4. «Опитувальник дослідження тривожності у старших підлітків та юнаків»

(Ч.Д.Спілбергер, адаптація А.Д.Андреева). Опитувальник дозволяє виявити рівень пізнавальної активності, тривожність і гнів як наявний стан і як властивість особистості. Методика є модифікацією опитувальника Ч.Д.Спілбергера (STPI - Державна Чорта самоаналіз) адаптована А.Д.Андрєєвой в 1988 році. Під пізнавальною активністю тут розуміється притаманна людині допитливість (на відміну від цікавості на рівні сприйняття), безпосередній інтерес до навколишнього світу, що активізують пізнавальну діяльність суб'єкта. Гнів і тривога - базальні емоції, залежні від ієрархічно організованих структур мозку, вони підсилюють дію емоціогенних стимулів, і це посилення зовні проявляється у вигляді утрудненого пристосування суб'єкта до життєво значущим ситуацій. Оскільки емоція гніву практично не має реального виходу в умовах шкільного навчання, А.Д.Андрєєва розглядає останню шкалу більш широко як спрямовану на виявлення негативних емоційних переживань, пов'язаних з навчальною діяльністю школярів.

Опитувальник ділиться на дві частини: в одну об'єднані шкали пізнавальної активності, тривожності і негативних емоційних переживань, що характеризують особистісні властивості суб'єкта, а в іншу - ці ж шкали, але щодо стану людини в конкретний момент. У відповідності із завданням діагностики емоційного ставлення до навчання бьша модифікована спрямованість входять в методику висловлювань та інструкції випробуваному таким чином, щоб друга частина опитувальника відображала стан учнів на уроці, під час навчальної роботи в класі. Така побудова методики дозволяє зіставити рівень досліджуваних емоційних станів в умовах навчальної діяльності з фоновим і визначити, яким чином процес навчання впливає на особливості емоційних переживань школяра. Крім того, друга частина опитувальника може бути використана і для вивчення емоційного ставлення учнів до того чи іншого навчального предмету; в цьому випадку текст інструкції конкретизується стосовно даного предмету.

Опитувальник найбільш доцільно використовувати в ході індивідуальної роботи з дитиною, що зазнають труднощі в освоєнні певного навчального матеріалу.

Таким чином, шкали пізнавальної активності, тривожності і негативних емоцій входять в обидві частини опитувальника, причому кожна шкала складається з 10 пунктів, розташованих у певному порядку.

Інструкція до тесту.

До 1-ї частини. Прочитай уважно кожне речення і обведи гуртком одну з цифр, розташованих праворуч, залежно від того, як ти зазвичай себе почуваєш, яке твоє звичайний стан. Що означає кожна цифра, написано вгорі сторінки.

До 2-ї частини. А тепер постарайся оцінити, як ти себе почуваєш на уроках у школі.

Крім того, додатково до кожної частини опитувальника автори ввели по десять «вільних» пунктів, попросивши учнів заповнити їх відповідями на питання: «? Які ще почуття ти зазвичай відчуваєш» (після 1-ї частини методики) і «Які ще почуття ти відчуваєш на уроці? »(після 2-ї частини). При апробації методики передбачалося, що, відповівши на ці питання, школярі оцінять і ступінь прояву цих почуттів у балах, подібно до того, як це робилося з основною частина опитувальника. Однак більшість учнів поставилося до даного завдання як до можливості вільно висловитися про найбільш значущих для себе переживаннях, і необхідність в бальній оцінці їх відпала. Тут слід зазначити, що більш змістовні відповіді зазвичай даються на другий додаткове питання - про почуття, пережитих на уроці, - і саме вони надають найбільш цікавий матеріал для аналізу. У той же час учні нерідко вагаються при відповіді на перше запитання і часто просто опускають його. Проте автори вважають за доцільне включення цього питання в методику для отримання більш об'єктивної картини. У цілому додаткові пункти опитувальника дозволяють отримати дані, які надають істотну допомогу при інтерпретації основних результатів.

Ключ до тесту

Тривожність: 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28.

Пізнавальна активність: 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29.

Негативні емоційні переживання: 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30.

При відповіді випробовувані користуються чотирибальною шкалою оцінок: «Майже ніколи» (1 бал), «Іноді» (2 бали), «Часто» (3 бали), «Майже завжди» (4 бали);

5. «Шкала особистісної тривожності» (А.М.Прихожан). Визначення рівня особистісної тривожності;

6. Шкала явної тривожності CMAS (адаптація А.М.Прихожан)

7. «Тест тривожності» (Р.Теммл, М.Доркі, В.Амен);

8. «Проективна методика для діагностики шкільної тривожності» (А.М.Прихожан);

9. «Діагностика тривожності і депресії»

Виявлення стану тривожності і депресії, зумовлені неврівноваженістю нервових процесів.

Інструкція до тесту. Пропонується відповісти на запитання анкети, яка супроводжується наступною інструкцією: Просимо Вас відповісти на серію питань, які допоможуть нам з'ясувати ваше самопочуття. Відповідайте, будь ласка, щиро.

Якщо станів, зазначених у питанні, у Вас

• ніколи не було, поставте 5 балів;

• якщо зустрічаються дуже рідко - 4 бали;

• якщо бувають часом - 3 бали;

• якщо вони бувають часто - 2 бали;

• якщо майже постійно або завжди - 1 бал.

Якщо питання Вам не зрозумілий - зверніться за роз'ясненням.

10. «Шкала реактивної й особистісної тривожності» (Ч. Спілбергер; адаптація Ю. Ханіна).