Графічний розбір слова

Завдання цього виду розбору – встановити відмінність між буквою, фонемою, її варіантом.

Схема графічного розбору слова

1. Вибрати із тексту чи подати слово (словоформу) в орфогра­фічному записі.

2. Записати слово (словоформу) фонематичною транс­крипцією.

3. Записати слово (словоформу) фонетичною транскрипцією.

4. Визначити в аналізованому слові (словоформі):

а) кількість букв, назвати їх;

б) кількість фонем, назвати їх;

в) кількість звуків, у яких реалізуються фонеми аналізо­ваного слова, назвати їх.

5. Встановити відповідність між буквою, фонемою, її варіантом (звуковим виявом) в аналізованому слові.

6. Виявити в слові (словоформі) невідповідність в орфогра­фічному та фонетичному записах:

а) позначення однією буквою двох фонем;

б) позначення двома буквами однієї фонеми;

в) позначення м’якості приголосних;

г) передачу роздільної вимови;

ґ) позначення йотованих тощо.

Зразок:

Текст із словом (словоформою) для аналізу:

Біля підніжжя туманних гір світяться села і містечка (Олесь Гончар).

1. Слово для аналізу в орфографічному записі: підніжжя.

2. Слово, записане фонематичною транскрипцією: / підн´іжжа /.

3. Слово, записане фонетичною транскрипцією: [п´ідн´і´ж’:а].

4. У слові вісім букв, їх назви: пе, і, де, ен, і, же, же, я. У слові вісім фонем, їх назви: /п/, /і/, /д/, /н/, /і/, /ж/, /ж/, /а/; звуків, у яких реалізуються фонеми цього слова, - сім, їх назви: [п´], [і], [д], [н´], [і], [ж’:], [а].

5. Відповідність між буквами, фонемами та звуковими виявами їх в аналізованому слові така: буква пе, фоне­ма /п/, її звуковий вияв – [п’]; буква і, фонема /і/, зву­ковий вияв – [і]; буква де, фонема /д/, її звуковий вияв [д’]; буква ен, фонема /н/, її звуковий вияв [н´], буква і, фонема /і/, звуковий вияв [і]; буква же, фонема /ж/, її звуковий вияв [ж’]; буква же, фонема /ж/, її звуковий вияв [ж’]; буква я, фонема /а/, її звуковий вияв [а].

6. Невідповідність в орфографічному і фонематичному за­писах: буква я позначає фонему /а/ і м’якість попе­ред­нього приголосного; буква ен у сполученні з наступ­ною буквою і позначає фонему /н´/; довгий [ж’:] позна­чається двома літерами ж і пом’якшується в позиції перед звуком [й].

Граматичний розбір

Під граматичним розбором розуміємо цілу систему різно­манітних за змістом, обсягом, місцем і способом виконання вправ з граматики.

За змістом розрізняємо морфологічний розбір (за частинами мови); синтаксичний розбір з двома підвидами – розбір просто­го речення і розбір складного речення.

За обсягом граматичний розбір може бути повним, якщо про­водиться всебічний розбір речення (всіх частин мови, всіх чле­нів речення тощо), і неповним, або частковим, якщо розгляд­да­ються окремі морфологічні чи синтаксичні поняття або явища.

Морфологічний аналіз частин мови

Морфологічний розбір сприяє засвоєнню і систематизації оз­нак частин мови, їхніх граматичних категорій, виробленню практичних навичок парадигматичних видозмін чи дієслівних словоформ, а також підготовці до вивчення другого розділу гра­матики – синтаксису. При морфологічному розборі слова як час­тини мови визначають його початкову форму (для змінюва­них слів), морфологічні ознаки та синтаксичну функцію в реченні.