
- •Зміст морально-етичного виховання школярів
- •1.2. Художньо-педагогічне спілкування як основа морально-етичного виховання
- •1.3.Прояв моральних якостей школярів в процесі спілкування
- •Розділ 2. Виховання морально-етичних якостей у школярів за допомогою фольклору, звичаїв і традицій українського народу
- •2.1. Виховні можливості фольклору
- •Особливості формування та розвитку моральних якостей у школярів за допомогою фольклору
- •2.3. Морально-етичне виховання на звичаях і традиціях українського народу
- •Висновки
- •Література
Висновки
Морально-етичне виховання передбачає становлення у дитини системи домінуючих мотивів, що відповідає морально-етичним нормам і визначають її стосунки з оточуючими людьми.
Морально-етичне обличчя особистості залежить ще й від того, з яких джерел черпала людина свої радощі у роки дитинства. Якщо вони були бездумними, споживацькими, дитина виростає егоїстичною, глухою для людей. Дуже важливо, вихованці зазнали найвищої радості хвилюючих переживань, викликаних піклуванням про людину.
Від того, як у дитинстві людина ставиться до билинки, пташеняти, залежить сердечність, душевність, чуйність її стосунків з батьком і матір'ю, братом і сестрою, дідусем і бабусею, другом.
В. Сухомлинський писав: "До вступу в зрілий вік кожна людина мусить викохати, винести, виплекати своє дерево людяності, щоб перші кроки самостійного життя збігались з цвітінням квітів, з дозріванням плодів на цьому дереві. Хай же зерно людяності проросте і дасть живучі пагони ще у дитинстві, животворними соками землі і яскравим сонячним промінням для цих пагонів є турбота про людину. Добрі почуття потрібні не для того, щоб людина милувалась власною добротою, а щоб була доброю до людей. Ми вважаємо одним із найголовніших завдань своєї виховної роботи те, щоб кожна дитина любила, берегла, плекала життя, щастя і спокій інших людей." Отже, діяльна турбота про життя, щастя, спокій іншої людини - основа душевної краси. Справжнє піклування вихователя про долю дитини починається тоді, коли йому вдається домогтися, щоб вона поділилася часткою своїх духовних сил з іншою людиною, щоб найвищим щастям для неї була турбота про щастя іншої людини, щоб уміла керувати своїми діями, вчинками, поведінкою, намірами. Людиною вона стане тоді, коли в її душі назавжди оселиться лагідність, чуйність, душевність, сердечність.
Література
Бабанский Ю.К. Педагогика - М., 1983.- с. 263
Берне Р.Развитие Я-концепции и воспитание.М.:Прогресс. 1989.-е. 315
Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання - К., 1997.- с. 487
Бердяева Н.А. Новый мир.-1990-№1. с.256
Буева Л.П. Человек: деятельность и общение. - М., 1977. - с. 306
Гласе Дж. Статические методи в педагогике и психологии. - М., 1976.-е. 357
Гордин Л.Ю. Воспитание и социализация. - М., 1997. №2.-с.243
Журавлев В.И. Педагогика в системе наук о человеке. - М., 1990.-е.236
9. Ильина Т.П. Педагогика - А., 1984.-е.378 Ю.Каптерев П.Ф. Педагогика.- 1992.-№3-с.78
11.Коваль Л.Г. Социальная педагогика. - К.: 1997.-е.263
12.Кон И.С. Личность - М.: 1997.-С.410
13.Кон И.С. Социология личности. -М.: 1967.-С.314
14.КрайгГ. Психология развития. С-Петербург., 2000.-е. 158
15.Фіцула М. М. Педагогіка. - К. : Академія, 2000.
16.Сухомлинський В. О. Павлинська середня школа. - К. : Рад. школа,
1977.
17.Стельмахович М. Т. Народна педагогіка. - К. : Рад. школа, 1985.
18.Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори. - К. : Рад. школа, 1983.
19.Кіліченко Л. М., Лещенко П. Я., Проценко І. М. Українська дитяча
література. - К. : Вища школа, 1979. 2О.Український фольклор: Хрестоматія
/ Упоряд. : О.Ю.Бріцина, Г.В.Довженко, Н. С. Шумада-К. : Освіта, 1997.