- •1. Мова і суспільство
- •2. Література як вид мистецтва. Основні етапи історичного становлення літератури. Види літературно-художньої творчості.
- •3. Концептуальні засади комунік методики навчання укр мови
- •1. Мова як особлива знакова система.
- •2. Художній образ як форма відображення дійсності. Структура, види та типи художніх образів.
- •3. Концептуальні засади когнітивної методики навчання української мови.
- •1. Мова, мислення і свідомість.
- •2. Структура і елементи змістової організації літературно-художнього твору.
- •3. Компетентнісний підхід до навчання мови та літератури.
- •1. Мовна система та її структура.
- •2. Структура і елементи внутрішньої форми художнього твору.
- •3. Актуальні проблеми навчання української мови у двомовному середовищі.
- •1. Мова і мовлення - дві іпостасі лінгвальної дійсності.
- •2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору. Засоби увиразнення мовлення художньому творі: тропи і стилістичні фігури
- •3. Навчання мови на основі тексту.
- •Актуальні проблеми сучасного мовознавства.
- •Родовий та жанрово-видовий поділ літератури.
- •3. Ситуативні завдання як засіб формування мовленнєвих і комунікативних умінь.
- •1. Основні і проміжні рівні мовної системи.
- •2. Романтизм та його прояви в українській літературі. Реалізм як творчий метод і як основа формування літературного напряму у хіх-хх ст.
- •3. Особистісно орієнтований підхід до викладання мови та літератури
- •Семантична структура і мовні значення.
- •2. Літературний процес. Закономірності й парадокси літературного процесу.
- •3. Міжпредметна інтеграція як перспективний напрям реалізації новітніх технологій.
- •1. Загальне мовознавство як наука.
- •2.Літературний розвиток. Літературні напрямки XVI - XIX ст.
- •3. Проблемне навчання на уроках мови та літератури
- •Історичний розвиток мови.
- •Модернізм. Літературні напрямки модернізму.
- •Пошукове (евристичне) навчання на уроках мови та літератури.
- •1. Лінгвістична концепція о. Потебні
- •2. Інтерпретація художнього твору
- •3. Вивчення програмового матеріалу укрупненими частинами на уроках мови та літератури
- •1. Лінгвістична концепція ф. Де Соссюра
- •2. Стиль, творчий метод, тип творчості
- •3. Розвиток творчої особистості учня на уроках мови та літератури.
- •1. Сучасне українське мовознавство: проблемно-регіональний огляд
- •2. Методологія сучасного літературознавства
- •1. Становлення порівняльно-історичного мовознавства
- •2. Герменевтика як складова світового літературознавства.
- •3. Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови.
- •1. Українська звернена мова у контексті теорі функціональної граматики
- •2. Історія створення Кримської спілки письменників України. Образ рідної землі у творчості письменників-земляків. Літературний доробок Данила Кононенка.
- •3. Активні методи на уроках мови та літератури
- •1. Кличний відмінок – специфічна морфологічна риса укр.. Мови. Особливості вираження граматичного значення кличного відмінка.
- •3. Аналітично, спеціальною інтонацією.
- •2. Літературне краєзнавство як спеціальна галузь науки про літературу. Кримські мотиви у творчості письменників-класиків.
- •3. Використання інтерактивних технологій на уроках української літератури.
- •1.Семантичний та формально граматичний показники наказового способу(імперативу) у сулм
- •2. Творчість письменників Криму та Севастополя
- •3. Ігрові методи та прийоми на уроках мови та літератури.
- •1. Найдавніші риси української мови.
- •Українсько-кримськотатарські літературні зв'язки. Трагедія кримськотатарського народу в поезії о.Корсовецького «Чокрак» та повісті е. Умерова «Чорні ешелони».
- •3. Групові методи та форми роботи на уроках мови та літератури.
- •1. Розквіт староукраїнської літературної мови 17- першої чверті 18 століття та причини її занепаду.
- •2. Світова феміністична теорія і критика
- •3. Методика використання технологій кооперативного навчання
- •1. Укр мова як інструмент реанімації національної свідомості. Роль і.Котляревського і т. Шевченка у становленні нової укр літературної мови.
- •2. Український постмодернізм. Періодизація постмодерного періоду в сучасній українській літературі. Провідні естетичні орієнтації.
- •3. Навчальні технології організації Проектної діяльності у школі
- •1. Політика українізації 20-30-ті рр. XX ст. Мовна концепція Миколи Скрипника.
- •2. Філологічна школа
- •3. Технології організації самостійної навчальної діяльності школярів.
- •2.Принципи, здобутки і втрати в літературознавстві фрейдівського і юнгівського психоаналізу як різновиду психологічного напряму в історичній школі.
- •3. Програмоване навчання на уроках мови та літератури, сучасні електронні засоби навчання
- •1. Історія становлення української графіки.
- •Поняття «гендеру». Гендерні стереотипи української культури (на прикладі творів о.Забужко).
- •Інформаційно-комунікативні технології на уроках мови та літератури. Комп’ютерні технології на уроках мови та літератури.
- •1. Особливості нормування українського правопису.
