
- •1. Психодіагностична робота з дітьми дошкільного віку
- •2. Загальна характеристика віку
- •3. Основні принципи психодіагностичної роботи з дошкільниками.
- •4. Депривація і шляхи її виявлення.
- •5. Дослідження пізнавальної сфери дошкільника
- •6. Діагностика емоційно-афективної сфери.
- •7. Дослідження міжособистісних стосунків дитини з батьками
- •8. Визначення психологічної готовності дітей до шкільного навчання.
- •9. Особливості психологічної роботи з дітьми молодшого шкільного віку.
- •10. Використання графічних прийомів в роботі психологів.
- •11. Оцінка уваги молодшого школяра.
- •12. Оцінка короткочасної пам’яті
- •13. Оцінка мислення молодшого школяра
- •14. Дослідження особистісних особливостей молодшого школяра
12. Оцінка короткочасної пам’яті
Пам'ять - це складний психічний процес, дослідженню якого присвячені праці багатьох вчених. Їх результати дозволяють уже тепер проводити ефективні заняття по її розвитку, використовувати нетрадиційні способи переробки і збереження інформації. При проведенні таких занять, вчителі, шкільні психологи, батьки повинні враховувати не тільки фізіологічний аспект функціонування процесу пам'яті, але й також психологічний. В період дошкільного віку відбувається поступовий перехід від мимовільної пам’яті до довільної. Спочатку дитина усвідомлює ціль пригадати, а потім і ціль запам’ятати, навчається виділяти і засвоювати мнемічні засоби і прийоми (наприклад, прийом логічного групування матеріалу). В старшому дошкільному віці формуються передумови для здійснення самоконтролю в процесі запам’ятовування, під яким розуміється уміння зіставляти отримані результати діяльності із заданим зразком.
1 Пам'ять. Особливості пам’яті молодшого школяра Пам’ять як один із рівнів відображення оточуючої дійсності являє собою сукупність процесів, які сприяють організації і збереженню минулого досвіду. Пам’ять можна визначити як психофізіологічний процес, який виконує функції запам’ятовування, збереження і відтворення матеріалу. Можна виділити наступні види пам'яті. Два найголовніших види пам'яті - образна (сенсорна, перцептивна) та словесно логічна пам'ять. Третій вид - емоціональна пам'ять, та четвертий - рухова. Образна пам'ять - це пам'ять на образи. Вона характерна для художників, архітекторів, письменників. За тривалістю закріплення і зберігання виділяють короткочасну, довготривалу та оперативну. Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Щоб інформація з неї не зникла уже через кілька секунд, необхідно повторювати її. Довготривала пам'ять підкріплена пошуком значення матеріалу, який запам'ятовується. Цей вид пам'яті пов'язаний зі складними розумовими операціями. Пам’ять у дітей молодшого шкільного віку розвивається у двох напрямках - довільності і усвідомлення. Діти мимовільно запам’ятовують учбовий матеріал, який є цікавим для них і подається в формі гри, а також пов’язаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. Ефективність запам'ятовування матеріалу зростає за рахунок оволодіння учнями досконалішими мнемічними прийомами. Порівняно менше зростає продуктивність запам'ятання конкретного матеріалу, його зображення. Інтенсивність розвиває точність запам'ятовування тексту. Розвиток пам'яті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного і довільного запам'ятовування (у бік зростання ролі довільного), образної та словесно - логічної пам'яті. Перехід до змістової пам'яті здійснюється в процесі загального розумового розвитку школяра. Зберігається в пам'яті такий конкретний матеріал, який закріплюється в пам'яті з опорою на наочність, яка є необхідною для розуміння того що запам'ятовується. Абстрактний матеріал дає краще запам'ятовувати загальний ряд факторів (наприклад взаємозв'язки між окремими географічними явищами).
2 Оцінка короткочасної пам’яті молодшого школяра При вступі дитини до школи для успішності його навчання в молодших класах необхідно знати, як мінімум, такі види пам'яті, як короткочасну зорову й слухову, включаючи їхній об'єм і спроможність утримувати інформацію у відповідних видах оперативної пам'яті і їхні показники. Переважання запам'ятання наочного матеріалу зберігається протягом усього періоду початкового навчання. Найбільш різко зростає можливість запам'ятання словесного матеріалу внаслідок застосування спеціальних мнемічних прийомів. Найменш різко зростає продуктивність пам'яті при запам'ятанні конкретних предметів і їх зображення. Змістова пам'ять має великі переваги порівняно з механічною і виявляється в особливостях відтворення засвоєного матеріалу (А. Біне, Е. Мейман, А. А. Смирнов, О. П. Нечаєв та інші). 2.1 Методи оцінки короткочасної пам’яті Оцінка обсягу короткочасної слухової пам'яті дітей молодшого шкільного віку й дітей всіх наступних шкільних віків, а також дорослих людей виробляється за допомогою спеціальних методик. Для оцінки короткочасної пам'яті учнів молодшого шкільного віку психологи проводять такі методики як «Запам'ятання геометричних фігур», «Запам'ятання слів» та «Запам'ятання чисел». Ці методики широко використовуються психологами на практиці при дослідженні пам'яті. 10 балів одержує дитина, що має обсяг короткочасної пам'яті, рівний 8 і більше одиницям. Це стосується дітей у віці 10-12 років. Аналогічне кількість балів - 10 одержують діти у віці від 6 до 9 років, якщо обсяг їхньої короткочасної пам'яті становить 7-8 одиниць. В 8 балів оцінюється обсяг короткочасної пам'яті дитини у віці від 6 до 9 років, якщо він фактично дорівнює 5 або 6 одиницям. Така ж кількість балів - 8 - одержує дитина у віці від 10 до 12 років, що має обсяг короткочасної пам'яті, рівний 6-7 одиницям. Дані методики доцільно використовувати на уроках. Методики дослідження короткочасної пам'яті можна використовувати на уроках: по-перше математики, по-друге української мови або читання. Вони також мають не абиякий вплив на психічні процеси учнів молодшого шкільного віку. Висновки В цій роботі було коротко розглянуто види, типи, форми та процеси пам'яті. Визначено вплив пам'яті на учнів в процесі навчання. І за допомогою методик вивчено короткочасну пам'ять учнів молодших класів. У дітей молодшого шкільного віку краще запам'ятовується при наочності. Продуктивність запам'ятовування при цьому вища ніж словниковий матеріал. Краще запам'ятовується слова, які позначають предмет ніж абстрактність.