Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори зі зварки.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.26 Mб
Скачать

64. Основні елементи вибору режиму рдз.

Основні параметри: сила зварювального струму; напруга дуги; швидкість зварювання; рід і полярність струму.

65. Допоміжні елементи вибору режиму рдз.

Положення шва в просторі; число проходів; температура навколишнього середовища.

66. Способи підвищення продуктивності рдз.

Значне підвищення продуктивності може бути досягнуто за рахунок застосування зварювання трифазної дугою. При ручного дугового зварювання трифазної дугою продуктивність праці підвищується в 2-2,5 рази при одночасній економії електроенергії до 20 - 25%.

Зварювання пучком електродів дозволить збільшити зварювальний струм і при цьому значно підвищити годинну продуктивність за кількістю наплавленого металу.

67. Легування і рафінування наплавленого металу.

Легуванням називається процес введення в метал шва різних елементів (хром, нікель, титан…), надаючи йому необхідних властивостей (міцності, в’язкості…). Ці елементи вводяться до складу електродного дроту, присаджувального металу, електродного покриття або флюсу. При легуючі елементи частково вигоряють і неповністю переходять у шов. Це треба врахувати при виборі марки електрода, присаджувального дроту флюсу.

Рафінування – видалення сульфідів, фосфідів, нітридів, водню за допомогою хімічних реакцій та утворення нових хімічних сполук, які не розчиняються в залізі, а переходять у шлак.

68. Неплавкі електроди та їх характеристика.

Неплавкі електроди призначені тільки для підведення зварювального струму до дуги, а присаджувальний метал подається окремо. До неплавких відносяться вольфрамові, вугільні та графітові електроди. Застосовують електроди марок: ЭВЧ — чистий вольфрам; ЭВЛ — з присадкою оксиду лантану (1,1-1,4%); ЭВИ-1 — з присадкою оксиду ітрію (1,5-2,3%); ЭВИ-2 — з присадкою оксиду ітрію (2-3%); ЭВИ-3 — з присадкою оксиду ітрію (2,5-3,5%) і танталу (0,01%); ЭВИ-15 — з присадкою оксиду торію (1,5-2%).

Вольфрамові електроди використовують при дуговому зварюванні в інертних газах, плазмовому зварюванні, а також для різання та наплавлення. Вольфрам — це тугоплавкий метал із температурою плавлення 3400°С і температурою кипіння 5555°С. Висока тепло- і електропровідність зумовили широке застосування вольфрамових електродів для зварювання.

Присадки оксидів лантану, торію, танталу та ітрію понижують потенціал іонізації, в результаті полегшується запалювання дуги, підвищується стійкість електродів і стійкість горіння дуги. Електроди з чистого вольфраму використовуються для зварювання на змінному струмі, а з присадками — на змінному та постійному струмі прямої й зворотної полярності. Виготовляють електроди діаметром від 0,5 до 10 мм, довжиною 75, 150, 200 і 300 мм. Найкращі зварювальні характеристики мають електроди з присадкою ітрію. Витрати електродів діаметром 8-10 мм при безперервній роботі протягом 5 год становлять, г/год: ЭВЧ - 8,4; ЭВЛ - 1,2; ЭВИ - 0,18; ЭВТ - 1,4.

69. Вплив кисню на властивості сталі.

Під впливом кисню повітря та вологи залізні сплави перетворюються на іржу. Продукт іржавіння можна описати хімічною формулою Fe2O3·хH2O. Одна шоста частина чавуну, що виплавляється, гине від іржавіння, тому питання боротьби з корозією є досить актуальним. Методи захисту від корозії досить різноманітні. Найважливіші з них: захист поверхні металу покриттям, створення сплавів з антикорозійними властивостями, електрохімічні засоби, зміна складу середовища. Захисні покриття поділяють на дві групи: металічні (покриття заліза цинком, хромом, нікелем, кобальтом, міддю) та неметалічні (лаки, фарби, пластмаси, гума, цемент). При введенні до складу сплавів спеціальних добавок одержують нержавіючу сталь.