
- •Історія і розвиток зварювання.
- •Класифікація способів зварювання плавленням.
- •Класифікація способів зварювання тиском.
- •Класифікація способів зварювання тиском:
- •Класифікація способів електродугового зварювання.
- •5. Суть і особливості ручного дугового зварювання.
- •6. Суть і особливості автоматичного зварювання під флюсом.
- •7. Суть і особливості зварювання порошковим дротом.
- •8. Суть і особливості зварювання у середовищі захисних газів.
- •9. Суть і особливості пресових методів зварювання.
- •10. Суть і особливості зварювання із примусовим формуванням шва.
- •11. Суть і особливості газового зварювання.
- •12. Суть і особливості електрошлакового зварювання.
- •13. Суть і особливості термітного зварювання.
- •14. Умови існування електричної дуги і її будова.
- •15. Фізичні процеси в електричній зварювальній дузі.
- •16. Тепловий та електричний баланс дуги.
- •17. Сили, що впливають на перенесення крапель розплавленого металу у дузі.
- •18. Основні вимоги до джерел живлення дуги.
- •19. Джерела живлення змінного струму та їх характеристика.
- •20. Джерела живлення постійного струму. Випрямлячі та їх характеристика.
- •21. Джерела живлення постійного струму. Генератори та їх характеристика.
- •22. Вольт-амперні характеристики джерел живлення.
- •23. Осцилятори та їх характеристика.
- •24. Баластні реостати та їх характеристика.
- •25. Види теплообміну. Основний закон теплопровідності Фур’є.
- •32. Фотоіонізація зварювальної дуги.
- •Термічна іонізація у зварювальній дузі.
- •38. Шлакова фаза при зварюванні плавленням.
- •39. Тріщини при зварюванні та їх класифікація.
- •40. Будова зони термічного впливу та їх характеристика.
- •41. Класифікація і властивості електродів.
- •42. Електроди з основним покриттям та їх характеристика.
- •43. Електроди з органічним покриттям та їх характеристика.
- •44. Електроди з рутиловим покриттям та їх характеристика.
- •45. Електроди з рудно-кислим покриттям та їх характеристика.
- •46. Електроди з кислим покриттям та їх характристика
- •47. Класифікація зварювальних дротів та їх характристика.
- •48. Класифікація порошкових дротів та їх характеристика.
- •49. Плавлені флюси для зварювальних сталей та їх характеристика.
- •50. Керамічні флюси для зварювання сталей та їх характеристика.
- •51. Інертні гази. Аргон, гелій і їх суміші та їх характеристика.
- •52. Активні гази. Со2; о2; азот і їх суміші та характеристика.
- •53. Техніка ручного дугового зварювання неповоротних стиків труб.
- •54. Зовнішні центратори, їх класифікація і характеристика.
- •55. Внутрішні центра тори, їх класифікація і характеристика.
- •56. Організація змр неповоротних стиків труб першим методом
- •64. Основні елементи вибору режиму рдз.
- •65. Допоміжні елементи вибору режиму рдз.
- •66. Способи підвищення продуктивності рдз.
- •67. Легування і рафінування наплавленого металу.
- •68. Неплавкі електроди та їх характеристика.
- •69. Вплив кисню на властивості сталі.
- •70. Вплив азоту на властивості металу.
- •71.Вплив окису вуглецю на властивості сталі.
- •72. Вплив водню на властивості сталі.
- •73. Як впливає хімічний склад сталі на її зварюваність.
- •74. Пересувні зварюванні агрегати і їх характеристика.
- •75. Які функції виконує флюс і обмазка на електроді?
- •76. Технологія та режими рдз поворотних і неповоротних стиків труб.
- •77. Види зварних з’єднань та їх характеристики.
- •78. Спеціальні зварювальні роботи при монтажі трубопроводів.
- •79. Підготовка і складання труб під зварювання.
- •80. Нормативні положення атестації зварників.
- •81. Електроконтактне зварювання трубопроводів опором і його суть.
- •82. Електроконтактне зварювання трубопроводів оплавленням і його суть.
- •83. Вплив атмосферних умов на зварювальний процес взимку.
- •84. Основні технологічні заходи при зварюванні взимку.
- •85. Застосування зварювальних матеріалів у зимовий період.
- •86. Сили деформації, напруження і зв'язок між ними
- •87. Виникнення напружень і деформацій при зварюванні
- •88. Основні конструктивні заходи зі зменшення деформації і напруженя при зварюванні.
- •89. Основні технологічні заходи зі зменшення деформацій і напружень при зварюванні.
