Тренувальні вправи та контрольні завдання Теоретичний блок

1. Визначте місце граматики в шкільному курсі мови. У чому виявляється зв'язок граматики з різними розділами мови?

2. Які напрями склалися в історії методики вивчення грама­тики? Що ви про них знаєте?

3. Дайте характеристику принципам вивчення граматики на прикладах матеріалу з морфології.

4. Які труднощі у вивченні самостійних частин мови можуть виникнути в учнів? Назвіть методичні шляхи їх подолання.

5. Проаналізуйте навчально-проблемну ситуацію.

Під час уроку виникла дискусія. Одні учні вважають, що в ре­ченні Дівчата потягли на вечорниці, то й я пішла, щоб дома не сидіть (Л. Костенко.) слово щоб — сполучник, тому його потрібно писа­ти разом, а інші — займенник що з часткою б.

Як ви поясните школярам різницю між сполучниками щоб, зате, проте, якби, якщо і однозвучними самостійними словами (займенниками, прислівниками), що вживаються з прийменни­ками за, про та частками би, б? Використайте для підтвердження приклади поданих речень: Що б я не робив, постійно думаю про тебе. Якби ти добре в Бога попросила, то мали б ми ще й радість на віку: твоя пішла б за гетьманського сина, а мій хазяйську сватав би дочку (Л. Костенко). У мене одна думка: якби нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко у пісні (Панас Мирний). Якщо загинеш, буду я вдовою, Чи й ти, не знаю, любиш так мене (Л. Костенко). Як що!Зроду-віку такого не було!(Панас Мирний). Зате він і вісім срібних узяв (А. Чайковський). На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись (Леся Українка).

А про те. де кінчається межа одного і зачинається другого, я не знаю! (0. Катренко).

6. Яку наочність можна використати під час вивчення частин мови (на конкретних прикладах)? Обґрунтуйте її ефективність на уроках.

7. Як ви розумієте вислів «частини мови пізнаються в тексті»? Який методичний висновок можна зробити на основі цієї думки?

8. Чи є різниця між методикою вивчення граматики в середніх і старших класах? Поясніть.

Практичний блок

1. Підготуйте повідомлення на тему «Проблеми вивчення ча­стин мови в методичній літературі».

2. «Методику підказує текст» — доберіть завдання з морфології до поданого тексту. Наскільки ефективні дібрані вами завдання?

Батькові руки в мого молодшого брата Олексія. Не знаю, чи є робота в хаті, надворі, яку б він не зумів зробити. Олексій теше по дереву, клепає, варить метал, паяє, свердлить, мурує стіни, склить вікна, знається на електриці, малює, шиє. Я не вмію всього того. Єдине, що я вмію, це трохи держати перо. Не знаю, від кого це в мене? Від батька? Від матері? Від прадіда якого?.. Але те, що, беручись за перо, прагну бути чесним, правдивим і ловкеньким у роботі, так щоб клепочка до клепочки прилягала щільненько, щоб не прокапнула ніде вода, щоб те, що пишу, було міцненьке на втори, – це в мене від батька. Це його діжечки (В.Захарченко).

3. Користуючись шкільним підручником, складіть питання узагальнюючої бесіди на тему «Прикметник як самостійна час­тина мови».

4. Визначте прийоми, які можна застосувати для зацікав­лен­ня учнів на уроках вивчення частин мови. Випишіть з мето­дич­ної літератури приклади цікавих вправ, лінгвістичних задач, мов­них ігор до вивчення таких тем: «Числівник як самостійна части­на мови», «Займенник», «Службові частини мови».