Синтаксичний аналіз мовних одиниць

Синтаксичний розбір речення виробляє уміння аналізувати структуру простого ускладненого, складного чи складного ус­кладненого речення, розкривати характер синтаксичних зв’яз­ків слів у словосполученні та реченні.

Крім синтаксичного розбору речення, за схемою аналізують словосполучення як окрему синтаксичну одиницю та здій­снюють синтаксичний аналіз речення.

Схема синтаксемного аналізу речення

1. Вказати предикатну синтаксему, засіб її вираження, тип за функцією (дії, стану, кількості, властивості).

2. Визначити семантико-синтаксичну валентність предиката.

3. Вказати суб’єктну синтаксему і засіб її вираження.

4. Визначити синтаксеми, пов’язані з правобічною валентністю предиката (об’єктна, адресатна, локативна чи ін.), вка­зати тип та засіб вираження.

5. Схарактеризувати позиційну структуру синтаксем у реченні.

Зразок синтаксемного аналізу простого речення (семантично елементарного)

Ось Гафійка винесла хлопцеві воду (М.Коцюбинський).

Центральною синтаксемою цього речення є предикатна синтаксема винесла. Вона позначає діяльність, що поро­джується суб’єктом, і виражається дієсловом зі значенням пере­міщення в просторі.

Предикат дії сполучається з іменниковою синтаксемою у функції суб’єкта дії Гафійка. Суб’єктна синтаксема стоїть у сильній для неї формально-синтаксичній позиції підмета і виражається іменником (назвою істоти) у називному відмінку.

У правобічній валентній позиції функціонує іменникова об’єктна синтаксема воду. Підрядний зв’язок (сильне керування) свідчить про семантичну необхідність об’єктної син­таксеми у структурі речення. Об’єктна синтаксема позначає предмет, на який спрямовано дію, і виражається знахідним відмінком іменника.

Предикату винесла притаманна сполучуваність з імен­никовою синтаксемою у функції адресата дії хлопцеві, що вказує на особу, на користь якої відбувається дія. Морфо­логічний вияв – давальний відмінок іменника.

Схема розбору словосполучення

1. Виписати словосполучення.

2. Поставити у початковій формі.

3. Структурний тип.

3.1. Просте.

3.2. Складне.

3.3. Комбіноване.

4. Визначити лексико-граматичний тип:

4.1. За морфологічним вираженням головного компонента.

4.1.1. Дієслівне.

4.1.2. Субстантивне.

4.1.3. Ад’єктивне.

4.1.4. Адвербіальне.

4.2. За морфологічним вираженням головного та залежного компонентів.

4.2.1. Дієслівно-субстантивне.

4.2.2. Дієслівно-ад’єктивне.

4.2.3. Дієслівно-адвербіальне.

4.2.4. Дієслівно-інфінітивне.

4.2.5. Субстантивно-субстантивне.

4.2.6. Субстантивно-ад’єктивне.

4.2.7. Субстантивно-адвербіальне.

4.2.8. Субстантивно-інфінітивне.

4.2.9. Ад’єктивно-субстантивне.

4.2.10. Ад’єктивно-адвербіальне.

4.2.11. Ад’єктивно-інфінітивне.

4.2.12. Адвербіально-субстантивне.

4.2.13. Адвербіально-інфінітивне.

4.2.14. Адвербіально-адвербіальне.

5. Подати структурну схему (символічний запис).

6. Зазначити графічну схему.

7. Визначити граматичне значення (синтаксичні відношення).

7.1. Атрибутивні.

7.2. Апозитивні.

7.3. Об’єктні.

7.4. Суб’єктні.

7.5. Доповнювальні.

7.6. Обставинні.

7.7. Контаміновані.

8. З’ясувати тип прислівного підрядного звязку.

8.1. Узгодження.

8.1.1. Повне / неповне.

8.1.2. Власне граматичне / смислове / умовно-граматичне / асоціативно-граматичне.

8.2. Кореляція.

8.2.1. Повна / неповна.

8.3. Керування.

8.3.1. Безпосереднє / посереднє.

8.3.2. Сильне / слабке.

8.3.3. Варіативне / неваріативне.

8.3.4. Подвійне / поодиноке.

8.4. Власне прилягання.

8.5. Відмінкове прилягання.

8.5.1. Безприйменникове.

8.5.2. Прийменникове.

9. Вказати граматичні засоби зв’язку.

9.1. Форма слова.

9.2. Прийменник.

9.3. Суположення.