3.1. Наукова організація праці при діагностиці , то і ремонті паливної апаратури дизельних двигунів.

Наукова організація праці базується на досягненнях науки і передовому досвіді , що систематично втілюється у виробництво , дозволяє найкращим чином з’єднати техніку і людей в єдиному виробничому процесі забезпечує ефективне використання матеріальних і людських ресурсів.

Наукова організація праці вивчає такі питання! Вдосконалення організації і обслуговування робочих місць,раціоналізацію прийомів і методів праці, ущільнення робочого дня ,виробничий інструктаж , підвищення культурно-технічного рівня працюючих , розвиток творчої ініціативи і виховання добросовісного відношення до праці,покращення умов праці ,вдосконалення нормування і стимулювання праці.

Одна з центральних проблем подальше удосконалення організації і обслуговування робочих місць ,сфери безпосереднього застосування праці десятків мільйонів людей.

Робочим місцем називається обмежена зона,розрахована на одну або більше людей , занятих виконанням однієї роботи або операції.

Площа визначається необхідністю розміщення на ній матеріалу , що обробляється ,станка або машину , допоміжне обладнання і самого робітника. Розміри праці залежить від робочої пози , характеру , матеріалу що обробляється ,і роботи що виконується.

При визначенні розміру площі робочого місця необхідно врахувати , що найбільш зручно працювати , коли все розміщено(матеріал,інструмент,пристосування машини)в зоні найбільшої недосягненості. Границі цієї зони визначаються дугами , що описується рухами витягнутих правої і лівої рук при повертанні їх у плечовому суглобі.

Правильна організація робочого місця дає можливість раціонально використовувати обладнання , інструменти і пристосування , створювати безпечні високопродуктивні умови праці , підвищувати виробничі і економічні показники праці підприємств автомобільного транспорту.

Робоче місце поділяється на основну або робочу зону (верстат,верстак,конвеєр) і допоміжну (сидіння,площадку для розміщення заготовок , напівфабрикатів , деталей )На робочому місці верстатника крім основного розміщується багато допоміжного обладнання ,заготовок, виробів,інструменту ,пристосувань,тара для заготовок і виробів. В інструмент ній шафі верстатника необхідно раз і назавжди встановити певний порядок і постійно його підтримувати,тяжкі пристосування класти на нижню полицю ,вимірювальний інструмент зберігати окремо від ріжучого, а для кожного виду ріжучого зробити окремі ящики. В єчейках слід інструмент скласти так ,щоб його було зручно знаходити і легко брати, н- д ріжучою частиною до дверцяц , а свердла і викрутки хвостиком.

Робота слюсаря по ремонту і обслуговуванню автомобілів протікає або біля верстака при обробці окремих деталей автомобіля або безпосередньо біля автомобіля на збиранні ,або справленні тих чи інших несправностей агрегатів автомобіля, чи на якомусь гаражному обладнанні (підйомнику ,випробувальному стенді) біля миючої машини ,на розбирально збиральних стендах і т. д .

Так при ремонті будь-яких несправностей безпосередньо у стоякого автомобіля стоячі частини ,інструмент,зйомники і різні пристосування ,повинні бути розміщені у безпосередній близькості в межах зони легкого досягнення .

Іноді на автотранспортних підприємствам погано обладнаних сучасним обладнанням ,робочим при виконанні операцій по технічному обслуговуванні і тих , зокрема які потребують підходу до нижніх частин автомобіля ,доводиться приймати незручні положення , що супроводжуються швидкою втомою виконавця і низькою якістю робіт. Недопустимість є ,з точки зору охорони праці коли роботу по ремонту або обслуговуванню виконується лежачи ( під автомобілем) стоячи на колінах або в зігнутому положенні. Враховуючи це, при обслуговуванні автомобілів широко використовуються різні типи оглядових канав, підйомників та естакад.

