Рекомендована література

1. Азьомов В. Творчість і твори // Українська мова і літерату­ра. – 2000. – Число 15(175). – С 6-8.

2. Бєляєв О.М. Сучасний урок української мови – К.. Рад, школа, 1981.

3. Вигівська Г. Складання твору – оповідання за поданим сю­жетом (Урок розвитку зв'язного мовлення для 7 класу) //Украї­нська мова і література в школі. – 1999. – №2. – С. 14-16.

4. Голуб Н.Б., Остапенко Н.М. Дивосвіт. Дидактичний матер­іал з розвитку зв'язного мовлення для учнів 5 класу – Черкаси: Брама. ІСУЕП, 1999.

5. Довга О.М. Як писати твір. Методичний посібник для вчителів-словесників. – К.: Просвіта, 1997.

6. Мацько Л.І., Караман С О. та ін. Українська мова. Як писа­ти переказ. – К.: Магістр – 1998.

7. Мельничайко В.Я. Творчі роботи на уроках української мови. –К: Рад. школа, 1984.

8. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних зак­ладах / За ред. Пентилюк М.І. – К.: Ленвіт, 2000.

9. Олійник О.Б. Їжакова канцелярія: Навчальний посібник. –К: Хрещатик, 1997.

10. Приходченко К.І. Витоки творчості. Розробки уроків та позакласних заходів з розвитку творчих здібностей учнів: По­сібник. –Д.: Сталкер, 1998.

11. Шуляр В. Твір: як до нього підготуватися // Українська літе­ратура в загальноосвітній школі. – 1999. — №3. – С.ЗЗ-37.

Тема. Методика вивчення риторики

Студенти повинні опанувати основами методики на­вчан­ня красномовства; розвивати фахові вміння і навички пра­цювати з навчально-методичною літературою, доцільно обирати мето­дич­ні прийоми формування комунікативної особистості, розро­бля­ти конспект уроку риторики, проводити урок в аудиторії з подальшим обговоренням його.

Базові поняття: риторика, методичні прийоми навчання ри­торики, риторичні вміння, риторична норма, логічна помилка, види красномовства, жанри монологічного і діалогічного мов­лен­ня, дискурс (виступ, промова), тропи, риторичні фігури.

Методичні коментарі

Риторика – наука про мистецтво мовлення, красномов­ність, пов'язана з поетикою; узагальнює досвід майстрів слова, встановлює правила. На основі останніх був побудований нав­чаль­ний предмет у середній школі XIX століття – риторика. У курсі риторики розгля­далися правила побудови текстів різних видів (особливо – роздумів), логічні правила, подавались зразки, повідомлялись вимоги грамати­ки, стилістичні та риторичні фігури. Вивчення риторики у середній школі носило формаль­ний характер, унаслідок чого риторика як шкільна дисципліна була скомпрометована. Проте окремі вимоги риторики викори­стовуються в сучасній методиці української мови: поділ текстів на описи, міркування, розповіді; правила побудови ін­дуктивного і дедуктивного судження, правила доведення; робота над різни­ми жанрами в розвитку зв'язного мовлення учнів та ін. Близькі до риторики заняття із практичної та функціональної стилістики у старших класах.

Мета викладання риторики в школі – формувати в учнів загальне уявлення про риторику як науку, вдосконалення вмінь будувати комунікативно доцільне, змістовне, виразне вислов­лювання, яке має бездоганне мовне оформлення, виховання потреби постійного вдосконалення своєї мовленнєвої діяльності. У широкому розумінні цього слова кожна особистість навча­ється риторики протягом всього життя. У 12-му класі передбача­ється ознайомити старшокласників з основами оратор­ського мистецтва, вдосконалити їх уміння говорити по суті, аргументо­вано, переконливо викладати свої думки, спереча­тися, дискуту­ва­ти, відстоювати свої погляди, вести діалог, дотримуючись правил мовленнєвого етикету. З цією метою у програмі подають­ся відомості про особливості публічного виступу, його різнови­ди; особливості усних виступів, побудови і мовного оформлення висловлювань різних типів, стилів, жанрів; матеріал про способи встановлення контакту зі слухачами, культуру мовлення, прави­ла спілкування в процесі публічного виступу тощо. Цей розділ має практичне спрямування, тому учнів передусім необхідно навчити активно слухати і уважно ставитися до почутого або прочитаного, аналізувати публічне мовлення з погляду його доцільності й ефективності; обго­ворювати різні моделі публік­них висловлювань, визначати їх вартості і недоліки; формувати в школярів культуру ведення дискусій, полеміки, диспутів, дотримуватися правил спілку­вання і культури мовлення.