II. Зміст і завдання фольклорної практики

У свій час М.Грушевський наголошував на важливості підготовки спеціалістів, які збиратимуть перлини народної творчості. Вчений писав: „Треба зберегти для майбутнього досліду якнайбільше фольклорного матеріалу... При науково-дослідних кафедрах історії, літератури і краєзнавства повинні бути зведені секції фольклору матеріальної культури, щоб підготувати дослідні сили у цій сфері. По різних вищих школах, а особливо по інститутах народної освіти повинні бути зведені курси етнографії й історії матеріальної культури, щоб розвинути інтерес до цих дисциплін серед людей, яким доведеться працювати безпосередньо серед народу, або мати діло з сільською молодіжжю."

На сучасному етапі розвитку освіти фольклорна практика займає важливе місце у системі навчання студентів-філологів. Відомо, що на відміну від літератури, основною формою побутування народної творчості є усна. Тому для того, щоб витвори фольклору стали доступні, кожному досліднику чи виконавцеві у будь-який час, а не тільки тоді, коли вони творяться. їх треба збирати, ретельно записувати. Вже це свідчить про величезне значення фольклорної практики. Разом з тим активне збирання витворів усної народної творчості сприяє збереженню їх для майбутнього.

Під час фольклорної практики студенти мають також можливість глибше і всебічніше пізнати різноманітні явища народної творчості, ознайомитися з живим побутуванням фольклору, зустрітись із виконавцями фольклорних творів, набути навички збирацької роботи, що допоможе їм осмислити роль народної творчості у літературі, музиці, образотворчому мистецтві та ін.

Мета фольклорної практики поглибити вивчення усної народної творчості, осмислити її роль в житті трудящих мас, що сприяє охороні і збереженню пам'яток культури, а також комплексне обстеження сучасного стану розвитку фольклору обраного району. Вся ця робота має бути підпорядкована підготовці студентів до їх майбутньої педагогічної діяльності.

Фольклорна практика має велике виховне значення, адже студенти знайомляться з особливостями життя і побуту творців чи носіїв народної поезії. На основі зібраних - матеріалів створюється у студентів уява про сучасний стан культурного життя села. Фольклор також виступає одним із важливих чинників у формуванні естетичних смаків студентів. Фольклорна практика пропагує народну творчість, підносить авторитет співців і оповідачів.

Основні завдання фольклорної практики:

навчальне - розширення і поглиблення знань студентів з фольклору, народознавства. Відбувається актуалізація набутих при вивченні курсу „Українська народна поетична творчість” знань, які активно використовуються на практиці. Розширюється уявлення про роль фольклору в житті народу, про динаміку його розвитку;

професійне - вироблення, у студентів навичок фольклориста-збирача;

наукове - озброєння студентів навичками, технологією ведення наукового дослідження, уміння спостерігати, записувати та систематизувати свої записи.

Успішне проведення фольклорної практики вимагає належної теоретичної, методичної, організаційної та психологічної підготовки студентів, усвідомлення ними своїх завдань, мети, їх вагомості, почуття відповідальності за доручену справу. Тому при підготовці до фольклорної практики та в процесі її проходження необхідно уважно ознайомитися з рекомендованою літературою, постійно звертатися до підручників з фольклористики та усної народної творчості.