Фінансовий облік 1

1.Облік фінансових інвестицій в боргові цінні папери. Амортизація премії або дисконту

Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються п-вом з метою збільшення прибутку зростання вартості капіталу або ін. вигід для інвестора.

Облік фін. інвестицій регламентує П(с)БО 12 «Фінансові інвестиції».

Інвестиції є: довгострокові (рах.14 акції,корпоративні права) і поточні (рах.35).

Довгострокові фінансові інвестиції – витрати п-ва на придбання цінних паперів, вкладання коштів в дочірні та інші п-ва, а також в довгострокову дебіторську заборгованість.

Методи оцінок довгості. фін. інв-цій: за вар-тю одиниці кожного ЦП ,за середньою вартістю,ФІФО,ЛІФО.

Є 3 методи обліку фінансових інвестицій: метод участі в капіталі, метод обліку інвестицій за собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності, метод обліку за амортизаційною собівартістю.

1)Метод участі в капіталі – це метод обліку інвестицій згідно з яким балансова вартість інвестицій відображає частку інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

2) Метод обліку інвестицій за собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності – зменшення корисності інвестицій викликається зниженням їх доходності, тобто зменшенням їх здатності приносити інвестиційний дохід.

3)Облік інвестицій за амортизаційною собівартістю. Амортизаційна вартість інвестицій – це справжня вартість боргових цінних паперів, що на момент їх погашення приведена до номіналу.

Суть амортизації дисконту.Сума дисконту, що впливає на суму щорічних витрат емітента на оплату %-в за облігаціями, повинна розподілитися на весь період обігу облігацій, тобто спрямовуватися на збільшення витрат на виплати %-в держателям.Внаслідок такого списання сума дисконту з року в рік зменшується в той час як поточна вартість облігацій відповідно збільшується. Річний % + сума річного дисконту/середню величину с/в інвестиції.

Суть амортизації премії.Сума премій, які впливають на суму щорічних витрат емітента на виплату %-в за облігаціями, повинна розподілитися на весь період обігу цих облігацій, тобто спрямовуватися на покриття витрат на виплату %-в держателя.Внаслідок такого списання сума премії з року в рік зменшується, зменшуючи відповідно поточну вартість облігацій. річний % - сума річного відсотка премії/середню величину с/в інвестиції.

Цей розрахунок регламентується ПСБО 12 «Фін.інвестиції»

2. Методи оцінки запасів у балансі: за первісною вартістю або чистою вартістю реалізації

Запаси – активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності абоперебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва або утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Регламентується П(с)бо 9 «Запаси».

Запаси відображаються в БО та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс п-ва за первісною вартістю, яка складається із суми фактичних витрат на їх придбання або виготовлення.

Первісну вартість формують: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику; суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуком і придбанням запасів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються п-ву;

Витрати, які не включаються до первісної вартості: понаднормові втрати і нестачі запасів. проценти за користування позиками. витрати на збут,загальногосподарські та інші подібні витрати, які без­посередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів .

Оцінка запасів при надходженні різними шляхами: 1. Придбання– первісна вартість запасів є с/в запасів, яка складається з фактичних витрат. 2. Виготовлення власними силами – первісна вартість визнається с/в їх виробництва.3. Внесення до статутного капіталу– первісна вартість визнається погоджена засновниками підприємства їх справедлива вартість.4. Одержання безоплатно– первісна вартість визнається їх справедлива вартість. 5. Придбання в результаті обміну– первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.

Чиста вартість реалізації запасів – це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. На практиці первісна вартість не завжди співпадає з чистою вартістю їх реалізації. У цьому випадку проводиться їх переоцінка.