- •1. Мова і суспільство
- •2. Література як вид мистецтва. Основні етапи історичного становлення літератури. Види літературно-художньої творчості.
- •3. Концептуальні засади комунік методики навчання укр мови
- •1. Мова як особлива знакова система.
- •2. Художній образ як форма відображення дійсності. Структура, види та типи художніх образів.
- •3. Концептуальні засади когнітивної методики навчання української мови.
- •1. Мова, мислення і свідомість.
- •2. Структура і елементи змістової організації літературно-художнього твору.
- •3. Компетентнісний підхід до навчання мови та літератури.
- •1. Мовна система та її структура.
- •2. Структура і елементи внутрішньої форми художнього твору.
- •3. Актуальні проблеми навчання української мови у двомовному середовищі.
- •1. Мова і мовлення - дві іпостасі лінгвальної дійсності.
- •2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору. Засоби увиразнення мовлення художньому творі: тропи і стилістичні фігури
- •3. Навчання мови на основі тексту.
- •Актуальні проблеми сучасного мовознавства.
- •Родовий та жанрово-видовий поділ літератури.
- •3. Ситуативні завдання як засіб формування мовленнєвих і комунікативних умінь.
- •1. Основні і проміжні рівні мовної системи.
- •2. Романтизм та його прояви в українській літературі. Реалізм як творчий метод і як основа формування літературного напряму у хіх-хх ст.
- •3. Особистісно орієнтований підхід до викладання мови та літератури
- •Семантична структура і мовні значення.
- •2. Літературний процес. Закономірності й парадокси літературного процесу.
- •3. Міжпредметна інтеграція як перспективний напрям реалізації новітніх технологій.
- •1. Загальне мовознавство як наука.
- •2.Літературний розвиток. Літературні напрямки XVI - XIX ст.
- •3. Проблемне навчання на уроках мови та літератури
- •Історичний розвиток мови.
- •Модернізм. Літературні напрямки модернізму.
- •Пошукове (евристичне) навчання на уроках мови та літератури.
- •1. Лінгвістична концепція о. Потебні
- •2. Інтерпретація художнього твору
- •3. Вивчення програмового матеріалу укрупненими частинами на уроках мови та літератури
- •1. Лінгвістична концепція ф. Де Соссюра
- •2. Стиль, творчий метод, тип творчості
- •3. Розвиток творчої особистості учня на уроках мови та літератури.
- •1. Сучасне українське мовознавство: проблемно-регіональний огляд
- •2. Методологія сучасного літературознавства
- •1. Становлення порівняльно-історичного мовознавства
- •2. Герменевтика як складова світового літературознавства.
- •3. Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови.
- •1. Українська звернена мова у контексті теорі функціональної граматики
- •2. Історія створення Кримської спілки письменників України. Образ рідної землі у творчості письменників-земляків. Літературний доробок Данила Кононенка.
- •3. Активні методи на уроках мови та літератури
- •1. Кличний відмінок – специфічна морфологічна риса укр.. Мови. Особливості вираження граматичного значення кличного відмінка.
- •3. Аналітично, спеціальною інтонацією.
- •2. Літературне краєзнавство як спеціальна галузь науки про літературу. Кримські мотиви у творчості письменників-класиків.
- •3. Використання інтерактивних технологій на уроках української літератури.
- •1.Семантичний та формально граматичний показники наказового способу(імперативу) у сулм
- •2. Творчість письменників Криму та Севастополя
- •3. Ігрові методи та прийоми на уроках мови та літератури.
- •1. Найдавніші риси української мови.
- •Українсько-кримськотатарські літературні зв'язки. Трагедія кримськотатарського народу в поезії о.Корсовецького «Чокрак» та повісті е. Умерова «Чорні ешелони».
- •3. Групові методи та форми роботи на уроках мови та літератури.
- •1. Розквіт староукраїнської літературної мови 17- першої чверті 18 століття та причини її занепаду.
- •2. Світова феміністична теорія і критика
- •3. Методика використання технологій кооперативного навчання
- •1. Укр мова як інструмент реанімації національної свідомості. Роль і.Котляревського і т. Шевченка у становленні нової укр літературної мови.
- •2. Український постмодернізм. Періодизація постмодерного періоду в сучасній українській літературі. Провідні естетичні орієнтації.
- •3. Навчальні технології організації Проектної діяльності у школі
- •1. Політика українізації 20-30-ті рр. XX ст. Мовна концепція Миколи Скрипника.
- •2. Філологічна школа
- •3. Технології організації самостійної навчальної діяльності школярів.
