Тренувальні вправи та контрольні завдання Теоретичний блок

1. Який зміст і обсяг знань з розділів «Будова слова» і «Словотвір» визначає чинна програма для 6-го класу?

2. З'ясуйте особливості вивчення будови слова і слово­твору в школі.

3. Назвіть труднощі у вивченні морфемної будови слова та

словотворення і шляхи подолання їх.

4. Визначте місце морфемного і словотвірного розборів у шкільному курсі української мови. Покажіть на прикладах, як потрібно проводити ці види мовного аналізу в школі.

5. Яка роль під час вивчення морфеміки і дериватології відво­диться етимологічному розбору?

6. У чому треба вбачати зв'язок вивчення словотвору з лек­сикологією і граматикою?

7. Які словотворчі морфеми ви можете назвати? Спро­буйте сформулювати визначення морфем і встановити функції кожної у словотворчій структурі слів української мови.

Практичний блок

1. Розробіть систему вправ до вивчення розділів «Будова слова» і «Словотвір». Розкрийте освітньо-виховне значення запропонованої системи.

2. Доберіть приклади цікавих вправ, ігрових моментів для

використання під час вивчення окремих тем з будови слова і сло­вотвору.

3. Підготуйте поурочний конспект до вивчення способів сло­вотворення. Проведіть урок в аудиторії з подальшим аналі­зом його.

Рекомендована література

1. Глазова О.П. Українська мова. 5 клас. Матеріали до уроків. Підручник для вчителя. – Х.: Ранок, 2000.

2. Горпинич В.О. Будова слова і словотвір. – К.: Рад.шк., 1977.

З. Кващук А. Будова слова в українській мові (у завданнях, за­питаннях і відповідях) // Дивослово. – 2002. – №7. – С. 39-46.

4. Олійник І. С, Іваненко В.К. та ін. Методика викладання ук­раїнської мови в середній школі /За ред. І.С.Олійника. – К~: Вища школа, 1989.

5. Плющ М.Я. Словотворення та вивчення його в школі: По­сібник для вчителя. – К: Рад. школа, 1985.

6. Хом 'як І. Навчання орфографії у зв'язку зі словотвором // Урок Української. – 2002. – №7. – С.38-42.

7. Яворська С. Вивчення розділу «Будова слова. Орфогра­фія» у 5 класі // Українська мова і література в школі. – 1999. – №4. –С. 11-16.

Тема. Методика вивчення шкільної граматики. Особливості вивчення частин мови

Студенти повинні свідомо засвоїти основи методи­ки вивчення граматики в школі, особливості вивчення частин мови, розвивати фахові вміння і навички працювати з навчаль­но-методичною літературою, розробляти конспект уроку вивчен­ня частин мови.

Базові поняття: методика вивчення частин мови як роз­діл ме­тодики української мови, історичні напрями в методиці вивчен­ня граматики, принципи вивчення граматики, методичні прийо­ми вивчення частин мови, морфологічний розбір, грама­тична помилка, морфологічна помилка як вид граматичної.

Методичні коментарі

Морфологія в курсі української мови вивчається з 1-го по 9-й клас: початкові класи – підготовчий курс, потім у 5-9-х класах вивча­ються теми «Іменник» (загальні відомості, відмі­нювання, словотво­рення); «Прикметник» (відмінювання, корот­ка форма прикметників, ступені порівняння, утворення); «Чис­лівник» (за­галь­ні відомості, розряди, відмінювання); «Займен­ник» (загальні відомості, розряди, відмінювання); «Дієслово» (загальні відо­мос­ті, види, дієвідміни, пе­рехідність, утворення дієслів, дієприс­лів­ників, дієприкметників, відмінювання); «При­слів­ник» (зага­ль­ні відомості, утворення, ступе­ні порівняння); «Прийменник»; «Сполучник»; «Частка»; «Вигук». Весь матеріал з морфології в курсі української мови тісно пов'язаний з орфографією, виступає її основою. Вивчення морфоло­гії побудо­ване на синтаксичній основі, що сприяє усвідомленню уч­нями функціональної ролі засобів морфології: так, лише в реченні та словосполученні ста­ють зрозумілими значення відмінкових форм іменників, прик­мет­ників і т.п. Морфологія слугує також основою для роботи над культурою мовлення учнів, над виправ­ленням поми­лок.

Морфологічні вміння учнів – складова частина умінь з української мови при закінченні курсу в 9-му класі. Учні повинні вміти: роз­пізнавати частини мови, визначати їх ознаки і форми; здійснювач морфологічний розбір слів і їх сполучень в реченні, визначаючи їх синтаксичну роль; знаходити в тлумач­ному словнику довідки про форми зміни слів; правильно утво­рювати форми всіх частин мови правильно і доречно вико­ристовувати у власному мовленні всі час­тини мови та їх форми відповідно до стилю і типу тексту; обґрунто­вувати з точки зору морфології орфографію, вирішення конкретних орфографічних завдань у тих випадках, коли морфологічні обґрун­тування необхідні; морфологічно обґрунтовано вдосконалювати текст; оцінювати власний і чужий текст з точки зору різноманітності використа­них морфологічних засобів, правильності, доцільності ви­бору морфологічних засобів мови.

Морфологічні вправи: знаходження морфем у будові слова, морфемний аналіз слова; морфологічний розбір слів, словоформ; ви­значення частин мови, роду, числа, відмінка, типу відмінювання, особи, дієвідміни і т.п. Визначення морфологіч­ної основи перевірки орфограм. Зв'язок морфологічних вправ із синтаксичними: виявлен­ня зв'язків між словами у словоспо­лученні, в реченні й морфологіч­них засобів, які визначають ці зв'язки; встановлення морфологічних засобів у вираженні зна­чень слова, його форм, словосполучень, ре­чень. Це – аналі­тич­ні морфологічні вправи. Синтактичні морфоло­гічні вправи: утво­рен­ня морфологічних форм слів: змінювання за часами, числа­ми, відмінками, родами, відмінами, особами та ін.; по­будова таблиць відмінювання, дієвідмінювання та ін.; утворення всіх можливих форм тієї чи іншої частини мови, (наприклад, утво­рити всі форми дієслова «читати»); вживання слів, тих чи інших час­тин мови, а також словоформ у словосполученнях, реченнях, текс­тах, в тому числі й у вільному самостійному мовленні, у творах.

Знаходження помилок (недоліків) в утворенні чи вживанні морфологічної форми, у використанні її в тексті; виправлення знай­деної помилки (недоліку).

Морфологічні помилки учнів – вид граматичних поми­лок. Полягають у порушенні утворення граматичних форм, викрив­ленні морфологічного складу слів, найчастіше під впли­вом діалекту, просторіч, за аналогією утворення форм інших слів. Морфологічні поми­лки учнів: неправильне утворен­ня відмінкових форм, форми числа, дієвідміни; введення зайвого суфікса чи втрата необхідного та ін. Подібні помилки інколи називають стилістичними. Така назва ви­кликана зміщуванням стилів, невдалим вибором форми. Часто мор­фологічними помил­ка­ми вважають ті помилки, які можуть бути пе­ревіреними і виправленими на морфологічній основі, наприклад, перевірка написання закінчень (ненаголошених) іменників.