- •1. Мова і суспільство
- •2. Література як вид мистецтва. Основні етапи історичного становлення літератури. Види літературно-художньої творчості.
- •3. Концептуальні засади комунік методики навчання укр мови
- •1. Мова як особлива знакова система.
- •2. Художній образ як форма відображення дійсності. Структура, види та типи художніх образів.
- •3. Концептуальні засади когнітивної методики навчання української мови.
- •1. Мова, мислення і свідомість.
- •2. Структура і елементи змістової організації літературно-художнього твору.
- •3. Компетентнісний підхід до навчання мови та літератури.
- •1. Мовна система та її структура.
- •2. Структура і елементи внутрішньої форми художнього твору.
- •3. Актуальні проблеми навчання української мови у двомовному середовищі.
- •1. Мова і мовлення - дві іпостасі лінгвальної дійсності.
- •2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору. Засоби увиразнення мовлення художньому творі: тропи і стилістичні фігури
- •3. Навчання мови на основі тексту.
- •Актуальні проблеми сучасного мовознавства.
- •Родовий та жанрово-видовий поділ літератури.
- •3. Ситуативні завдання як засіб формування мовленнєвих і комунікативних умінь.
- •1. Основні і проміжні рівні мовної системи.
- •2. Романтизм та його прояви в українській літературі. Реалізм як творчий метод і як основа формування літературного напряму у хіх-хх ст.
- •3. Особистісно орієнтований підхід до викладання мови та літератури
- •Семантична структура і мовні значення.
- •2. Літературний процес. Закономірності й парадокси літературного процесу.
- •3. Міжпредметна інтеграція як перспективний напрям реалізації новітніх технологій.
- •1. Загальне мовознавство як наука.
- •2.Літературний розвиток. Літературні напрямки XVI - XIX ст.
- •3. Проблемне навчання на уроках мови та літератури
- •Історичний розвиток мови.
- •Модернізм. Літературні напрямки модернізму.
- •Пошукове (евристичне) навчання на уроках мови та літератури.
- •1. Лінгвістична концепція о. Потебні
- •2. Інтерпретація художнього твору
- •3. Вивчення програмового матеріалу укрупненими частинами на уроках мови та літератури
- •1. Лінгвістична концепція ф. Де Соссюра
- •2. Стиль, творчий метод, тип творчості
- •3. Розвиток творчої особистості учня на уроках мови та літератури.
- •1. Сучасне українське мовознавство: проблемно-регіональний огляд
- •2. Методологія сучасного літературознавства
- •1. Становлення порівняльно-історичного мовознавства
- •2. Герменевтика як складова світового літературознавства.
- •3. Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови.
- •1. Українська звернена мова у контексті теорі функціональної граматики
- •2. Історія створення Кримської спілки письменників України. Образ рідної землі у творчості письменників-земляків. Літературний доробок Данила Кононенка.
- •3. Активні методи на уроках мови та літератури
- •1. Кличний відмінок – специфічна морфологічна риса укр.. Мови. Особливості вираження граматичного значення кличного відмінка.
- •3. Аналітично, спеціальною інтонацією.
- •2. Літературне краєзнавство як спеціальна галузь науки про літературу. Кримські мотиви у творчості письменників-класиків.
- •3. Використання інтерактивних технологій на уроках української літератури.
- •1.Семантичний та формально граматичний показники наказового способу(імперативу) у сулм
- •2. Творчість письменників Криму та Севастополя
- •3. Ігрові методи та прийоми на уроках мови та літератури.
- •1. Найдавніші риси української мови.
- •Українсько-кримськотатарські літературні зв'язки. Трагедія кримськотатарського народу в поезії о.Корсовецького «Чокрак» та повісті е. Умерова «Чорні ешелони».
- •3. Групові методи та форми роботи на уроках мови та літератури.
- •1. Розквіт староукраїнської літературної мови 17- першої чверті 18 століття та причини її занепаду.
- •2. Світова феміністична теорія і критика
- •3. Методика використання технологій кооперативного навчання
- •1. Укр мова як інструмент реанімації національної свідомості. Роль і.Котляревського і т. Шевченка у становленні нової укр літературної мови.
- •2. Український постмодернізм. Періодизація постмодерного періоду в сучасній українській літературі. Провідні естетичні орієнтації.
- •3. Навчальні технології організації Проектної діяльності у школі
- •1. Політика українізації 20-30-ті рр. XX ст. Мовна концепція Миколи Скрипника.
- •2. Філологічна школа
- •3. Технології організації самостійної навчальної діяльності школярів.
- •2.Принципи, здобутки і втрати в літературознавстві фрейдівського і юнгівського психоаналізу як різновиду психологічного напряму в історичній школі.
