ВЕДЕННЯ

Фахівцями Закритого акціонерного товариства «Тульський трест інженерно - будівельних вишукувань» ЗАТ "ТулаТІСІЗ" виконувались роботи по закладці розбивочної геодезичної мережі для експлуатації в ході будівництва мостового переходу через річку Оку.

Створення розбивочної геодезичної мережі проходило в три етапи - закладка безпосередньо пунктів, визначення координат і висот за допомогою супутникового обладнання, електронного тахеометра, високоточного нівеліра і обробка польових вимірювань у програмних комплексах Pinnacle і CREDO. Перед закладанням пунктів були проведені інженерно - геодезичні вишукування в результаті яких були виявлені топографічні умови району будівництва і створення розбивочних геодезичних мереж для виконання всіх видів робіт з будівництва мостового переходу, яке є одним з головних аспектів дипломної роботи. Це найбільш трудомісткі вишукування, витрати на виробництво яких досягають 30% всіх витрат з розробки проекту. До складу геодезичних робіт при будівництві мостового переходу входять: зйомка місцевості і рельєфу дна водотоку, побудова планової і висотної геодезичних розбивочних мереж, розбивка центрів і осей засад і руслових опор мосту, детальна розбивка тіла опор, контроль зведення опор і виконавча зйомка в процесі їх зведення , розбивка регуляційних і берегоукріплювальних споруд, розбивка колії на підходах до мосту, розмічувальні роботи і виконавча зйомка монтажу прогонових будов, вимірювання деформацій прогонових будов під час випробувань моста, спостереження за опадами і креном опор і деформаціями прогонових будов в ході будівництва та експлуатації мосту. Хоча кожна робота дуже відповідальна і цікава мною на об'єкті був виконаний другий вид робіт без якого інші види робіт не виробляються. У зв'язку з цим надається, що тема дипломної роботи актуальна, проте деяких питань пов'язаних з темою слід приділити увагу. Це, по-перше, впровадження результатів наукових досліджень, передових методів і раціональної технології вишукування лінійних споруд із застосуванням нової техніки, курс на механізацію польових робіт, а також автоматизацію вишукувальних робіт та розрахунків. По - друге, використання резервів і різке поліпшення перспективного та поточного планування і фінансування проектно - вишукувальних робіт.

У даній дипломній роботі буде розглянута методика геодезичних робіт при закладанні розбивочної геодезичної мережі для подальшого будівництва мостового переходу через річку Оку із застосуванням електронного тахеометра NICON DTM 300, GPS приймачів HiPer, Marant і Odyssey, високоточного нівеліра DSZ, і системи з обробки польових вимірів CREDO_DAT комплексу CREDO виробництва НВО "Кредо - Діалог" м. Мінськ.

Розглянемо впровадження нових геодезичних приладів, супутникового устаткування і системи з обробки польових вимірів CREDO - технології на конкретному прикладі - геодезичні роботи при вишукуваннях в ході будівництва мостового переходу через річку Оку.

1. Загальна частина

1. Опис об'єкта

Даний об'єкт - мостовий перехід через річку Оку довжиною d = 500 м. Мостовий перехід являє собою два автомобільні полотна і пішохідну доріжку. На об'єкті здійснювались роботи по створенню геодезичної мережі для будівництва мостового переходу через річку Ока з транспортною розв'язкою по вул. Гагаріна в м. Калуга виконані ЗАТ «ТулаТІСІЗ» у травні 2006 року відповідно до договору № 6 - суб - 06 від 11.04.2006г. з ТОВ «ЦДМП« Магістраль »«.

При проектуванні мостового переходу особливу увагу необхідно приділити його розташуванню щодо ситуації. Обмежень параметрів мостового переходу практично не існує. У роботі використані наступні нормативно - технічні акти:

- Інструкція з розвитку знімального обгрунтування і зйомці ситуації, і рельєфу з застосуванням глобальних навігаційних супутникових систем ГЛОНАСС і GPS, М., Цниигаик, 2003р.;

- Керівництво з техніки безпеки на інженерно - розвідувальних роботах для будівництва.

Контроль якості польових і камеральних робіт проведений заступником директора МУП «АГС м.Калуга».

