10. Характеристика поширювачів речення:

10.1. Прислівні, їх морфологічний вияв.

10.1.1. Обєктного типу (прямий, непрямий).

10.1.2. Означального типу (узгоджений, неузгоджений).

10.1.3. Субстантивний поширювач означального типу (прикладка).

10.1.4. Обставинного типу (місця, часу, причини, мети, умови, допусту, способу дії, міри та ступеня).

10.2. Неприслівні (детермінанти), їх морфологічний вияв.

10.2.1. Супровідні обставинні.

10.2.2. Якісні обставинні.

10.2.3. Суб’єктні.

10.2.4. Об’єктні.

10.3. Неприслівні (дуплексиви), їх морфологічний вияв.

11. Семантична структура.

11.1. Однокомпонентна.

11.2. Двокомпонентна.

11.3. Трикомпонентна.

12. Комунікативна будова.

12.1. Тема (відома інформація).

12.2. Рема (нова інформація).

12.3. Тип висловлювання (нейтральне / експресивне).

13. За характером ускладнення мінімальної структури речення.

13.1. Неускладнене.

13.2. Ускладнене.

13.2.1. Сурядним рядом словоформ (однорідними членами речення).

13.2.2. Напівпредикативними зворотами (відокремленими членами речення).

13.2.3. Пояснювально-уточнювальними зворотами.

13.2.4. Суб’єктивно-модальними формами (вигуками, встав­ними та вставленими компонентами, частками).

13.2.5. Вокативними формами (звертаннями).

14. Тип речення за подільністю на члени речення.

14.1. Подільне.

14.2. Неподільне (фразеологізованої структури).

14.3. Неподільне (нечленований комунікат).

15. Пунктуація.

Зразки розбору двоскладних речень

Місяць яснесенький промінь тихесенький кинув до нас .

(Леся Українка)

1. Непитальне (розповідне).

2. Неокличне.

3. Стверджувальне.

4. Дійсний спосіб, минулий час, вивідна форма парадигми.

5. Двоскладне.

6. N₁ Vf

7. Поширене.

8. Повне.

9. Підмет місяць  однослівний, номінативний, виражений називним відмінком іменника.

10.Присудок кинув  простий дієслівний, координований з підметом у роді, виражений дієвідмінюваною формою дієслова.

11. Поширювачі (прислівні):

місяць (який ?) яснесенький , промінь (який ?) тихесенький – означального типу, узгоджені, виражені якісними прикметниками;

кинув (до кого?) до нас – об’єктного типу, непрямий, виражений прийменником до та особовим займенником ми в род. відм.;

кинув (що?) промінь – об’єктного типу, прямий, виражений іменником у род. відм.;

12. Семантична структура:

місяць (S)  кинув (Р)  промінь (О)  трикомпонентнa.

13. Комунікативна будова речення:

Місяць яснесенький ^Т / промінь тихесенький кинув^R до нас.

(Т  R: нейтральне висловлювання).

14. Неускладнене.

15. Подільне.

16. Крапка в кінці речення.

Я хочу сказати серцем вистраждане слово… (Л. Костенко).

1. Непитальне (розповідне).

2. Неокличне.

3. Стверджувальне.

4. Дійсний спосіб, синтаксично теперішній час (вихідна форма парадигми).

5. Двоскладне.

6. Pron ₁ Vf Inf

7. Поширене.

8. Повне.

9. Підмет я – однослівний, номінативного типу, виражений називним відмінком займенника.

10. Присудок хочу сказати – складений дієслівний, виражений допоміжним дієсловом з модальним значенням та інфінітивом.

11. Поширювачі (прислівні):

Сказати (що?) слово – об’єктний поширювач, прямий, , виражений іменником у знах. відм.;

слово (яке?) вистраждане – означальний поширювач, узгоджений, , виражений дієприкметником;

сказати (як?) серцем – обставинний поширювач способу дії, виражений іменником в оруд. відм.

12. Семантична структура:

Я (S) – хочу сказати (Р) – слово (О) – трикомпонента.

13. Комунікативна будова речення:

Я ^Т хочу сказати / серцем вистраждане слово ^R (Т-R: нейтральне висловлювання).

14. Неускладнене.

15. Подільне.

16. Три крапки в кінці речення.

Любов – це приторк ледве чутний (М. Рильський).

1. Непитальне (розповідне).

2. Неокличне.

3. Стверджувальне.

4. Дійсний спосіб, синтаксично теперішній час (вихідна форма парадигми).

5. Двоскладне.

6. N1 cop N1

7. Поширене.

8. Повне.

9. Підмет любов – однослівний, номінативного типу, вираже­ний називним відмінком іменника.

10. Присудок [є] приторк – складений іменний, виражений нульо­вою абстрактною зв’язкою (дієслово „бути” в теперіш­ньому часі, дійсного способу) та іменною частиною у формі імен­ника в називному відмінку.

11. Поширювачі (прислівні):

приторк (який?) чутний – означального типу, узгоджений, виражений прикметником у називному відмінку;

чутний (наскільки?) ледве – обставинний поширювач міри й ступеня, виражений прислівником.

12. Семантична струкура:

любов (S) – приторк (Р) – двокомпонентне.

13. Комунікативна будова речення: _R

Любов^Т / – це приторк ледве чутний ( Т-R: нейтральне висловлювання).

14. Неускладнене.

15. Подільне.

16. Тире між підметом і присудком, вираженими іменниками у називному відмінку, крапка в кінці речення.