
- •Історія і розвиток зварювання.
- •Класифікація способів зварювання плавленням.
- •Класифікація способів зварювання тиском.
- •Класифікація способів зварювання тиском:
- •Класифікація способів електродугового зварювання.
- •5. Суть і особливості ручного дугового зварювання.
- •6. Суть і особливості автоматичного зварювання під флюсом.
- •7. Суть і особливості зварювання порошковим дротом.
- •8. Суть і особливості зварювання у середовищі захисних газів.
- •9. Суть і особливості пресових методів зварювання.
- •10. Суть і особливості зварювання із примусовим формуванням шва.
- •11. Суть і особливості газового зварювання.
- •12. Суть і особливості електрошлакового зварювання.
- •13. Суть і особливості термітного зварювання.
- •14. Умови існування електричної дуги і її будова.
- •15. Фізичні процеси в електричній зварювальній дузі.
- •16. Тепловий та електричний баланс дуги.
- •17. Сили, що впливають на перенесення крапель розплавленого металу у дузі.
- •18. Основні вимоги до джерел живлення дуги.
- •19. Джерела живлення змінного струму та їх характеристика.
- •20. Джерела живлення постійного струму. Випрямлячі та їх характеристика.
- •21. Джерела живлення постійного струму. Генератори та їх характеристика.
- •22. Вольт-амперні характеристики джерел живлення.
- •23. Осцилятори та їх характеристика.
- •24. Баластні реостати та їх характеристика.
- •25. Види теплообміну. Основний закон теплопровідності Фур’є.
- •32. Фотоіонізація зварювальної дуги.
- •Термічна іонізація у зварювальній дузі.
- •38. Шлакова фаза при зварюванні плавленням.
- •39. Тріщини при зварюванні та їх класифікація.
- •40. Будова зони термічного впливу та їх характеристика.
- •41. Класифікація і властивості електродів.
- •42. Електроди з основним покриттям та їх характеристика.
- •43. Електроди з органічним покриттям та їх характеристика.
- •44. Електроди з рутиловим покриттям та їх характеристика.
- •45. Електроди з рудно-кислим покриттям та їх характеристика.
- •46. Електроди з кислим покриттям та їх характристика
- •47. Класифікація зварювальних дротів та їх характристика.
- •48. Класифікація порошкових дротів та їх характеристика.
- •49. Плавлені флюси для зварювальних сталей та їх характеристика.
- •50. Керамічні флюси для зварювання сталей та їх характеристика.
- •51. Інертні гази. Аргон, гелій і їх суміші та їх характеристика.
- •52. Активні гази. Со2; о2; азот і їх суміші та характеристика.
- •53. Техніка ручного дугового зварювання неповоротних стиків труб.
- •54. Зовнішні центратори, їх класифікація і характеристика.
- •55. Внутрішні центра тори, їх класифікація і характеристика.
- •56. Організація змр неповоротних стиків труб першим методом
- •64. Основні елементи вибору режиму рдз.
- •65. Допоміжні елементи вибору режиму рдз.
- •66. Способи підвищення продуктивності рдз.
- •67. Легування і рафінування наплавленого металу.
- •68. Неплавкі електроди та їх характеристика.
- •69. Вплив кисню на властивості сталі.
- •70. Вплив азоту на властивості металу.
- •71.Вплив окису вуглецю на властивості сталі.
- •72. Вплив водню на властивості сталі.
- •73. Як впливає хімічний склад сталі на її зварюваність.
- •74. Пересувні зварюванні агрегати і їх характеристика.
- •75. Які функції виконує флюс і обмазка на електроді?
- •76. Технологія та режими рдз поворотних і неповоротних стиків труб.
- •77. Види зварних з’єднань та їх характеристики.
- •78. Спеціальні зварювальні роботи при монтажі трубопроводів.
- •79. Підготовка і складання труб під зварювання.
- •80. Нормативні положення атестації зварників.
- •81. Електроконтактне зварювання трубопроводів опором і його суть.
- •82. Електроконтактне зварювання трубопроводів оплавленням і його суть.
- •83. Вплив атмосферних умов на зварювальний процес взимку.
- •84. Основні технологічні заходи при зварюванні взимку.
- •85. Застосування зварювальних матеріалів у зимовий період.
- •86. Сили деформації, напруження і зв'язок між ними
- •87. Виникнення напружень і деформацій при зварюванні
- •88. Основні конструктивні заходи зі зменшення деформації і напруженя при зварюванні.
- •89. Основні технологічні заходи зі зменшення деформацій і напружень при зварюванні.
