2. Художній образ як форма відображення дійсності. Структура, види та типи художніх образів.

Термін «худ образ» використовується в мистецтво­знавстві у 2 осн значеннях. У широкому розумінні - специфічна форма відображення та пізнання дійсності в мистецтві, на відміну від тих форм зображення, якими користуються, з одного боку, в науці, з іншого — у повсякденно-практичній сфері людської життє­діяльності. У вузькому - специ­фічна форма буття худ твору в цілому й усіх складо­вих його елементів зокрема. 1. Худ образ як форма відображення дійсності - в основі - первинний, чуттєвий образ (конкретно-чуттєву даність (явленість) предмета відображення, те нормальне уявлення, в якому відображувана реальність постає у формі самого життя). Чуттєвий образ— це те, що в ньому конкретно зображено з усіма подробицями — сукупні­стю тих індивіду предметних ознак (знаходження у просторі та часі, форма, величина, колір, спосіб дії і т. п.), які окреслюють його в нашій свідомості. Худ образ відрізняється не лише фор­мою вираження ідеї відображуваного предмета, але й її змістом. Так, реалістичне відображення світу вимагає об'єктивних картин відображуваного. Символічне - висока міра суб'єктивності, яка межує з цілковитою відмовою від зобра­ження дійсності у формі її об'єктивного існування. 2. Образ як форма буття худо твору - Група вторинних значень поняття «образ» з'являється у зв'язку з необхідністю позначення внутрішньої специфіки кінцевого рез-ту форм образного мислення, тобто матеріаль­ного його відтворення за допомогою слів. У худ творі кожен з таких обра­зів виступає як відносно автономна одиниця складного й цілісного образного орга­нізму, яким, є увесь худ твір. В особливу групу образів виокремлюють образи автора й читача. Склада­ють групу образів, пов'язаних із суб'єктами зображення, сприйняття та оцінки зображуваних у творі об'єктів, які немовби збоку спостерігають за зо­бражуваними подіями, певним чином оцінюючи їх. Під образом автора в цілому - явище втіленості самого автора-творця в його творінні, читача — явище включеності до твору, врахування й передбачуваності авто­ром потенційних читацьких оцінок того, про що у творі розповідається. Суттєвою ознакою літ-худ образу - дає дина­мічний образ дійсності, який розгортається в системі своєрідних взаємовідображень тих форм зображення, що конкретизують його: діалоги, мо­нологи, авторські роздуми та описи, картини природи і т. п. Внутрішня специфіка структури літ-худ образу залежить від родових ознак твору. Так, лір образ тяжіє до асоціативності, нехтуючи предметністю, епічний прагне до точнішого відтворення пред­метної сторони зображуваного; на відміну від епосу, в якому в конструюванні образу беруть активну участь форми власне авторського мовлення, в драмі образ створюється майже виключно за рахунок мови самих дійових осіб. Специфіка словесного образу перебуває в тісній залежності й від жанро­вих ознак твору, наприклад, образи байкового твору будуть суттєво відрізнятися від образів романної форми. У літературознавстві існують різні системи класифікації видів худ образу, які, узагальнюючи, можна звести до двох основних типів: в розумінні образу як способу буття худ тво­ру різні його види співвідносяться з умовно відокремлюваними елементами його форми, тобто постають як прийоми мовної та предметної зображувальності худ твору. У розумінні худ образу як форми відображення світу окремі його види виділяють у залежності від типу змістового узагальнення, даного в худ образі, або за типом смислового співвідношення між чуттєвим образом та його ідеєю - всі види худ образу складають 2 якісно відмінні групи: автологічні (худ образ, в якому чуттєвий образ і його значення (тобто ідея) нале­жать до одного кола явищ), другу — металогічні образи. Автологічний тип худ образності найбільш поширений у суч літ-і. Особливим різно­видом - образ-гротеск. Гротеск - худ образ, в якому свідомо порушуються норми життєвої правдоподібності, підкреслено протиставля­ються реальне та ірреальне, ті чи інші сторони зображу­ваного змальовуються у фантастично-перебільшуваному, загостреному вигляді. Форми гротеску різні: від сатиричних до трагічних, жанри, які найчастіше використовують гро­теск, відповідно тяжіють до творів сатиричної чи трагічної спрямованості. Металогічний - тип худ образу, чуттєвий образ є формою  вияву такої ідеї,  яка, узагальнюючи зміст одиничного предмета, у ньому змальовуваного, виходить за його межі і вказує на якийсь інший, якісно відмінний від нього предмет. Чуттєвий образ та ідея на­лежать тут до різного кола явищ. До групи металогічних образів віднести символ, алегорію та підтекст. Символ - тип худ образу, в якому конкретно-чуттєва даність предмета зображення, тобто його чуттєвий образ, водночас з власним має значення вказівки на такий предмет, явище або ідею, які безпосередньо в зображуване не входять. Матеріальними носіями символу в художньому творі можуть виступати будь-які його елементи: порівняння, метафори, пейзажі, художні деталі, персонажі і т. п. Алегорією - тип худ образу, конкретно-чуттєва даність якого є знаком такої ідеї, яка повністю абстрагується від того, що він безпосередньо означає, отож чуттєвий образ та його ідея зв'язуються між собою лише формально, а не за суттю. Підтекст -тип худ образу, в якому конкретно-чуттєва даність предмета зображення, крім власного, має значення зумисно прихованого натяку на якусь іншу ідею чи образ, що прямо не називаються, але маються на увазі й суттєво переоцінюють зміст того, про що йдеться відкрито, у прямій формі. За своїми озна­ками підтекстний тип образності близький до символу та алегорії, з якими його часто плутають. На відміну від символу й подібно до алегорії, зміст підтекстного образу має ознаки більшої конкретизованості, «сталості». Вічні образи — літ образи, які за глибиною худ узагальнення виходять за межі конкретних творів та зображеної в них істор доби, містять у собі невичерпні можливості філософського осмислення буття. Класичними прикладами у європейській літ-і образи Прометея, Гамлета, Дон Жуана, Фауста і т.п., які виникли на конкретному істор підґрунті й сконцентрували у собі вічні пошуки людиною своєї першосутності, свого онтологічного суттєвого призначення, закарбували істотні риси людської природи, виразили постійні колізії людської історії. Укр літ-а також має, які порушують корінні проблеми людського буття: образи Бояна, Ярославни, Байди, козака Голоти та ін.