- •Світоглядні константи в структурі жіночого письма к. Хх – поч. Ххi ст.
- •Сучасні технології контролю та оцінки начальних досягнень учнів: метод портфоліо, тести.
- •1. Сучасні проблеми нормування української літературної мови
- •Особливості літературного процесу к.Хх – поч.Ххi ст. Напрями сучасного літературознавства.
3. Ситуативні завдання як засіб формування мовленнєвих і комунікативних умінь.
Серед пріоритетних методичних засобів формування мовленнєвих і комунікативних умінь на уроках української мови чільне місце належить ситуативним завданням, В основу вивчення мови за цим підходом кладеться «принцип формування комунікативної спроможності в спілкуванні, отже, спілкування виступає метою, змістом і засобом навчання».
Під мовленнєвою ситуацією розуміють таку динамічну систему взаємовідносин учнів, яка завдяки її відображенню в свідомості викликає потребу особистості в цілеспрямованій мовленнєвій діяльності і підтримує цю діяльність.
Ситуативність як принцип навчання у загальних рисах означає, що все вивчення мови відбувається на основі і за допомогою ситуації (мовленнєвої ситуації).
Ситуативнi завдання сприяють:
- формулюванню власної думки;
- моделюванню рiзноманiтних ситуацiй;
- формулюванню навичок слухати iншу людину;
- вмiнню налагоджувати конструктивнi cтосунки в групi;
- полегшенню засвоєння программного матерiалу;
-формулюванню навичок аналiзу навчального матерiалу.
Мовленнєвi ситуації:
1) зорієнтованi на етап формування авторського задуму:а) які стимулюють бажання висловитись; б) викликають зриме уявлення про адресата мовлення; 2) ситуації, що вводять учнів у саму лабораторію породження думки: а) що стимулюють процес творення монологу за наслідуванням; б) потребують конструктивної діяльності з елементами творчості; в) програмують побудову власних творчих вільних висловлювань (колективних, групових, індивідуальних).
Мета ситуативних завдань:
- формування основних комунікативних умінь;
- орієнтуватися в умовах спілкування;
- планувати і створювати власні;висловлювання відповідно до ситуації спілкування;
- добирати мовні засоби, які б відповідали окресленій мовленнєвій ситуації;
- коригувати висловлювання з урахуванням ситуації спілкування, тобто досягнення адекватності мовлення.
Cитуативнi вправи на уроках мови:
-стимуляцiйнi або iмiтацiйнi iгри.
-Спрощене судове слухання.
- Рiзноманiтнi дiалоги з викладачем, одноклассниками, батьками, з незнайомою людиною та iнш.
- Уявіть, що до вас звернулися з редакції Всеукраїнського «Природничого альманаху» з проханням написати про особливості вересня у вашій місцевості. Складіть письмове монологічне висловлювання у художньомустилі на тему: «Вересень на Поліссі» (Поділлі, Київщині тощо).
БІЛЕТ № 7
1. Основні і проміжні рівні мовної системи.
Мовна сис-ма не є однородною, має складну структуру, оскільки склад з часткових систем – рівнів. Рівні мови – деякі «ділянки» мови, підсистеми мовної системи, кожну з яких характеризують сукупність відносно однорідних одиниць і набір правил, які регулюють їх використання і групування в різні класи і підкласи. Принципи для розрізнення рівнів мови: 1. кожен рівень повинен мати свою одиницю; одиниці одного рівня повинні бути однорідними. 2. одиниці будь-якого рівня виділяються шляхом сегментації складніших утворень. 3. одиниці нижчого рівня входять до одиниць вищого рівня, тобто між ними існують ієрархічні відношення. Розрізняють основні і проміжні рівні. Основні – фонологічний (одиниця - фонема), морфологічний (одиниця - морфема), лексико-семантичний (лексема), синтаксичний (синтаксема). За роллю в структур мови: нижчі та вищі рівні: фонологічний – нижчий рівень (фонема-одностороння одиниці, яка використовується для побудови одиниць вищого рівня – морфем і лексем), найвищий рівень – синтаксичний (обслуговує комунікативні потреби, підпорядковує собі одиниці інших рівнів). Мовні рівні не існують ізольовано, вони взаємопов’язані: саме на стику рівнів виникають проміжні рівні – утворюються в одному рівні, а функціонують як одиниці іншого рівня (це морфонологічний - виник на стику фонем і морфем, вивчає чергування гол та пригол, наголос, сполучення фонем у складі морфеми і слова (рука-ручка, села-села); словотвірний – проміжний між морфологічним і лексико-семантичним-творення слів на сонові морфем, твірних основ, словотвірних моделей; фразеологічний – на стику лексико-семант і синтаксичного, вивчення утворення номінативних одиниць на основі поєднання 2х чи декількох слів (бити байдики, Чорне море, брати участь)). Для різних рівнів ступінь системності не є однаковим, тому говорять про гра дуальність поняття системності, ступінь системності рівня залежить від кількості одиниць, що входять до його складу, чим менше одиниць у рівні тим він системні ший. Найменше одиниць має фонологічний рівень, найбільше – лексико-семант.