2. Опис району робіт

В адміністративному відношенні ділянка робіт лежить у місті Калузі у Калузького сільськогосподарського комплексу. Ділянка робіт представляє собою водний масив. Уздовж берега сільськогосподарський комплекс з лісосмугою. У північно - східному куті знаходиться підстанція, до якої підходять дві ЛЕП - 35 кВ і відходять 5 ліній 10 кВ. Також на початку і наприкінці мостового переходу на берегах є підземні комунікації: два напірні колектора діаметром 300 мм, два водоводу діаметром 315 мм і силовий кабель у підстанції.

Район виконання робіт характеризується спокійним рівнинним рельєфом, заплавою р.. Ока.

Грунти глибиною промерзання до 1.6 м. Клімат помірний з холодною зимою і жарким літом.

3. Топографічна вивченість району робіт

На ділянку робіт є матеріал великомасштабної зйомки масштабів 1: 2000, 1: 5000 і 1: 500. На підставі огляду ділянки певного під зйомку, вимог проектної групи визначено масштаб зйомки - 1: 500 з перерізом рельєфу через 0.5 м.

Поблизу ділянки робіт є 2 пункту державної геодезичної мережі: пункти полігонометрії 4 класу - 211 і 1125.

Нормативними документами при виконанні зйомки служать: СНіП 11.02.96, умовні знаки для топопланів масштабів 1: 5000 - 1: 500 видання 1989 р., інструкція з техніки безпеки (ПТБ - 1991).

Схема розташування ділянки робіт і розбивочної геодезичної мережі представлена ​​на малюнку 1.1. На ній відображені всі закладені пункти мережі, показана вісь автодорожнього полотна проходить через мостовий перехід.

Система координат - місцева м. Калуги.

Система висот - Балтійська 1977р.

Умовні позначення:

- Пункти розбивочної геодезичної мережі

- Вісь дорожнього полотна

- Визначається пункт за допомогою полігонометрії IV класу

- Базова лінія

- Лінія полігонометричних ходу IV класу

2. Геодезичні роботи, що виконуються на даному об'єкті

Виконані роботи призначені для створення планово - висотної геодезичної основи з метою геодезичного забезпечення будівництва мостового переходу через річку Ока та естакади.

2.1. Рекогносцировка і установка пунктів

Створюване на ділянці планово - висотну геодезичне обгрунтування для розбивки опор мостового переходу по густоті пунктів і за точністю відповідає масштабу наявної зйомки - 1: 500.

Координати і висоти розбивочної геодезичної мережі були обчислені в прийнятій системі координат в проекції Гауса і в Балтійській системі висот.

Відносно щільності розбивочної геодезичної мережі, що складається із закладених пунктів, діючими інструкціями встановлені такі нормативні вимоги:

- На території, наявної зйомці в масштабі 1: 500 і більше, на кожні 5-15 км 2 має припадати один пункт державної геодезичної мережі та на кожні 5-7 км 2 - один пункт висотного обгрунтування.

Вимога до щільності забезпечення пунктами тріангуляції виходить з розрахунку один пункт на кожні 5 км 2 і відноситься переважно до забудованим територіям. На даному об'єкті пунктів тріангуляції немає.

Розвиток державної геодезичної мережі ведеться, як правило, за принципом переходу від загального до конкретного. Державна планова геодезична мережа поділяється на 1, 2, 3 і 4 класи, що розрізняються між собою точністю вимірювання кутів і відстаней, довжиною сторін мережі і порядком послідовного розвитку.

Характеристика мереж полігонометрії 4 класу і 1,2 розрядів наведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Основні показники	4 клас	1 розряд	2 розряд
Гранична довжина ходу, км: Окремого Між вихідним пунктом і вузловий точки Між вузловими точками	15 10 7	5 3 2	3 2 9
Граничний периметр полігону, км	30	15	9
Довжина сторін ходу, км: Найбільша Найменша оптимальна	2 0.25 0.5	0,8 0.12 0.3	0.35 0.08 0.2
Кількість сторін у ході, не більше	15	15	15
Допустима відносна нев’язка, не більше	1:25000	1:10000	1:5000
Середня квадратична помилка вимірювання кута ( за нев’язками) в ходах і полігонах, не більше	3”	5”	10”
Допустима кутова нев’язка ходу або полігона , не більше (де n – число кутів)	5”* √n	10”* √n	20”* √n

Вихідними для розрахунку точності планово - геодезичних мереж, призначених для обгрунтування топографічних зйомок і розбиття опор мостового переходу, є вимоги до точності знімальних мереж: граничні помилки положення пунктів зрівняної знімального обгрунтування щодо пунктів державної геодезичної мережі і геодезичних мереж згущення не повинні перевищувати на відкритій місцевості і забудованих територіях 0,2 мм у масштабі плану.