- •2.Принципи, здобутки і втрати в літературознавстві фрейдівського і юнгівського психоаналізу як різновиду психологічного напряму в історичній школі.
- •3. Програмоване навчання на уроках мови та літератури, сучасні електронні засоби навчання
- •1. Історія становлення української графіки.
- •Поняття «гендеру». Гендерні стереотипи української культури (на прикладі творів о.Забужко).
- •Інформаційно-комунікативні технології на уроках мови та літератури. Комп’ютерні технології на уроках мови та літератури.
- •1. Особливості нормування українського правопису.
- •Світоглядні константи в структурі жіночого письма к. Хх – поч. Ххi ст.
- •Сучасні технології контролю та оцінки начальних досягнень учнів: метод портфоліо, тести.
- •1. Сучасні проблеми нормування української літературної мови
- •Особливості літературного процесу к.Хх – поч.Ххi ст. Напрями сучасного літературознавства.
Пошукове (евристичне) навчання на уроках мови та літератури.
Евристичне навчання - оригінальна науково-педагогічна концепція, яка пропонує учням самостійно "відкривати знання", порівнюючи їх із культурно-історичними аналогами, вибудовуючи при цьому індивідуальну траєкторію власної освіти.
Застосування евристичного навчання:
для учнів:
- відбувається особистісне освітнє зростання учня (його знань, почуттів, здібностей, досвіду)
- створюється відповідна продукція
- передбачається засвоєння й особистісна оцінка загальноприйнятих досягнень людства, у тому числі й освітніх стандартів
- усвідомлення учнями способів власної діяльності
- фіксація досягнутих освітніх результатів
- завжди вихід за рамки, зміна існуючих знань, розуміння, норм, створення нового змісту, не включеного попередньо до програми засвоєння
для вчителя:
- працює з особливим особистісним змістом освіти
- допомагає учням оформити та виразити свою думку
- можливість творчого самовираження
- різномаїття в арсеналі вчителя форм та методів евристичного навчання
Мета евристичного навчання: дати учням можливість творити знання, створювати освітню продукцію з усіх навчальних предметів, навчити їх самостійно вирішувати проблеми, які при цьому виникають.
БІЛЕТ № 11
1. Лінгвістична концепція о. Потебні
Усі значення в мові за походженням образні. Кожне може з часом стати безобразним”. [9, с.29], - писав О.О.Потебня. Попереднє образне значення є внутрішньою формою нового, безобразного. Внутрішня форма слова містить у собі національні риси, бо в різних мовах вона різна в словах, що виражають однакові поняття.
Ототожнюючи етимологічне значення і внутрішню форму слова, О.О.Потебня називає їх об’єктивним змістом слова. “Найближче значення слова, - говорить він, - народне”. Це твердження ученого ґрунтується на матеріалістичних позиціях, бо, на ранніх етапах розвитку людства і людського мислення з усіх ознак предмета виділяється саме та, що мала найважливіше значення в житті людини, в пізнанні нею природи явища та речей зовнішнього світу. З розвитком суспільного виробництва представником предмета стала ознака, що природно випливала з суспільної практики і була практично необхідною і корисною. Ця ознака привертала до себе увагу людину, виділялася з-поміж інших ознак і ставала представником предмету. Слово набувало нового, більш об’єктивного значення, воно починало втілювати в собі глибші і ширші знання про предмет. Його властивості та місце в реальній дійсності.
Отже, утворювалося слово з новим значенням. Проте внутрішня форма цього слова залишалася старою, тобто представником його нового значення продовжувала виступати ознаки, що й раніше репрезентувало предмет.
Таким чином, за О.О.Потебнею, слово як творчий акт мовлення і пізнання складається з трьох елементів: звука (чи комплексу звуків), знака, або представлення, і значення.
Свою теорію внутрішньої форми слова О.О. Потебня використовує також при розгляді творів мистецтва. Під внутрішньою формою в такому разі учений розуміє спосіб виразу змісту твору. Оскільки існує тісний зв’язок між мовою і мистецтвом, стільки й поширення поняття внутрішньої форми на твори мистецтва доцільне і необхідне. Щодо цього він писав: “У поетичному. А значить взагалі художньому творі є ті ж самі стихії, що і в слові: зміст (або ідея), який відповідає почуттєвому образу або поняттю, розвиненому з нього; внутрішня форма. Образ, який вказує на цей зміст, відповідний представленню, і, нарешті, зовнішня форма, в якій об’єктивується художній образ.