9. Особливості психологічної роботи з дітьми молодшого шкільного віку.

10. Використання графічних прийомів в роботі психологів.

11. Оцінка уваги молодшого школяра.

Увага – один з головних психологічних процесів, від характеристики якого залежить оцінка пізнавальної готовності дитини до навчання в школі, успішність її навчальної діяльності. Багато проблем, що виникають у навчанні, особливо в початковий його період, безпосередньо пов'язані з недоліками в розвитку уваги. Вони можуть бути усунуті, якщо заздалегідь, як мінімум за рік до надходження в школу, відомі індивідуальні особливості уваги дитини й той рівень, на якому вона перебуває в цей момент часу.

Хоча в цілому в онтогенезі увага змінюється мало (це особливо стосується його природно зумовлених видів: безпосередні й мимовільного) і його основні характеристики з віком залишаються досить стійкими, все-таки згодом при достатніх і систематичних зусиллях можна позбутися від багатьох недоліків у розвитку уваги дитини. Це пояснюється тим, що одні, слаборозвинені якості уваги можна компенсувати посиленим розвитком інших її якостей. Так, слабка стійкість уваги нерідко може бути заповнена її гарною здатністю до перемикання; відносно невеликий обсяг уваги як недолік переборюється за рахунок підвищення продуктивності уваги; недоліки зорової уваги можуть бути частково врівноважені перевагами слухової й рухової уваги; дефіцит механічної – розвиненістю логічної уваги й т.д. [19, 174]

У пропонований комплекс методик увійшли в основному такі, за допомогою яких оцінюються хоча й індивідуально стійкі, але разом з тим і компенсовувані властивості уваги дітей. Під стійкістю уваги розуміється її здатність зберігатися на тому самому, досить високому рівні протягом тривалого періоду часу. Розподіл уваги розуміється як така її характеристика, що дозволяє одночасно тримати в сфері уваги багато різних об'єктів і сприймати їх із приблизно однаковою увагою. Та ж характеристика уваги відноситься до здатності втримувати в сфері уваги великий простір або значну частину площі деякого об'єкта. Перемикання уваги розглядається як така її властивість, що дозволяє людині перемикати увагу з одного об'єкта на інший, відволікатися від першого й зосереджувати на іншому. Тут ураховуються швидкість такого перемикання, а також час, необхідний для концентрації уваги на новому об'єкті. Обсяг уваги – це кількість об'єктів, які одночасно можуть перебувати в сфері уваги людини.

В якості основного методичного, стимульного матеріалу для оцінки стійкості, розподілу й перемикання уваги молодших школярів обрані кільця Ландольта, і це зроблено тому, що вони є універсальним засобом, який можна застосовувати для вивчення уваги дітей різного віку, від молодшого до старшого шкільного, і дорослих людей, одержуючи порівнянні й спадкоємні показники.

Дітям, що вступають до школи, чиї особливості уваги визначаються з метою встановлення ступеня готовності до навчання, бажано пред'являти кільця величиною, приблизно рівною висоті малої літери в букварі. Ця величина приблизно дорівнює розміру кілець у тому випадку, якщо вся матриця з кільцями Ландольта розміщається в межах стандартного машинописного аркуша паперу (рис. 1.1). Праворуч на цьому аркуші обов'язково повинні вказуватися прізвище, ім'я дитини, її вік, клас (група дитячого саду – для вступників до школи), а також дата проведення обстеження.

Для практичної оцінки стійкості, розподілу й перемикання уваги можна використати той самий аркуш паперу з кільцями Ландольта, звертаючись при кожному новому завданні до тієї його частини, що при виконанні колишнього завдання залишилася незаповненою (можна, наприклад, продовжувати аркуш або, перевернувши його на 180°, починати з іншої сторони).