35. Аналіз короткострокових ринкових змін та їх впливу на обсяг реалізації

Короткостроковий період - s - це період часу, протягом якого відбувається часткова адаптація виробників і споживачів до зміни ціни, а попит і пропонування стають більш еластичними. Виробничіпотужності залишаються незмінними, але виробники можуть збільшити випуск продукції за рахунок більш інтенсивного їх використання. Споживачі можуть знайти замінники певного товару або обмежити споживання. Попит і пропонування стають більш еластичними (криві DS, SS).

 При зменшенні пропонування до у короткостроковому періоді точка рівноваги поступово переміщується вздовж кривої попиту до . Оскільки короткострокова крива є досить стрімкою, попит нееластичний, ціна різко зростає з до , а обсяг попиту знижується незначно, з до . Різке зростання ціни спонукає споживачів до заміни дорогого товару дешевшим. З перебігом часу покупці змінюють свої смаки, знаходять все більше замінників. Загалом аналіз пристосування ринку до змін у попиті та пропонуванні показує, що у короткостроковому періоді на ці зміни найбільше реагує ціна, у довгостроковому періоді - обсяги продукції; а еластичність попиту і пропонування за ціною у довгостроковому періоді є значно вищою, ніж у короткостроковому.

36. Завдання і загальна схема аналізу виробничих ресурсів

Виробничі ресурси підприємства містять у собі три складові:- основні фонди, оборотні кошти й працю (кадри). Основні фонди заведено поділяти на великі групи: основні виробничі фонди й основні невиробничі фонди.

Основні виробничі фонди промислового підприємства - це кошти праці, які беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи у своїй свою натуральну форму, які вартість переноситься на виготовлений продукт частинами в міру їхнього зносу. До них належать промислові споруди і споруди, силове і виробниче устаткування, передавальні устрою, різні види виробничого транспорту, інвентар виробничий і Київський господарський, нематеріальні активи (патенти і ноу-хау), внутрішньогосподарські дороги, земельні ділянки тощо., тобто основні фонди, функціонуючі у сфері виробництва та безпосередньо чи опосередковано що у створенні продукції підприємства. Інакше кажучи, основні виробничі фонди - частину коштів виробництва, яка багаторазово бере участь у виробничому процесі, переносить свою вартість на готовий продукт частинами у міру зношеності, зберігає свою натуральну форму протягом усього терміну служби.

Основні невиробничі фонди - це підпорядковані підприємств довго існуючі об'єкти невиробничого призначення, ні прямо, ні побічно які беруть у створенні продукції підприємства, а використовувані у невиробничій сфері (в житлово-комунальне господарство, торгівлі, громадському харчуванні, охороні здоров'я тощо.).

Виробнича структура основних фондів і його динаміка є показниками технічного рівня підприємства міста і мають вплив на ефективність витрат за основні фонди. Що у складі основних фондів частка знарядь праці і: машин, устаткування, приладів, тобто що більше активна частина основних фондів, тим більше коштів продукції можна виготовити за кожен карбованець основних фондів (у випадку).

Питома вага активній частиніОПФ у загальному обсягу окреслюється ставлення середньорічний величини активній частиніОПФ до середньорічний величиніОПФ,исчисленной разом за всіма групами основних фондів. Для перекладу цього моменту стосунки в відсотки його потрібно помножити на 100.

Виробничі запаси – це предмети праці, підготовлені для запуску в виробничий процес. У тому складі можна, своєю чергою, виокремити такі елементи: сировину, основні допоміжні матеріали, паливо, пальне, куплені напівфабрикати і комплектуючі вироби, тара і тарні матеріали, запчастини для поточного ремонту.