Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
новая средина.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
205.82 Кб
Скачать

Висновки

Отже, в курсовій роботі було досліджено праці великого німецького вченого Г. В. Ф. Гегеля, геніального мислителя – діалектика, який звобив видатний внесок у процес людського пізнання. Значне місце у творчості Гегеля посідали проблеми держави та права, тому він увійшов в історію як класик кінця XVIII – початку XIX cтоліття

Філолофсько-правове вчення Гегеля вплинуло на наступну історію політико-правової думки. Гегелівська філософія дала досить широкий простір для обґрунтування як консервативних, так і критичних опозиційних поглядів.

Радикальні політико-правові погляди Георга Гегеля склались під впливом Французької буржуазної революції, але потім, під впливом змін політичної ситуації в країнах Західної Європи і посилення феодально-дворянської реакції, дедалі ставали консервативними. Політико-правове вчення Георг Гегель розглядає як необхідну складову частину філософії. Ідея права трактується як єдність права і його здійснення або "наявність буття" права, його реалізації. Теорії держави Георга Гегеля не вистачало, насамперед, політичного підходу, і Карл Маркс у полеміці формулює систему соціально-економічних і політичних положень.

Основні положення концепції держави Георга Гегеля полягають в тому, що, по-перше, ідеальна держава - конституційна монархія має сильну бюрократичну виконавчу владу, урівноважену участю громадян в управлінні та додержанні індивідуальної суспільної та місцевої автономії; по-друге, правова й інституціональна структура держави переживає процес змін, що викликані наміром пристосувати теоретичні передумови до традиційних умов; по-третє, політичне життя кожної епохи формується і передвизначено домінуючими духовними і матеріальними силами епохи, всієї її культури і цивілізацією; по-четверте, остаточне з' ясування характеру кожної епохи і переходу від однієї епохи до іншої треба шукати в природі метафізичного буття, що іменується Духом, Думкою і Розумом. Заслуга Гегеля в тому, що він замінив поняття “природного становища” категорією громадянське суспільство, здійснив розмежування громадянського суспільства і держави.

Громадянське суспільство виникає після виникнення держави, що складається з трьох систем: потреби індивіда і задоволення їх з допомогою його праці, а вже через працю індивіда і задоволення потреб всіх інших; дієвості правосуддя, що охороняє свободу і властивість приватної особи та ін. На думку Гегеля, громадянське суспільство ділиться на три стани: субстанціональний (зем-левласники-дворяни і селяни); промисловий (фабриканти, торгівці, ремісники); загальний (чиновники). Основна функція громадянського суспільства, що в усіх діях покладається на правосуддя - стежити, щоб вільно розвивалась приватна власність і не охоплювалось соціальними, моральними вимогами. У визначенні громадянського суспільства Гегель трактує громадянське суспільство як систему матеріальних потреб. Правильно відмічаючи суперечливий характер буржуазного суспільства, Гегель між тим намагається виявити джерела державності не на основі аналізу матеріальних, економічних відносин, а звертаючись до ідеальних передумов - народного духу.

Держава є не що інше як ідея розуму, свободи і права. Держава виступає як моральне ціле, де долаються всі суперечності, що є в громадянському суспільстві. Держава - як організація поняття свободи. Ідея держави як організація свободи проявляється, по-перше, у вигляді конкретної держави, по-друге, у відносинах між державними як зовнішнє державне право і, по-третє, у світовій історії Гегель відстоює конституційну монархію та критикує ідею народного суверенітету і республіканського правління. Конституційна монархія має три влади: законодавчу, урядову і судову (владу володаря). Політичне вчення Гегеля мало величезний вплив на розвиток політико-правової думки. Прогресивні положення теорії стали основою розвитку ліберальних і радикальних концепцій. Соціологічні концепції Георга Гегеля стали важливим джерелом формування політичних, соціальних і економічних ідей Маркса. Саме теорії держави не вистачало, насамперед, політичного підходу, і Маркс у полеміці з Гегелем формулює систему соціально-економічних і політичних ідей.

Не можна не зазначити, що І. Кант мав виликий вплив на формування концепцій Г. Гегеля. Другий, багато в чому наслідував першого. Обидва вчені мали свої погляди на політичну та суспільну сферу життя, але вони жили в один час та виступали за модернізацію та удосконаленя суспільства.

Таким чином, головні завдання цієї роботи було виконано:

- звобити порівняльну характеристику робіг Г.Гегеля та К. Маркса;

- з’ясувати будову вчення про громадянське суспільство Гегеля, виділити її головні елементи і показати їх зв’язок;

- визначити основні ідеї гегелівського філософсько-правового вчення, які можуть бути задіяні для розробки теоретичних проблем філософсько-правового забезпечення розбудови громадянського суспільства в Україні.

Аналізувати розвиток громадянського суспільства в Україні надзвичайно складно тому, що створення такого суспільства збігається з процесом державного будівництва. Громадянське суспільство в Україні повинно вдосконалюватися не лише шляхом співпраці з державою але також завдяки участі кожного свідомого громадянина в демократичних процесах, оскільки громадянське суспільство в Україні зрости знизу. Для цього кожен мусить боротися про забезпечення власних прав і свобод. Це характеризував Гегель основа громадянського суспільства, загальна ідея якого полягала в тому, щоб вивільнити приватне життя, сім’ю і бізнес з-під впливу держави.

Зазначимо, що громадянське суспільство в Україні знаходиться в стадії активного становлення. Іде процес його формування і утворення та адаптування громадян до ньго. І цей процес буде тривалим і нелегким. А швидкість, повнота й глибина цього процесу залежать від цілого ряду як зовнішніх, так і внутрішніх факторів.

Проте, всі ці процеси потребують ґрунтовного теоретичного опрацювання та визначення нової політичної програми, яка розбдує вітчизняне суспільство з його застарілими поглядами та стереотипами на життя. Засвоєння нових принципів буде дуже корисним для демократизації нашого суспільства та забезпечення подальшщго ефективного державотворення в нашій країні.