- •3. Програмоване навчання на уроках мови та літератури, сучасні електронні засоби навчання
- •1. Історія становлення української графіки.
- •Поняття «гендеру». Гендерні стереотипи української культури (на прикладі творів о.Забужко).
- •Інформаційно-комунікативні технології на уроках мови та літератури. Комп’ютерні технології на уроках мови та літератури.
- •1. Особливості нормування українського правопису.
- •Світоглядні константи в структурі жіночого письма к. Хх – поч. Ххi ст.
- •Сучасні технології контролю та оцінки начальних досягнень учнів: метод портфоліо, тести.
- •1. Сучасні проблеми нормування української літературної мови
- •Особливості літературного процесу к.Хх – поч.Ххi ст. Напрями сучасного літературознавства.
3. Концептуальні засади когнітивної методики навчання української мови.
Мовна освіта нині – основа формування пізнавально-творчої особистості, що володіє високим рівнем ком. компетентності, здатна до сприйняття та передачі інформації. На це орієнтують концепції комунікативної та когнітивної методик.
Когнітивна методика – методично забезпечує процес формування пізнавальної та творчих знань, умніь та навичок учнів, регламентованих стандартом мовної освіти. Головне завдання – формування комунікативної компетенції того, хто вивчає мову, і цілком відповідає загальноєвропейським орієнтирам із питань мовної освіти.
Сутність когнітивної методики полягає у тлумаченні навчальних мовних одиниць як концептів – носіїв етнокультурної інформації, особливих сигналів конкретного світу. А тому метою є опанування учнями глибинних значень змістових структур тексту, що втілюють мотиви та інтенції автора, задля формування вмінь формування вмінь адекватного сприймання текстової інформації та створення власних висловлювань відповідно до комунікативної мети й наміру, розвитку пізнавальної активності учнів, підвищення їх інтересу до вивчення української мови, виховання національної самосвідомості, поваги до мовних тенденцій українського народу й бажання наслідувати естетичні й етичні норми спілкування.
БІЛЕТ № 3
1. Мова, мислення і свідомість.
Свідомість (філософ) – система вірувань, ідей, худ образів, властивих суспільству. Прихована світоглядна прога існування особистості. Свідомість (Ψ категорія) – весь процес відображення дійсності нервово-московою системою людини. Свідомість тісно пов’язана з мовою, мова робить людину свідомою. Карл Маркс: «Мова така ж давня як і свідомість». Мислення (Ψ категорія) – процес відображу дійсності у формі понять, суджень, умовиводів. Визнач як міркування і зіставлення явищ об’єктивної дійсності. Мислення (філософ) – здатність людського розуму до відображення. Мислення – це частина свідомості. Типи мислення: чуттєво-образне, технічне (уявлення моделей, схемів), поняттєве (протікає у мовних формах), конкретне й абстрактне. Мова і мислення: 1. статичні й динамічні. 2. це соц явища. 3. мова багатофункціональна, мислення багатокомпонентне (компоненти: особливий від діяльності людини, засіб адекватного відображення дійсності, процес взаємодії пізнаючого суб’єкта й пізнаваного об’єкта, мислення є засобом прогнозування і перебудови свідомості і перебудови динаміки зовнішнього світу, мислення багатоступене). 4. вони гнучкозв’язані, але не тотожні. Німецькі лінгвісти Гумбольдт і Мюллер ототожнювали мову і мислення, розглядали мову як форму мислення Шлейхер, Бенвеніст, визнавали зв'язок мови і мислення де Соссюр, Щерба, Сєченов, Рубінштейн, Павлов, Виготський.
В основі мислення лежить поняття (філософ) – спосіб розуміння та абстрактного уявлення рез-ту пізнання певної предметної галузі через усвідомлення хар-ру її об’єкта; це пізнання, процес цілеспрямованого активного відображення об’єктивного світу в свідомості людини, зумовлений сусп.-істор практикою людства.
Уявлення – чуттєво-наочний образ світу, містить узагальнення суспільного та індивід досвіду людини. Закріплюється усвідомленням à свідомість – властивий людині спосіб ставлення до світу через вироблену суспільством сис-ою знань, закріплених у мові. Мова і мислення пов’язані ще і функціями: завдання мови до мислення: 1. участь у формування думки. 2. функція вираження інфи про роботу думки. 3. збудження думки читача, слухача відповідної, адекватної до думки мовця, письменника. 4. моделююча – формуємо, формулюємо свої думки; завдання мислення до мови: 1. функціонування мовних одиниць до знаків. 2. мислення – гол умова знакової природи мовного механізму. 3. гол знаряддя розвитку сис-ми лексичних і грам значень. 4. це знаряддя вибору з умовних засобів. 5. засіб контролю за мовленням.