Проектуючи на місцевості геодезичну мережу, прагнули мати якомога менше ступенів обгрунтування щоб зменшити наростання помилок вимірів. На великих територіях і на територіях середніх розмірів, але зі складною ситуацією зазвичай створюють три ступені планового обгрунтування: тріангуляції, полігонометрії, теодолітні ходи. На невеликих територіях, до 1 км 2 (крім діючих промислових підприємств), дозволяється створення планової основи в один ступінь - теодолітні ходи (Інструкція з топографо - геодезичних робіт при інженерних вишукуваннях для промислового, сільськогосподарського, міського і селищного будівництва. СН - 212 - 73 . - М., Стройиздат, 1974). У даному випадку передбачалося створення головної основи при застосуванні супутникового обладнання GPS, так як вихідні геодезичні пункти знаходяться на великій відстані один від одного і кількість їх обмежена.

Прийнявши таку схему розвитку обгрунтування, вирішували питання про точність побудови мережі, керуючись наступним:

- Вплив помилок визначення положення пунктів (помилки вихідних даних) повинно бути мало в порівнянні з помилками власних вимірювань;

- Доцільно, щоб вплив помилок вихідних даних на результати вимірів не перевищувало 10 - 20%. У такому випадку коефіцієнт забезпечення точності К при переході від одного ступеня обгрунтування до наступним може бути прийнятий рівним 2,2 - 1,5. Згідно з [4] для даної мережі До = 1,58 з формули:

де Т н і Т к - відносні середні квадратичні помилки на початковій і кінцевій щаблях побудові планово - висотного обгрунтування; n - кількість ступенів.

Гранична помилка в положенні пункту розбивочної геодезичної мережі m '2 щодо пунктів наявних на ділянці робіт не повинна перевищувати 0,2 мм у масштабі плану на відкритій місцевості, тобто

m '2 = 0,2 мм * 500 = 10 см.

У той же час m '2 = t * m 2, де t - коефіцієнт переходу від середнього квадратичного m 2 до граничного відхилення m' 2. При довірчій ймовірності m '= 0,90, t = 2,0. Отже, середню квадратическую помилку в положенні пункту геодезичного обгрунтування для розбивки опор можна прийняти рівною

m 2 = m '2 / t = 10 см / 2 = 5 см

Прийнявши, що m 1, m 2 відповідно середні квадратичні помилки в положенні пунктів з прийнятим значенням К, знаходимо середні помилки в кожному ступені побудови, тобто

m 2 = 5 см,

m 1 = m 2 / К, m 1 = 5 см / 1,58 = 3,2 см.

У подальших розрахунках точності при визначенні класу запроектованої мережі слід виходити з цих помилок.

Слід зауважити, що сумарна помилка М в положенні закладеного пункту геодезичного обгрунтування для розбивки по відношенню до вихідних пунктів полігонометрії (в розглянутому варіанті) буде дорівнює:

Загальна помилка М відрізняється від m 2 на 0,9 см. Це і є невраховане вплив помилок вихідних даних у побудові геодезичної основи і становить воно величину 9%, тобто ту величину, про яку було сказано вище, що і дає право не враховувати помилки вихідних даних.

В якості критеріїв вибору місця розташування пунктів як необхідні умови передбачалися:

1. Максимальна відкритість неба і незашумленим прийом супутникових сигналів;

2. Забезпечення видимості на кожну опору мостового переходу не менше ніж з трьох пунктів розбивочної мережі;

3. Забезпечення збереження пунктів під час і після закінчення будівництва.

Пункти виготовлені із сталевих труб діаметром 100 мм і довжиною 3.5 м. Зверху до труби приварена металева пластина, що служить майданчиком для геодезичного інструменту. У пластині просвердлений отвір діаметром 16 мм під стандартний становий гвинт. Знизу до труби приварений металевий якір. Пункти заглиблені в землю на 2 м і залиті бетоном. (Додаток А)