5. Порядок проведення інвентаризації запасів. Документальне оформлення результатів інвентаризації запасів

Інвентаризація – це періодична перевірка наявності товарно-матеріальних цінностей, ста­ну їх зберігання для підтвердження правиль­ності та достовірності даних бухгалтерського обліку і звітності. Нормативний документ «Інструкція з інвентари­зації».

Інвентаризація проводиться в обов'язковому порядку: при передачі в оренду, перед складанням річної фінансової звітності, при зміні МВО , у разі встановлення факту крадіжок,. у разі ліквідації п-ва. Інвентаризацію проводять на підставі наказу керівника про створення на п-ві діючої інвентаризаційної комісії, яку очолює сам керівник чи його заступник. До початку проведення інвентаризації МВО в присутності комісії складають звіт про останні операції, відображують їх у складському обліку і разом з описом документів під розпис здають в бухгалтерію. МВО дають комісії розписку, в якій підтверджують, що всі прибуткові та видаткові документи здані в бухгалтерію, а всі ТМЦ оприбутковані й знаходяться в приміщенні складу.

Інвентаризація проводиться в присутності всіх членів комісії і МВО. Після проведення інвентаризації комісія підприємства складає акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей. При цьому фактичні залишки звіряють з даними бухгалтерського обліку. Виявлені нестача або надлишок ТМЦ відображують в акті. Протокол і акт інвентаризаційної комісії мають бути розглянуті у 5-денний строк і затверджені керівником п-ва. Затверджені результати інвентаризації відображують у БО п-ва в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше від грудня звітного року.

6. Порядок формування собівартості виготовленої продукції

В бухгалтерському обліку готова продукція повинна оцінюватись у відповідності до П(С)БО 9 "Запаси" за первісною вартістю. Для визначення первісної вартості продукції використовується П(С)БО 16 "Витрати". Витрати на виробництво готової продукції включають прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, а також постійні та змінні виробничі накладні витрати.

Накладні виробничі витрати можуть бути як змінними, так і постійними. Всі змінні витрати - прямі та накладні - розподіляються на кожну одиницю виробництва на базі фактичного використання виробничої потужності. Постійні накладні виробничі витрати можуть бути як розподілені, так і нерозподілені. Розподілені накладні витрати є елементом первісної вартості запасів готової продукції та незавершеного виробництва і представляють собою оцінені витрати, які ґрунтуються на нормальній потужності та відносяться на кожну одиницю продукції незавершеного виробництва. Нерозподілені накладні виробничі витрати виникають лише тоді, коли продукції випущено менше нормальної потужності. В іншому випадку всі накладні виробничі витрати відносяться до с/в. Управлінські витрати до складу с/в ГП не включаються.

При відображенні продажу ГП в бухгалтерському обліку зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята п-вом згідно з обліковою політикою, ~ первісна вартість (по дебету рахунку 901 "С/в реал. ГП""), та оцінка, що визначається за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 "Дохід від реал.ГП").

С/в виготовленої продукції = незавершене виробництво на початок місяця + витрати за місяць – незавершене виробництво на кінець місяця.