
- •Тема: «Психологічні особливості прояву тривожності студентів-психологів» Вступ
- •І розділ Теоретико-методологічні підходи до вивчення тривожності
- •Іі розділ. Характеристика експериментального дослідження
- •2.1. Процедура організації дослідження психологічних особливостей прояву тривожності студентів-психологів
- •«Особистісна шкала проявів тривоги» (Дж.Тейлор, адаптація
- •«Опитувальник дослідження тривожності у старших підлітків та юнаків»
- •Методика проведення дослідження
- •2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження
«Опитувальник дослідження тривожності у старших підлітків та юнаків»
(Ч.Д.Спілбергер, адаптація А.Д.Андреева). Опитувальник дозволяє виявити рівень пізнавальної активності, тривожність і гнів як наявний стан і як властивість особистості. Методика є модифікацією опитувальника Ч.Д.Спілбергера (STPI - Державна Чорта самоаналіз) адаптована А.Д.Андрєєвой в 1988 році. Під пізнавальною активністю тут розуміється притаманна людині допитливість (на відміну від цікавості на рівні сприйняття), безпосередній інтерес до навколишнього світу, що активізують пізнавальну діяльність суб'єкта. Гнів і тривога - базальні емоції, залежні від ієрархічно організованих структур мозку, вони підсилюють дію емоціогенних стимулів, і це посилення зовні проявляється у вигляді утрудненого пристосування суб'єкта до життєво значущим ситуацій. Оскільки емоція гніву практично не має реального виходу в умовах шкільного навчання, А.Д.Андрєєва розглядає останню шкалу більш широко як спрямовану на виявлення негативних емоційних переживань, пов'язаних з навчальною діяльністю школярів.
Опитувальник ділиться на дві частини: в одну об'єднані шкали пізнавальної активності, тривожності і негативних емоційних переживань, що характеризують особистісні властивості суб'єкта, а в іншу - ці ж шкали, але щодо стану людини в конкретний момент. У відповідності із завданням діагностики емоційного ставлення до навчання бьша модифікована спрямованість входять в методику висловлювань та інструкції випробуваному таким чином, щоб друга частина опитувальника відображала стан учнів на уроці, під час навчальної роботи в класі. Така побудова методики дозволяє зіставити рівень досліджуваних емоційних станів в умовах навчальної діяльності з фоновим і визначити, яким чином процес навчання впливає на особливості емоційних переживань школяра. Крім того, друга частина опитувальника може бути використана і для вивчення емоційного ставлення учнів до того чи іншого навчального предмету; в цьому випадку текст інструкції конкретизується стосовно даного предмету.
Опитувальник найбільш доцільно використовувати в ході індивідуальної роботи з дитиною, що зазнають труднощі в освоєнні певного навчального матеріалу.
Таким чином, шкали пізнавальної активності, тривожності і негативних емоцій входять в обидві частини опитувальника, причому кожна шкала складається з 10 пунктів, розташованих у певному порядку.
Інструкція до тесту.
До 1-ї частини. Прочитай уважно кожне речення і обведи гуртком одну з цифр, розташованих праворуч, залежно від того, як ти зазвичай себе почуваєш, яке твоє звичайний стан. Що означає кожна цифра, написано вгорі сторінки.
До 2-ї частини. А тепер постарайся оцінити, як ти себе почуваєш на уроках у школі.
Крім того, додатково до кожної частини опитувальника автори ввели по десять «вільних» пунктів, попросивши учнів заповнити їх відповідями на питання: «? Які ще почуття ти зазвичай відчуваєш» (після 1-ї частини методики) і «Які ще почуття ти відчуваєш на уроці? »(після 2-ї частини). При апробації методики передбачалося, що, відповівши на ці питання, школярі оцінять і ступінь прояву цих почуттів у балах, подібно до того, як це робилося з основною частина опитувальника. Однак більшість учнів поставилося до даного завдання як до можливості вільно висловитися про найбільш значущих для себе переживаннях, і необхідність в бальній оцінці їх відпала. Тут слід зазначити, що більш змістовні відповіді зазвичай даються на другий додаткове питання - про почуття, пережитих на уроці, - і саме вони надають найбільш цікавий матеріал для аналізу. У той же час учні нерідко вагаються при відповіді на перше запитання і часто просто опускають його. Проте автори вважають за доцільне включення цього питання в методику для отримання більш об'єктивної картини. У цілому додаткові пункти опитувальника дозволяють отримати дані, які надають істотну допомогу при інтерпретації основних результатів.
Ключ до тесту
Тривожність: 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28.
Пізнавальна активність: 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29.
Негативні емоційні переживання: 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30.
При відповіді випробовувані користуються чотирибальною шкалою оцінок: «Майже ніколи» (1 бал), «Іноді» (2 бали), «Часто» (3 бали), «Майже завжди» (4 бали);
«Шкала особистісної тривожності» (А.М.Прихожан). Визначення рівня особистісної тривожності;
Шкала явної тривожності CMAS (адаптація А.М.Прихожан)
«Тест тривожності» (Р.Теммл, М.Доркі, В.Амен);
«Проективна методика для діагностики шкільної тривожності» (А.М.Прихожан);
«Діагностика тривожності і депресії»
Виявлення стану тривожності і депресії, зумовлені неврівноваженістю нервових процесів.
Інструкція до тесту. Пропонується відповісти на запитання анкети, яка супроводжується наступною інструкцією: Просимо Вас відповісти на серію питань, які допоможуть нам з'ясувати ваше самопочуття. Відповідайте, будь ласка, щиро.
Якщо станів, зазначених у питанні, у Вас
• ніколи не було, поставте 5 балів;
• якщо зустрічаються дуже рідко - 4 бали;
• якщо бувають часом - 3 бали;
• якщо вони бувають часто - 2 бали;
• якщо майже постійно або завжди - 1 бал.
Якщо питання Вам не зрозумілий - зверніться за роз'ясненням.
«Шкала реактивної й особистісної тривожності» (Ч. Спілбергер; адаптація Ю. Ханіна).