- •90. Польові трубозварювальні бази, їх обладнання і харектеристика
- •91. Тріщини при зварюванні і їх класифікація
- •92. Методика оцінки схильності металу шва до утворення гарячих тріщин
- •93. Холодні тріщини у зварних з’єднаннях.
- •94. Способи збільшення опору сталі до утворення тріщин
- •95. Суть гама-графічного контролю зварних зєднань
- •96. Суть ультразвукового методу контролю зварних з’єднання
- •97. Переваги та недоліки магнітографічного методу контролю.
- •98. Суть механічних методів контролю зварних з’єднаннь.
- •99. Які вимоги ставляться до якості зварювальних матеріалів.
- •100. Які ви знаєте зварювальні дефекти і причини їх утворення.
- •101. Безпека праці при електродуговому зварюванні. Вимоги до спецодягу та засобів індивідуального захисту електрозварника.
51. Інертні гази. Аргон, гелій і їх суміші та їх характеристика.
Гелій нетоксичний, не має кольору, запаху і смаку. За нормальних умов є одноатомним газом. При атмосферному тиску він не переходить в тверду фазу навіть при абсолютному нулі. Твердий гелій отриманий лише при тиску понад 25 атмосфер. Екстремальні умови також необхідні для створення нечисленних хімічних сполук гелію, всі вони нестабільні при стандартній температурі й тиску. Природний гелій складається з двох стабільних ізотопів: 4He (ізотопна поширеність — 99,99986 %), і набагато рідкіснішого 3He (0,00014 %; вміст гелію-3 в різних природних джерелах може варіювати в досить широких межах). Відомі ще шість штучних радіоактивних ізотопів гелію.
Аргон є одноатомним інертним газом, без кольору та запаху, важчий за повітря, чим забезпечує надійний захист зварної ванни. Залежно від домішок (кисень, азот, водень) він поділяється на такі сорти:
- аргон газоподібний і рідки (ГОСТ 1057-79) – вищого сорту ( не менше 99,992% Ar) та першого сорту (99,987%Ar) для плазмового різання і зварювання плавким і неплавким електродом.
- аргон високої чистоти (ТУ6-21-12-79) – рідкий першого сорту (99,998%Ar), рідкий другого сорту (99,995%Ar) і газоподібний (99,995%Ar).
Аргон вищого сорту використовують для зварювання титанових сплавів, цирконію, молібдену та інших активних металів. У промисловості аргон добувають фракціонуванням рідкого повітря.
52. Активні гази. Со2; о2; азот і їх суміші та характеристика.
Вуглекислий газ CO2 — тривка хімічна сполука, поширена в природних газах, які містять його в кількості від декількох відсотків до практично чистого вуглекислого газу. Безбарвний, має кислуватий смак і запах. Є кінцевим продуктом окиснення вуглецю, не горить, не підтримує горіння і дихання. Токсична дія вуглекислого газу виявляється при його вмісті в повітрі 3-4 % і полягає в подразненні дихальних шляхів, запамороченні, головному болі, шумі у вухах, психічному збудженні, непритомному стані. Під тиском близько 60 атм діоксид вуглецю при звичайній температурі перетворюється в рідину. У зрідженому стані у сталевих балонах його можна зберігати і транспортувати. При сильному охолодженні він перетворюється в снігоподібну масу (сухий лід), яка сублімує (випаровується не плавлячись) при —78,5°С.
При н. у. кисень О2 – газ, що складається з двоатомних молекул. При 90,18 К кисень конденсується в блідо-блакитну рідину, при 54,36 К твердне.
Густина рідкого кисню — 1,142; температура плавлення становить −218 °C, температура кипіння складає −183 °C.
Утворює сполуки з усіма елементами, крім гелію, аргону та неону. З деякими металами кисень утворює пероксиди Ме2О2, надпероксиди МеО2, озоніди МеО3, з горючими газами — вибухові суміші.
Азот — газ без кольору, запаху, смаку; складається з двоатомних молекул N2. За нормальних умов 1 л азоту важить 1,25046 г, критична t° =147,16°, малорозчинний у воді. При звичайних умовах азот хімічно малоактивний; при високих температурах і тиску, при наявності каталізаторів азот утворює сполуки з воднем, металами, киснем та ін. У природі азот існує як головна складова частина повітря (75,5 % за вагою), у формі нітратів і солей амонію; входить до складу вугілля, нафти, алкалоїдів, білкових речовин. Азот повітря використовують у виробництві аміаку, азотної кислоти, добрив, а також як інертний газ.