2. Інтерпретація художнього твору

Текст, таким чином, виконує роль своєрідного повідомлення, котре адресант (письменник) робить доступним для сприймання. У зв'язку з цим адресатом, отримувачем текстуальної інформації, виступає читач (реципієнт). Саме у свідомості читача на основі друкованого чи рукописного тексту (внаслідок процесу читання) повинен витворитися власний (назвемо його читацький) твір. Поява читацького твору залежить від двох речей: по-перше, від якості самого тексту (а отже, від майстерності письменника), по-друге, від обсягу внутрішнього світу читача, від уміння реципієнта спілкуватися з художнім текстом, розбудовувати на його основі (в уяві) власний літературний твір (такого типу навички формуються на уроках літератури).

художній текст – це знакова система, покликана, з одного боку, матеріалізувати авторський твір, а з іншого, сприяти постанню в уяві реципієнта читацького твору.

Аналіз (з грецької – розклад, розчленування) полягає у розчленуванні літературного твору на компоненти, складові частини. Аналізуючи елементи твору, осягаємо своєрідність цілого художнього феномену. Синтез (з грецької – з'єднання, складання), натомість, полягає у вивченні предмета дослідження в його цілісності, неповторності. За допомогою операції синтезу „твір фіксується... в історичній епосі, соціальному середовищі, духовній ситуації свого творення і прочитання"83. Методом, що поєднує і аналіз, і синтез, є інтерпретація (з латинської – тлумачення, роз'яснення). Інтерпретацію пов'язують насамперед із тлумаченням смислового боку літературного твору на різних структурних рівнях через співвіднесення з цілістю вищого порядку. Наприклад, будь-які елементи (мотиви, персонажі, тропи тощо) мусять співвідноситись із відповідним контекстом твору або позатекстовою ситуацією.

3. Вивчення програмового матеріалу укрупненими частинами на уроках мови та літератури

Принципи вивчення матеріалу укрупненими частинами

Спіралевидний принцип – має ряд переваг: а) дозволяє учителеві чітко визначити послідовність пояснення теоретичного матеріалу, який учні повинні сприйняти як цілісну теоретичну систему; б) дає змогу організувати повторення раніше вивченого матеріалу й пов'язати його з тим, що буде вивчатися пізніше; в) допомагає вчителеві визначати якість засвоєння раніше вивченого матеріалу та виявляти доцільність кількаразового повторення теоретичних відомостей; г) сприяє контролю й коригуванню поетапного засвоєння навчальної теми.

Вивчення теоретичного матеріалу за спіраллю проходить різні етапи: від синтезу до аналізу, а від нього знову до синтезу й сприяє осмисленню, узагальненню, крім того, самостійно комбінується, повторюється й закріплюється тренувальними вправами.

Лінійний принцип – матеріал подається за певним планом – конспектом, поетапно.

Прийом алгоритмуАлгоритм. Характеризується постановкою системи питань і алгоритмічних завдань. Алгоритм дається здебільшого у письмовій формі. Він має властивість детермінованості, тобто однозначно визначає дії людини.

Алгоритм – це чітка, розумова, з методичною доцільністю продумана система логічних операцій, послідовне виконання яких неминуче приводить до правильного розв'язання задач. Алгоритми не змінюють правил підручника, а приводять їх у чітку систему і зближують теоретичні і практичні моменти. Алгоритми бувають прості і складні, а отже – легші й важчі. Чим старший клас, тим більше вони ускладнюються, подається більше запитань.

Прийом унаочнених конспектів: охоплення теоретичного матеріалу до однієї теми, до кількох тем, до встого розділу.

Переваги

1. Вивчення мовного матеріалу укрупненими частинами забезпечує потрібну якість знань, їх системність.

2. Формує в учнів вміння узагальнювати, систематизувати, досліджувати.

3. Досягається економія навчального часу, створюються умови для активізації пізнавальної діяльності.

4. Сприяє розвитку аналітичного і синтетичного мислення учнів.

5. Динамічність.

6. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

7. Посилення практичного засвоєння курсу.

8. З'являється можливість планувати систему різнотипних уроків у межах конкретного розділу курсу.

9. Підвищення якості навчання.

10. Поєднання знань з різних галузей.

Блочно - модульное обучение является альтернативой традиционной системы обучения.

Кратко можно выделить основные отличия модульного обучения от других систем обучения:

* содержание обучения должно быть представлено в законченных, самостоятельных блоках (информационные блоки);

* учитель общается с учениками, как посредством модулей, так и непосредственно с каждым учеником индивидуально;

* каждый учащийся работает большую часть времени самостоятельно, таким образом, может определить уровень своих знаний, увидеть пробелы в знаниях и умениях.

Использование на уроках истории модульной технологии обучения направлено на достижение следующих целей:

активизация учебного процесса;

повышение уровня усвоения изучаемого материала;

мотивация учения;

развитие способностей к саморегуляции деятельности, её самооценке;

развитие навыков сотрудничества и делового общения.

В каждом крупном блоке тем выделяется несколько модулей:

1 модуль (1-2 урока) - устное изложение учителем основных вопросов тем, раскрытие узловых понятий;

2 модуль (3-5 уроков) - самостоятельные и практические работы, где учащиеся под руководством учителя работают с различными источниками информации, прорабатывают материалы тем, обсуждают, дискутируют. На этом этапе провожу уроки-практикумы, конференции, игры, презентации;

3 модуль (1-2 урока) - повторение и обобщение темы.

4 модуль (1-2 урока) - контроль знаний учащихся по всей теме.

БІЛЕТ № 12