1. Економіка підприємства:

1. Охарактеризуйте відрядну систему оплати праці по підприємстві.

Відрядна форма оплати праці — оплата праці, яка прямо залежить від кількості виробленої продукції.

Відрядна оплата праці має такі різновиди :

- При прямій відрядній системі виплата заробітної плати прямо пропорційна кількості виробленої продукції чи виконаної роботи. Помноживши відрядну розцінку на обсяг вироблення, визначають розмір заробітної плати.

- Відрядно-преміальна система оплати праці відрізняється від прямої відрядної системи тим, що робітником, крім заробітної плати по основних відрядних розцінках, виплачують премії по встановленій шкалі за ті чи інші якісні і кількісні показники роботи. Такими показниками звичайно бувають: перевиконання норм виробітку, підвищення якості продукції, відсутність браку і т.д.

- При відрядно-прогресивній системі частина продукції чи робіт, випущеної чи здійсненої в зв'язку з перевиконанням установлених норм, оплачують за підвищеними розцінками.

- Акордною формою називають відрядну оплату праці за кінцеві результати виробництва, тобто за виконання у визначений термін закінченого комплексу (циклу) робіт (готовий будівельний об'єкт, монтаж обладнання та ін.). Акордна система оплати праці вводиться для посилення матеріальної зацікавленості у скороченні строків виконання робіт без зниження їх якості.

- Побічно-відрядна система заробітної плати, як правило, застосовується для оплати праці допоміжних робітників, які обслуговують основне виробництво, їх заробіток визначається за відрядними розцінками, що встановлені на одиницю продукції, виготовлену робітниками основного виробництва.

Переважно заробітна плата нараховується і виплачується індивідуально кожному працівнику. Разом з тим існує колективна форма організації праці, яка застосовується в бригаді. При бригадній формі організації праці заробіток кожного члена бригади визначається на підставі загальних результатів роботи бригади. Загальний колективний заробіток бригади розподіляється між членами бригади відповідно до їх кваліфікації і відпрацьованого часу. При цьому застосовується коефіцієнт трудової участі.

2. Розкрийте сутність та охарактеризуйте структуру та методи оцінки основних фондів підприємства.

Основні фонди - це засоби праці, якими володіє підпри­ємство і використовує в процесі виробництва і постачання продукції, надання послуг, для здійснення соціально-культур­них і адміністративних функцій або здавання в оренду.

Основні фонди підприємств характеризуються тривалим термі­ном використання (понад один рік). При цьому вони не змінюють своїх форм і розмірів, мають вартість, не меншу від встановленої державою межі, і переносять її на вартість готової продукції посту­пово, шляхом амортизаційних відрахувань.

Основні фонди включають виробничі й невиробничі фонди. Виробничі основні фонди — це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі (будівлі та споруди виробничого призначення, передавальне обладнання, силові та робочі машини й устаткування, транспортні засоби тощо). Вони поділяються на активну частину — силові машини, робочі машини й устаткування, прилади, інструменти й пасивну частину — будівлі, споруди, інвентар, які впливають на виробничий процес опосередковано. Невиробничі основні фонди — засоби праці, які безпосередньо не беруть участі у виробничому процесі, а задовольняють побутові й культурні потреби (житлові будинки, об’єкти охорони здоров’я, дитсадки, клуби і т.д.).

Основні фонди враховуються та оцінюються в натуральній та вартісній формах.

Натуральні показники відображені в паспорті підприємства, в технічному паспорті окремого інвентарного об’єкту. Кожна одиниця основних фондів має вартість в грошовому вираженні. Вартісна оцінка основних фондів необхідна для визначення їх загального розміру, динаміки, структури, зносу, ефективності використання. Для оцінки основних фондів використовується початкова, відтворююча, залишкова та ліквідаційна вартість. Початкова вартість основних фондів – це сума витрат на виробництво та введення до експлуатації (кошторис витрат на будівництво будівель, споруд, оптово-відпускна ціна обладнання, транспортні витрати на його доставку, монтаж, налагодження, розмір супутніх капітальних вкладень). Відтворювальна вартість – це обрахована початкова вартість в нових цінах. Відтворювальна вартість визначається шляхом переоцінки балансової вартості основних фондів. Залишкова вартість основних фондів – це розрахункова величина, різниця між повною початковою (відтворювальною) вартістю та нарахованою на момент обчислювання сумою амортизаційних відрахувань (зносу) основних фондів. Ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (ліквідації) об’єкта після закінчення терміну його експлуатації за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією).

Переоцінка основних фондів проводиться періодично в нормальних умовах розвитку економіки, коли під впливом росту продуктивності праці та ефективності економіки знижується собівартість виробництва, будівництва і, як результат, основних фондів. Переоцінка відбувається шляхом нарахування амортизації.