Вступні зауваги

Методика навчання української мови — один із профільних предметів на факультетах української філології вищих навчальних закладів, який теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності вчителя української мови в середній школі та інших навчальних закладах.

Курс методики української мови покликаний:

а) формувати у майбутніх вчителів національне свідоме ставлення до української мови як рідної і державної, розуміння її значення як предмета шкільного навчання і засобу вивчення інших предметів;

б) збагачувати майбутніх учителів знаннями у сфері мето­дики української мови, на основі яких вони могли б домагати­ся свідомого і міцного засвоєння учнями програмового матеріалу з української мови, ефективно організовувати навчальну діяль­ність школярів з цього предмета, формувати пізнавальну само­стійність учнів;

в) формувати у студентів професійно-методичні вміння;

г) навчати студентів, майбутніх учителів, самостійно працювати з навчально-методичною літературою;

д) стимулювати науково-методичну творчість студентів, прагнення вдосконалювати свою педагогічну освіту, прищеп­лювати творче ставлення до вчительської праці.

Традиційно зміст курсу методики мови включає такі роз­ді­ли: методика української мови як наука; загальні питан­ня нав­чан­ня української мови в школі (цілі, зміст, принципи, методи навчання, типи і структура уроків); методика вивчення окремих розділів курсу (методика вивчення фонетики і орфоепії, лекси­ки, словотвору і граматики, орфографії і пунктуації, стилістики і розвитку зв'язного мовлення учнів); методика позакласної роботи.

Професійна підготовка вчителів української мови і літера­тури можлива за умови глибокого розуміння студентами мети і змісту навчання української мови в школі, умов мотиваційного забезпечення навчальної діяльності з цього предмета та її успіш­ної організації, формування пізнавальної самостійності учнів. У програмі з рідної мови для середньої загальноосвітньої школи зазначається, що «основна мета її вивчення в середніх навчальних закладах України полягає у формуванні національ­не свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови – її стилями, формами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо)».

Відповідно до поставленої мети у шкільній програмі вису­ваються такі головні завдання на сучасному етапі рефор­мування навчання української мови в основній і старшій ланці середньої школи: виховання потреби у вивченні рідної мови (насамперед мовленнєвої потреби, про що пишуть як пси­хологи, так і мето­дисти); формування духовного світу учнів, цілісних світогляд­них уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів шляхом прилучення через мову до культурних над­бань рідного народу і людства; вироблення у школярів умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання, від­творення і створення власних висловлювань з дотриманням українського мовленнєвого ети­кету; засвоєння учнями базових орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістич­них умінь і навичок; озна­йом­лення учнів з мовною системою як основною для формуван­ня мовних і мовленнєвих умінь і навичок. Ці завдання зумов­люють поєднання в навчальному процесі чотирьох змістових ліній мовного курсу – куль­туро­логічної, комунікативної, лінгвіс­тич­ної, діяльнісної.

__________________

ПРОГРАМА З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