінка за національною шкалою	Залік за національною шкалою
90-100	А	5 (відмінно)	Зараховано
82-89	В	4 (добре)
75-81	С	4 (добре)
69-74	D	3 (задовільно)
60-68	Е	3 (задовільно)
35-59	Fx	2 (незадовільно) з можливістю перездачі	Не зараховано

Оцінку „відмінно” (100–90 (А)) виставляють за умови, якщо:

1) обґрунтовано актуальність теми;

2) зміст роботи відповідає темі дослідження; тему висвітлено повністю;

3) дослідження виконане на високому науково-теоретичному та методичному рівні;

4) одержані результати систематизовані, висновки й рекомендації є переконливими;

5) дотримані всі вимоги щодо технічного й естетичного оформлення роботи, відповідність орфографічному, пунктуаційному, граматичному, лексичному, стилістичному стандартам;

6) вдало презентовано роботу під час захисту; продемонстровано вільне володіння матеріалом дослідження; оформлено відповідно до вимог;

7) у відгуку керівника на роботу зазначено оцінку „відмінно” (А), а в рецензії не менше як „добре” (В).

На оцінку „добре” (89–75 (В, С)) заслуговує робота, у якій:

1) обґрунтовано актуальність теми, тему висвітлено повністю;

2) дослідження виконане на високому науково-теоретичному та методичному рівні;

3) одержані результати систематизовані, проте висновки або не є переконливими, або відсутні рекомендації;

4) є незначні зауваження до оформлення роботи;

5) у відгуку керівника й рецензії на роботу зазначено оцінку „добре” (В, С).

Оцінку „задовільно” (74–60 (D, Е)) виставляють, коли:

1) тема висвітлена повністю, але науково-теоретичний та методичний рівень її виконання не дуже високий;

2) зафіксовано суттєві недоліки у виконанні теоретичних і практичних частин роботи;

3) одержані результати систематизовані недостатньо, висновки зроблені непереконливо;

4) під час захисту продемонстровано середній рівень володіння матеріалом дослідження;

5) не дотримані всі вимоги до оформлення роботи;

6) у відгуку керівника й рецензії на роботу зазначено оцінку „задовільно” (D, Е).

Оцінка „незадовільно” (59–1 ( FX або F )) відповідає таким пераметрам:

1) тему висвітлено поверхово;

2) науково-методичний рівень роботи низький;

3) одержані результати не систематизовані, висновки зроблені непереконливо;

4) робота повністю не відповідає вимогам щодо обсягу, оформлення та викладу змісту;

5) якщо випускник продемонстрував недостатнє розуміння сутності питань, які потрібно було висвітлити, допускав грубі помилки у відповідях або неспроможний був відповісти на запитання;

6) у відгуку керівника й рецензії на роботу зазначено оцінку „задовільно” (Е).