Тренувальні вправи та контрольні завдання Теоретичний блок

1. Які завдання стоять перед учителем-словесником на кож­ному уроці у світлі вимог Концепції мовної освіти?

2. Ознайомтеся з відомими класифікаціями уроків мови. Які типи уроків виділяє О.М. Біляєв?

3. Чим зумовлюється структура уроку? Назвіть структурні елементи уроків української мови.

4. Чи доцільно визначати «комбінований урок» як окремий тип уроку мови?

5. Чому підготовка вчителя до уроку починається з визначен­ня його навчально-виховної мети?

6. Чим зумовлюється вибір методів і засобів навчання на урок?

7. У чому доцільність планування системи уроків мови?

8. Чи є методичною проблемою початок уроку мови? Якщо є, то як цю проблему розв'язати?

9. Які нетрадиційні форми уроків використовують у практиці роботи вчителі-мовники?

Практичний блок

1. Випишіть з методичної літератури вимоги, які ставляться до змісту уроку.

2. Опрацюйте книгу О.М. Біляєва „Сучасний урок української мови”. Складіть поради вчителю-словеснику щодо організації уроку мови.

3 Підготуйте анотований список методичних статей на тему перспективні форми організації сучасного уроку української мови.

4. Які форми підведення підсумків уроку вам відомі? Розробіть фрагмент підведення підсумку уроку на тему «Іменник».

Рекомендована література

1. Біляєв О.М. Сучасний урок української мови. — К.: Рад школа, 1981.

2. ЗлатівЛ.М., Мельничайко В.Я. Уроки рідної мови. 7 клас. Тернопіль. –Богдан, 2001.

3. Караман С.О. Методика навчання рідної мови в гімназії Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. — К.: Ленвіт, 2000.

4. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. М.І. Пентилюк. — К.: Ленвіт, 2000.

5. Олійник І.С., Іваненко В.К., Рожило Л.П., Скорик О.С. Методика викладання української мови в середній школі. — К Вища школа, 1989.

6. Онищук В. О. Типи, структура і методика уроку в школі. –К.: Рад. школа, 1973.

Тема. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ФОНЕТИКИ Й ОРФОЕПІЇ

Студенти повинні усвідомити основи методи­ки вивчення фонетики й орфоепії; розвивати фахові вміння і на­вички складати поурочний план вивчення теми з мови.

Базові поняття: принципи вивчення фонетики й орфоепії, мето­дичні прийоми навчання фонетики й орфоепії, фонетичний розбір, фонетичні вправи, орфоепічні вправи, орфоепічні помилки.

Методичні коментарі

Методика фонетики - розділ методики української мови. Ви­вчає методи і прийоми навчання дітей фонетичної (і фонологічної) системи української мови, її співвідношення з графікою і орфоепією, складоподілом та наголосом, вивчає шляхи формування умінь фоне­тичного розбору і характе­ристики звуків мовлення. Методика фоне­тики тісно пов'язана з методикою граматики, орфоепії, розвитку мо­влення учнів.

Фонетичний розбір - один з видів мовного аналізу. Полягає у визначенні звукового складу фонетичного слова (кількість звуків, їх співвідношення з буквеним складом слова, голосні та приголосні звуки, характеристика кожного звука); у визначенні місця наголосу і т.д. Використовується не тільки при вивченні фонетики, а також при вирішенні орфографічних, словотворчих та інших завдань, при мор­фологічному розборі і т.п. Залежно від навчальних завдань, фонети­чний розбір може бути повним і вибірковим.

Фонетичні вправи: фонетичний розбір, списування, навчальні диктанти, робота з орфоепічним словником, виразне читання текстів. Система вправ з фонетики й орфоепії має передбачати постійну роботу учнів над звуковими особливос­тями української мови на всіх етапах навчання в школі. Це можуть бути пояснення чергування звуків у словах чи формах слів під час вивчення будови слова, словотвору, морфології, фонетичний аналіз, зіставлення інтонації та вживання розділо­вих знаків тощо.

Орфоепія в школі – сукупність норм, правил, дотримання яких забезпечує єдність оформлення усного мовлення, що сприяє спілкуванню. Орфоепія визначає норми вимови звуків та їх сполучень, окремих слів і їх форм, а також наголоси, тон та ін. У школі орфоепія засвоюється головним чином практично, без складної системи орфоепічних правил. Вирішальна роль в оволодінні орфоепією належить мовному середовищу, взірцем є також мовлення вчителя тощо.

Орфоепічні вправи: прослухування та копіювання зразків вимови; робота зі словником складних випадків наголо­шення та вимови; виразне читання; робота учнів у лінгафонному кабінеті.

Орфоепічні помилки учнів – це вид помилок з української мови з усного мовлення. Основні типи помилок: 1) помилки, пов`язані з діалектним впливом; 2) вплив просторічної лексики; 3) порушення орфоепічних правил і законів української фонетики.