Розбір фразеологізму

Завдання цього виду розбору – з’ясувати значення фразео-логізму, його походження (джерела), колорит; встановити струк­турно-граматичний та семантичний типи; дібрати фразео­логічні синоніми, антоніми та варіанти.

Схема розбору фразеологізму

1. Вибрати з тексту пропонований для аналізу фразеологізм (у початковій формі).

2. Розкрити значення аналізованого фразеологізму (опи­сово чи з допомогою слів-синонімів).

3. Виявити, чи має аналізований фразеологізм синоніми, анто­німи, фразеологічні варіанти і, якщо має, назвати їх.

4. Встановити структурно-граматичний тип фразеологізму.

5. Показати (якщо фразеологізм має структуру словосполу­чен­ня), з якою частиною мови він співвідносний: з імен­ни­ком, дієсловом, прикметником, прислівником.

6. Визначити семантичний тип фразеологізму.

7. Сформулювати визначення відповідної фразеологічної одиниці.

8. Встановити походження аналізованого фразеологізму.

9. Встановити джерело первісного вживання фразеологізму.

10. Встановити стиль (чи стилі), в яких звичайно вживається аналізований фразеологізм.

11. Встановити стилістичну функцію аналізованого фразеоло­гізму в тексті.

Зразок:

Я пишу: „Копійки”, хоч їх у нас було як кіт наплакав (А. Дімаров).

1. Аналізований фразеологізм у початковій формі – як кіт наплакав.

2. Як кіт наплакав – дуже мало, зовсім незначна кількість.

3. Синоніми до аналізованого фразеологізму: не дуже Гус­то, як шилом патоки вхопити, з горобину душу, із за­ячий хвіст, із заячий скік, крапля в морі. Фразеологічні варіанти: як (мов, ніби) кіт наплакав; як у кота сліз. Антоніми до аналізованого фразеологізму: як за гріш маку, аж кишить, до біса, кури не клюють, на во­ловій шкурі не списати, ні проїхати, ні пройти, хоч греб­лю гати, хоч лопатою горни, як піску морського.

4. За структурою аналізований фразеологізм нагадує прос­те двоскладне речення.

5. Аналізований фразеологізм співвідносний з прислів­никами „дуже мало”.

6. Як кіт наплакав – фразеологічна єдність.

7. Фразеологічна єдність – це семантично неподільна фра­зеологічна одиниця, цілісне значення якої умоти­во­ване значенням слів-компонентів.

8. Фразеологізм як кіт наплакав східнослов’янський за походженням.

9. Первісне вживання фразеологізму – народна мова. Він виник на ґрунті спостережень за явищами природи, тва­ринним і рослинним світом.

10. Фразеологізм вживають переважно в роз­мовному стилі.

11. У цьому прикладі з художньої літератури фразеологізм увиразнює текст, допомагає образно змалювати обста­новку, наближає мову до уснорозмовної.

Морфемний аналіз слова

Морфемний розбір поглиблює знання про морфемний склад слова, поглиблює знання про значущі частини – корінь, префікс, суфікс, флексію, інтерфікс, постфікс. У змінюваних словах виді­ляють основу та флексію. В основі виділяють наявні мор­феми, з’ясовують морфонологічні зміни на стику морфем, графічно позначають морфемний склад слова, використовуючи спеціальні позначки.

Цей вид розбору передбачає: з’ясувати, які значущі частини входять до складу конкретного слова, схарактеризувати їх за значенням, функцією, вказати на історичні зміни. Такі уміння необхідні як для розуміння процесів словотворення, формо­творення й словозміни, так і для засвоєння багатьох орфо­графічних правил.

Схема морфемного аналізу слова

1. Визначити, до якої частини мови належить аналізоване слово – змінної / незмінної.

2. Виділити флексію, з’ясувати її значення.

3. Схарактеризувати основу:

а) похідна / непохідна; б) чиста; в) вільна / зв’язана.

4. Визначити корінь слова і підібрати спільнокореневі слова (вказати на можливі морфонологічні зміни).

5. Дати характеристику кожної афіксальної морфеми:

а) за функцією (формотворча, словотворча);

б) за значенням.

6. Вказати морфонологічні зміни.

7. Вказати на історичні зміни (спрощення, перерозклад).

8. Графічне позначення морфемного складу слова.

Зразок:

Перелісок – перелісок

1. Слово змінне (іменник)

2. Флексія нульова, має граматичні значення називного відмінка однини чоловічого роду.

3. Основа перелісок-: а) похідна; б) вільна.

4. -ліс- (лісок, лісний, лісовик, пролісок, лісник, праліс).

5. Префікс пере-: а) словотворчий; б) значення “невеликий, рідкий”. Суфікс -ок-: а) словотворчий; б) значення “зменшувально-пестливе”.

6. -ок-; -к- аломорфи.

7. Історичних змін немає.

8. ¬ ∩^ |