Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ES_Lek-9-2009_EU.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
266.24 Кб
Скачать

Е_3. Побудова ідеалізованої моделі

Для побудови моделі, що відбиває представлення суб'єкта про предметну область, необхідна спеціалізована мова, за допомогою якої можна описувати і конструювати ті ідеалізовані моделі світу, що виникають у процесі мислення. Мова ця створюється поступово за допомогою категоріального апарата, прийнятого у відповідній предметній області, а також формально-знакових засобів математики і логіки. Для емпіричних предметних областей така мова поки не розроблена, і поле знань, що напівформалізованим способом опише аналітик, може бути першим кроком до створення такої мови.

Будь-яке пізнавальне відображення містить у собі умовність, тобто спрощення й ідеалізацію. Інженеру по знаннях необхідне оволодіння такими специфічними гносеологічними прийомами, як ідеалізація, огрубіння, абстрагування, що дозволяють адекватно відображати в моделі реальну картину світу. Ці прийоми доводять властивості й ознаки об'єктів до меж, дозволяючих відтворювати закони дійсності в більш лаконічному виді (без впливу несуттєвих деталей).

На тернистому шляху пізнання перевірений діалектичний підхід виявляється кращим “поводирем”. Інженер по знаннях, що прагне пізнати проблемну область, повинний бути готівим постійно змінювати свої вже затверджені способи сприйняття й оцінки світу і навіть відмовлятися від них. При цьому ретельніше усього варто перевіряти правильність суджень, що здаються самими очевидними.

Е_4. Пояснення і прогнозування моделей

Цей завершальний етап у структурі пізнання є одночасно і частковим критерієм істинності отриманого знання. Якщо виявлена система знань експерта повна й об'єктивна, то на її підставі можна робити прогнози і пояснювати будь-які явища з даної предметної області. Звичайно бази знань ЕС страждають фрагментарністю і модульністью (незв'язаністю) компонентів. Усе це не дозволяє створювати дійсно інтелектуальні системи, що рівняючись на людину, могли б пророкувати нові закономірності і пояснювати випадки, не зазначені в явному виді в базі. Виключенням отут є навчальні системи, що орієнтовані на генерацію нових знань і “прогнозування”.

Пропонована методологія озброює аналітика апаратом, що дозволяє уникнути традиційних помилок, що приводять до неповноти, суперечливості, фрагментарності БЗ, і вказує напрямок, у якому необхідно рухатися розроблювачам. І хоча на сьогоднішній день більшість БЗ проробляються лише до етапу Э_3, знання повної схеми збагачує і поглиблює процес проектування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]