При русі автомобілів в зоні обслуговування самоходом повітря сильно забруднюється пилом і відпрацьованими газами , що шкідливо впливає на здоров’я робітників. Для створення найбільш сприятливої робочої обстановки в санітарно гігієнічному плані ,що сприяє підвищенню продуктивності праці,зменшенню захворювань,і травматизму ,автотранспорті підприємства використовують різні транспортні пристрої ,конвеєри,траверолі, і осьові теліжки,поворотні круги,приточно витяжну вентиляцію.

Робоче місце верстатника повинне відповідати вимогам зручності безпеки роботи. Порядок зберігання інструменту і пристосувань слюсаря повинен бути таким : інструмент який вимагається чистити кладуть ближче,інструмент і пристосування ,зйомники ,які зручніше брати лівою рукою укладаються з лівої сторони,інструмент який зручно брати правою рукою укладається з правої сторони . Висота верстака повинна бути такою щоб слюсарю не доводилось в зайвий раз нахилятись ,або піднімати при роботі руки до верху від ліктя до плеча.

Неправильний підбір висоти верстака під ріст робітника призводить до зайвої втоми і зниження продуктивності праці. На універсальних верстаках підгін проводять зміною висоти стола, або укладанням перед верстаком дерев’яної решітки певної висоти.

Решітка обов’язкова якoо верстак стоїть не на дерев’яній підлозі ,а на асвальтно - бетонній , так як вона застерігає ноги працюючого від ревматизму . Стіл верстака повинен бути оббитий залізом або щільним пластиком , а сам верстак повинен бути надійно закріплений на робочому місці. Для зберігання інструментів у верстаку є ящик . Ні в якому разі не можна заповнювати ящик різними металевими обрізками,окремими деталями автомобіля і т.п. На верстаку встановлюють лещата. Висоту лещат вибирають в залежності від росту працюючого. Спостереження встановили що при зрості працюючого 170 см. тиски повинні бути встановленні на рівні 102 см. від підлоги. Якщо цей рівень підвищити на 30 см. підвищується втомлюваність працюючого,а продуктивність знижується на 30%. Раціональне розміщення обладнання на робочому місці підвищує продуктивність на 5-10%.

Відремонтовані слюсарем деталі , а також деталі що підлягають ремонту повинні бути розташовані на стелажах,а не розкидані по цеху. Доведено що доцільніше працювати сидячи ,якщо процес виробництва потребує зусиль не більше 5 кг. якщо ж робітник прикладає при виконанні робіт зусилля більше 10 кг. То продуктивнішою буде робота стоячи . Правильна поза працюючого зменшує статичну витрату енергії ,коли людина сидить ,вона складає у вільному положенні 4 ; а в стоячому положенні 12 і в напруженому стані (нахилившись )доходить до 55%. Дуже велике значення для продуктивності праці має нормальне положення працюючого. Наявність спеціальних меблів зменшує статичне напруження , сприяє зростанню продуктивності праці. На автотранспортних підприємствах для слюсарів , енергетиків , карбюраторщиків , диспетчерів та ін. висота столу для робітників середнього зросту при роботі сидячи повинна бути 800 мм .

У випадку низького чи високого зросту працівника раціональна поза досягається застосуванням регульованих по висоті стільців або пристосування підніжок. Для різних робіт,форма висота сидіння , спинки стільця повинні бути різними у відповідності із антропометричними даними працюючого. Відстань від очей працюючого від оброблюваного предмету повинна бути 450 мм . у відповідності з цим визначається висота сидіння стільця для робітника середнього зросту ,вона повинна бути 550 мм. При глибині сидіння порядку 350мм.

Для виконання деяких точних робіт і короткочасного відпочинку робочі місця працюючих повинні бути об лаштовані стільцями , що повертаються,(прибираються) ,а для оператора пульту управління конвеєром і диспетчера стільці повинні обертатись на 60-90 градусів вліво і в право.