Лекція 9.

Теоретичні аспекти видобування знань

Оскільки основною проблемою інженерії знань є процес добування знань, інженеру по знаннях необхідно чітко розуміти природу й особливості цих процесів. Для того щоб розібратися в природі добування знань, виділимо три основних аспекти цієї процедури (Рис.3.7):

А = (А1, А2, АЗ) = {психологічний, лінгвістичний, гносеологічний).

Рис.3.7. Теоретичні аспекти інженерії знань

9.3.1. Психологічний аспект

З трьох аспектів добування знань психологічний – А1 – є ведучим, оскільки він визначає успішність і ефективність взаємодії інженера по знаннях (аналітика) з основним джерелом знань – експертом-професіоналом. Психологічний аспект виділяється ще і тому, що добування знань відбувається найчастіше в процесі безпосереднього спілкування розроблювачів системи. А в спілкуванні психологія є домінантної.

Спілкування, чи комунікація (від лат. communicatio– зв'язок), – це міждисциплінарне поняття, що позначає усі форми безпосередніх контактів між людьми – від дружніх до ділових. Воно широко досліджується в психології, філософії, соціології, етології, лінгвістиці, семіотиці й іншим наукам. Існує кілька десятків теорій спілкування, і єдине, у чому сходяться всі автори, – це складність, багатоплановість процедури спілкування. Підкреслюється, що спілкування – не просто односпрямований процес передачі повідомлень і не двотактний обмін порціями зведень, а нерозчленований процес циркуляції інформації, тобто спільний пошук істини [Каган, 1988] (Рис.3.8).

Отже, спілкування є процес вироблення нової інформації, загальної для людей, що спілкуються , і що народжує їхню спільність. І хоча спілкування – перший вид діяльності, яким володіє людина в онтогенезі, по-справжньому володіють культурою і наукою спілкування одиниці.

Рис.3.8. Структура процесу спілкування

Можна виділити чотири основних рівні спілкування [Сагатовский, 1980].

1. Рівень маніпулювання, коли один суб’єкт розглядає іншого як засіб чи перешкоду стосовно проекту своєї діяльності.

2. Рівень рефлексивної “гри”, коли в процесі своєї діяльності людина враховує “контрпроект” іншого суб'єкта, але не визнає за ним самоцінність і прагне до “виграшу”, до реалізації свого проекту.

3. Рівень правового спілкування, коли суб’єкти визнають право на існування проектів діяльності один одного і намагаються погодити їхній хоча б зовні.

4. Рівень морального спілкування, коли суб'єкти внутрішньо приймають загальний проект взаємної діяльності.

Прагнення й уміння спілкуватися на вищому, четвертому, рівні може характеризувати ступінь професіоналізму інженера по знаннях. Добування знань – це особливий вид спілкування, якомго можна віднести до духовно-інформаційному типу. Згодн роботі [Каган, 1988] спілкування поділяється на матиріально-практичне; духовно-інформаційне; практично-духовне. При цьому інформаційний аспект спілкування для інженера по знаннях із прагматичної точки зору найважливіший.

Відомо, що втрати інформації при розмовному спілкуванні великі [Мицич,1987]

(Рис.3.9).

Рис.3.9. Втрати інформації при розмовному спілкуванні

У зв'язку з цим розглянемо проблему збільшення інформативності спілкування аналітика й експерта за рахунок використання психологічних знань.

Можна виділити такі структурні компоненти моделі спілкування при добуванні знань:

• учасники спілкування (партнери);

• засоби спілкування (процедура);

• предмет спілкування (знання).

Відповідно до цієї структури виділимо три “шари ” психологічних проблем, що виникають при добуванні знань (Рис.3.10):

А1 = (S11,S12, S13 } = {контактний, процедурний, когнітивний}.

Рис.3.10. Психологічний аспект добування знань