Методичні рекомендації

Комплексний державний іспит з української мови та літера­тури випускники складають в усній формі. Він вимагає від студента:

1) ґрунтовних знань із сучасної української мови (знання теоретичного матеріалу, правил та вміння увиразнити їх прикладами);

2) виявлення обізнаності з проблемами періодизації історії української мови, специфікою її розвитку на сучасному етапі, із особливостями функціонування української мови як державної;

3) навичок аналізу явищ сучасної української мови з огляду на історію її становлення та розвитку, доповнення відповіді історичними коментарями;

4) уміння вільно орієнтуватись у синтаксичному розборі запропонованого в екзаменаційному білеті речення;

5) володіння методикою лексичного, етимологічного, фонетич­ного, морфем­ного, словотвірного, морфологічного розборів виокремлених у тексті слів.

Готуючись до іспиту, випускник повинен вдумливо опрацю­вати значний за обсягом теоретичний матеріал відповідно до „Програми із сучасної української мови до державних іспитів”, укладеної на основі чинних предметних програм Чернівецького національного університету („Сучасна українська літературна мова”, „Історія української літературної мови”, „Історична граматика української мови”, „Вступ до мовознавства”, „Українська діалектологія”, „Стилістика української мови”).

Отримавши екзаменаційний білет, у якому вказано питання з мови (1 теоретичне і 1 практичне завдання) та української літератури (2 теоретичних питання), студент одержує аркуш для відповіді, записує номер білета, усі питання, зазначені в ньому, і на кожне з них дає відповідь (конспективно виклавши основні тези або склавши детальний план).

Зразок екзаменаційного білета:

1. Українська мова – державна мова України. Назви „Україна”, „український”.

2. Українська народна лірика.

3. Поетичне відтворення історії України у віршах М. Т. Рильського „Слово про рідну матір”.

4. Практичне завдання.

Зробити синтаксичний розбір речення, морфологічний та фонетичний аналіз виокремлених слів: Той, хто по-справжньо­му любить Батьківщину, – в усіх відношеннях справжня людина (В. Сухомлинський).

Відповідь на теоретичне питання з мови треба побудувати за прин­ципом: правило – приклад. Ілюстративний матеріал повинен бути змістов­ним, дібраним із художньої літератури: прози, поезії чи публіцистики.

Речення для розбору необхідно переписати, а потім вико­на­ти його повний синтаксичний аналіз за схемою.

Практичне завдання містить, окрім розбору речення, ще додаткові завдання на зразок: „Виконайте морфологічний (фонетичний, морфемний, словотвірний тощо) розбір виокремлених слів за схемою”. Зауважимо, що загальноприйнятих схем для лексичного, фонетичного і грама­тичного аналізу мови немає, тому в пропонованому посібнику про­по­­нуємо лише можливі варіанти, що їх передбачають прог­рами із сучасної української мови до державного іспиту. До того ж цей вид робо­ти можна ефективно використовувати на всіх етапах вив­чення української мови: у процесі закріплення знань, для поточ­ної перевірки роботи студентів, для контролю за засвоєнням про­гра­мового матеріалу за допомогою усного опитування і вико­нання домашніх та аудиторних контрольних завдань. Мов­ний аналіз за схемами досить зручний, оскільки дає змогу визначити інди­відуальне завдання кожному студентові. Його можна успіш­но використати для атестації студентів, а також на заліках і екза­менах, у тому числі й на державному іспиті перед одержанням диплома про вищу освіту – бакалавра, спеціаліста зі спеціальності „Українська мова та література”.