
- •Історичний нарис
- •1585 Р. Свою школу організувало Успенське
- •Виникнення та розвиток освітніх систем на українських землях в епоху Середньовіччя.
- •У статті проаналізовано досвід, проблеми становлення магістратури в Україні та Росії.
- •20 Становлення вищої освіти в Україні
- •Список використаних джерел та літератури
- •Становлення вищої освіти на Україні у XVI–XVII ст.
- •Київська Колегія
- •Києво-Могилянська академія
- •Бібліотека Києво-Могилянської академії
- •Гуманістичні засади внутрішнього життя Академії
20 Становлення вищої освіти в Україні
Протягом 16 – першої половини 17 ст. відбувалися важливі зрушення в розвитку укр.мови. Вони стосувалися мови літературної. Від другої половини 16 ст. почали з’являтися переклади простою мовою церковних текстів: Пересопницьке Євангеліє (1556-1561), Крехівський «Апостол» (60-х рр. 16 ст.), Волинське Євангеліє (1571) тощо.
За традицією школи діяли при церквах і монастриях. Розгортання реформаційного руху зумовило появу протестантських шкіл. По-третє, на цей період припадає ослаблення королівської влади. Зміцнення великого феодального землеволодіння зумовило відцентрові тенденції у Речі Посполитій.
Тобто до 1648 р. в Україні сформувався цілий клубок серйозних суперечностей, вирішення яких було можливо тільки силовими методами. І для їх застосування склалися необхідні умови.
За характером це була національно-визвольна, антифеодальна боротьба українського народу, в якій значну роль відігравало і релігійне протистояння (католицизм – православ'я).
Рушійними силами революції виступали усі верстви українського суспільства середини XVII ст. Роль лідера виконувало козацтво, під керівництвом якого згуртувалося селянство, міщанство, православне духовенство, а також дрібна українська шляхта, яка також потерпала від свавілля польських магнатів.
Українська національна революція, яка розпочалася в 1648 р. і пройшла у своєму розвитку три основні періоди:
I період (лютий 1648 – серпень 1657р.) – початок і найбільше піднесення національно-визвольної та соціальної боротьби, яка привела до утворення Української національної держави – Гетьманщини.
II період (вересень 1657 – червень 1663 р.) – громадянська війна, що привела до поділу козацької України на Лівобережну і Правобережну.
III період (червень 1663 – вересень 1676 р.) – боротьба за возз'єднання української держави, за її суверенітет. Тобто закінчується українська національна революція після падіння гетьмана П. Дорошенка у 1676 р.
Отже, народне повстання, яке розпочалося 1648 р., охопивши більшу частину території та населення України, незабаром переросло у визвольну війну, а війна, зумовивши докорінні зміни в суспільному розвитку, поступово переросла в національну революцію.
Список використаних джерел та літератури
1. Словарь русского языка / Под ред. доктора филолог. наук, профессора Н.Ю. Шведовой. – Москва: Русский язык, 1984. – С. 286. 2. Залізняк Л.Л. Первинна історія України: Навчальний посібник. – К.: 1999. – С. 239-240. 3. Глузман А.В. Профессионально-педагогическая подготовка студентов университета: теория и опыт исследования: Монография. – К.: Поисково-издательское агентство, 1998. – 252 с. 4. Ладыжец Н.С. Университетское образование: идеалы, цели, ценностные ориентации: Ижевск: Изд-во: Удмурт. ун-т, 1992. – 237 с. 5. Магистратура в вузах России / В.В. Балашов, Д.К. Захаров, Г.В. Лагунов, А.М. Лялин, А.И. Момот, А.Г. Поршнев, В.С. Румянцев, Ж.Г. Свешникова, В.С. Сенашенко, Н.Р. Сенаторова, Ю.Л. Старостин, Ю.Н. Фролов, Ю.В. Шленов / Минобразование России, ГУУ, – М.: Економическое образование, 1999. – 132 с.
"Становлення й розвиток вищої освіти на Україні"
Вступ
У культурному надбанні українців Києво-Могилянська академія був, є й залишається явищем яку яскраво підтверджує розум й талант народу, його самовідданість й прагнення до самореалізації, самовиявлення. Майже 200 років Києво-Могилянська академія виконувала роль освітнього й культурного центру над Україні, а й у Східній Європі. Та роль академії у культурному житті України не можна обмежувати лише цим. Вона мала ще одну історичну цінність – академія заклала підвалини для інтелектуального й культурного життя другої половини XVIII-XIX ст., її здобутками живилися Харківський та Київський університети, Київська духовна академія, численні школи та колегіуми, й Слов’яно-греко-латинська академія у Москві, Академічний університет в Петербурзі, школи в Росії, Білорусії, Сербії.
Її випускники займали високі пості у Війську Запорізькому, творили Гетьманську – козацьку державу, були носіями національно-визвольних ідей. Існуючи в умовах наступу на Україну російського великодержавного шовінізму, академія продовжувала поповнювати українську поезію, літературу, музику, науку новими здобутками що заперечували будь-які спроби довести другосортність нації.
Її діяльність заслуговує тім вищої оцінки, що вона розпочалась й здійснювалась в період, коли Український народ був поневолений й його духовній культурі загрожувало знищення.
Академія з’явилася не було за наказом згори, а був створена волею самого народу, а потім й сама живила його.
На Академію мав великий вплив загальноєвропейський історичний прогрес, який обумовив прийняття Україною ідей гуманізму та реформації, що виявилися в організаційній побудові української вищої школи, у змісті та обсязі предметів, що давали завершену гуманітарну освіту – апробовану до системи «семи вільних наук».
Метою нашої курсової роботи є дослідити становлення й розвиток вищої освіти на Україні.
Предметом дослідження є процес навчання в Києво-Могилянській академії.
Об’єктом дослідження є діяльність Києво-Могилянської академії.
Джерелом роботи було б опрацювання публікацій.
Робота складається зі вступу. із трьох розділів, висновку та списку літератури.