- •90. Польові трубозварювальні бази, їх обладнання і харектеристика
- •91. Тріщини при зварюванні і їх класифікація
- •92. Методика оцінки схильності металу шва до утворення гарячих тріщин
- •93. Холодні тріщини у зварних з’єднаннях.
- •94. Способи збільшення опору сталі до утворення тріщин
- •95. Суть гама-графічного контролю зварних зєднань
- •96. Суть ультразвукового методу контролю зварних з’єднання
- •97. Переваги та недоліки магнітографічного методу контролю.
- •98. Суть механічних методів контролю зварних з’єднаннь.
- •99. Які вимоги ставляться до якості зварювальних матеріалів.
- •100. Які ви знаєте зварювальні дефекти і причини їх утворення.
- •101. Безпека праці при електродуговому зварюванні. Вимоги до спецодягу та засобів індивідуального захисту електрозварника.
53. Техніка ручного дугового зварювання неповоротних стиків труб.
Ручне дугове зварювання неповоротних стиків магістральних трубопроводів ведуть поточним методом, виконуючи багатошаровий шов. Така організація робіт забезпечує високу продуктивність, але при цьому є велика потреба у висококваліфікованих робітниках — зварниках. Щодо труб діаметром 1420 мм з товщиною стінки 17,5 мм, виготовленими з сталі із границею міцності 550-750 МПа, використовують наступну послідовність операцій. Секції труб попередньо розкладають на опори вздовж траси під кутом 15-20° до напрямку лінії трубопроводу і проводять зачищання внутрішніх і зовнішніх поверхонь поблизу кромок шліфувальними машинками з абразивними кругами. Попередній підігрів кромок труб до температури 150-200°С проводять перед стикуванням труб або після. Для підігріву використовують кільцеві газові пальники. Збирання стика виконують за допомогою трубоукладача.
Поточно-розчленований метод передбачає вкладання кожного шару окремими ланками зварників у складі 2-4 чоловік залежно від діаметра трубопроводу. При цьому кожний із зварників ланки виконує тільки свою визначену ділянку шару на незмінному режимі.
Два зварники із сходинок-драбинок ведуть зварювання верхньої напівокружності труби, а два інших зварюють нижню напівокружність труби.
54. Зовнішні центратори, їх класифікація і характеристика.
Складаються із 2-3 дуг для діаметрів d=89…426 мм (наприклад, для зварювання балонів). Конструкція і розміри ланцюгових центра торів типу ЦЗ уніфіковані:
ЦЗ–51 – для діаметру трубопровода d=529 мм; маса – 25 кг; число ланок – 6.
ЦЗ–61 – для трубопроводу d=630 мм; маса – 28 кг; число ланок – 7.
……………………………
ЦЗ–142 – d=1420 мм; маса – 92 кг; ланок – 12.
Максимальний діаметр труб для транспортування газу – 1420 мм; для транспортування нафти – 1220 мм. Після зборки зміщення кромок не повинні перевищувати 20%, де товщина стінки труб не більша 3 мм.
Прихватки повинні розміщуватися рівномірно від периметру стика. Їх кількість залежить від діаметру трубопровода. Товщина прихватки має бути не менше 4 мм.
Для труб діаметром до 529 мм – 3 прихватки;
Для труб діаметром від 529 мм – 4 прихватки;
Для труб d=720 мм – 5-6 прихваток;
d=820 – 6-7;
d=1020 – 8-10;
d=1220 – 10-12;
d=1420 – 12-14.
55. Внутрішні центра тори, їх класифікація і характеристика.
Внутрішні центратори – це центратори. Які забезпечують найбільш якісну зборку труб. При цих центра торах проводити зварку можна без попередніх прихваток.
Центратори діляться на 4 групи:
І група: механічний центратор – для центровки труб d = 254…914 мм, які широко розповсюджені у США. Опорним елементом в цьому центра торі є роз’ємні башмаки, що входять в об’єднання труб.
ІІ група: гідравлічний центратор – застосовується для зборки трубопроводів d=325…1420 мм. Робота внутрішніх центра торів основана на дії клинового зажиму.
ІІІ група: електромеханічний внутрішній центратор – застосовується для зборки стиків труб d = 1220…1420 мм. Даний центра тор володіє здатністю забезпечити значне розжимне зусилля при меншій масі самого центруючого пристрою. Складається із наступних вузлів: центруючий механізм, силовий привід, рама.
ІV група: пневматичні внутрішні центратори – застосовуються для будівництва магістральних трубопроводів d = 208…1524 мм, що випускаються американською фірмою «Кроус». Ці центра тори володіють тією особливістю, що розжимний механізм має пневмопривід, який працює під тиском Р = 1,27; 1,57 МПа.