3. Навчання мови на основі тексту.

Текст-це об’єкт лiнгвiстики. А лiнг-це наука про мову i мовлення.

Лiнгв тексту- це наука, що дослiдж текст, його семантику i структуру, смисловi категорiï i особл-тi функцiонування у мовленнi.

Сам текст стосується не так мови, як мовлення.

Текст з одного боку продукт рiзних галузей мовноï комун-iï. По-друге текст це сукупнiсть категорiй, якi виявл-ся в його структурi i змiстi. По-третє текст це сукупнiсть мовностилiст засобiв.

Текст розгляд-ся учнями з позицiï текстотворення. Вiн є об’єктом дiяльн-тi людини. Текст-це явище культури.

Феномен тексту мiститься в його багатоаспект-тi. Текст трактують як iнформ-ий простiр, як мовл твiр, як знакову послiд-ть.

Текст-писемн або усний мовлен массив, що становить лiнiйну послiд-ть висловлень (речень), об’єднаних смисл i формально грам-ми зв’язками, спiльн тематичною i сюжетною заданiстю.

Текст-це результат мовл процессу, реалiз-го автором у виглядi конкр усного чи писемн мовлення. У процесi творення тексту врах-ся теми, цiлi, задуми, композицiя.

Класиф-iя тексту:

- за хар-ом авторства: а)первиннi; б)оригiнальнi; в)вториннi

- за способом розгортання тексту: а)моноперспективнi (в однiй часовiй площинi); б)полiперспективнi

-за спос передачi змiсту: а)неперевнофабульнi; б)перервнофабульнi

Є актуальною задача вивчення тексту, як основної одиниці мовленнєвої діяльності. Вирішальне значення при такому аналізі набуває людський фактор - вивчення взаємодії тексту з особистістю комуніканта в конкретних умовах спілкування. Для організації мовленнєвої діяльності необхідні знання, як основних етапів, так і процесу мовленнєвомислячої діяльності комунікантів вцілому.

Оскільки текст є основною одиницею мовленнєвої діяльності, то проблема текста у зв'язку з навчанням іноземній мові відноситься до найважливіших і принципіальних.

Цілий ряд задач, такий як вербальний вплив на людину в процесі навчання, виховання, перебудова вищої та шкільної освіти, тісно зв'язані з розробкою комунікативного підходу до мови, вивченням функціонування мови в процесі міжособистісної, масової та чоловіко-машинної комунікації.

Приклади вправ:

а) в наступних групах речень знайдіть повтори і скажіть, чим вони виражені;

б) вкажіть займенникові заміни в цих уривках;

в) в наступних парах речень заповніть пропуски займенниками, які за змістом пов'язані зі словами і виразами, які виділені в попередньому контексті;

г) побудуйте з цих речень чотири фразові єдності, кожна з яких буде об'єднана синонімічним (антонімічним) зв'язком;

д) проаналізуйте наведені пари слів і визначте в кожному випадку більш загальні (широкі) чи вузькі (конкретні) поняття;

е) вкажіть в списку пари слів, які виражають відношення понять за принципом "ціле - частина" (рід - вид, причина - наслідок, дія - діяч).

БІЛЕТ № 6

1. Актуальні проблеми сучасного мовознавства.

Мовознавство, або лінгвістика (від лат. lingua "мова"), - наука про природну людську мову загалом і мови світу як її представників.

Ситуація в мовознавстві-постійні, безперервні методологічні перевороти. Різні течії і напрями суч.мовознавства перебувають у допольнювальних відношеннях.

Когнітивнв лінгвістика-мовознавчий напрям,який функціонування мови розглядає як різновид пізнавальної дія-сті а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджує через мовні явища. Когн. Лінгв. Є складовою когнітології – науки про пізнання. В основі поняття концепт-мисленнєвий прообраз певного уявлення про обєкт (обєкт-мовга одиниця)

Безумовно, не все в когнітивістиці витримає перевірку часом. Когнітивістів нині критикують за відхід від проблеми значення, підміну значення значно ширшим поняттям інформації, а також за звуження (вузьке розуміння) поняття антропоцентричності, що теж зводиться до чистої інформації, тоді як насправді найважливішою рисою людського інтелекту є воля, яку когнітивісти ігнорують. Синтактика символів, якою когнітивісти найчастіше обмежуються, не може адекватно відобразити ментальність людини.

Комунікативна лінгв-ка напрям сучасного мовоз-ва, вивчає мовне спілкування, що склад з компонентів: мовець ,адресат повідомлення, контекст, код(засоби) спілкування. Важливим чинником у спілкуванні є дотримання мовленнєвого етикету(система стійких норм спілкування). Виробилися стереотипи мовленнєвої поведінки –звертання, привітання, прощання..

З проблемою комунікації пов'язана низка нових тем, що привернули увагу дослідників в останні роки. Серед них можна назвати такі: лінгвістика брехні (особливо популярна в Німеччині), особистість комунікан-та (досліджується типологія мовних особистостей, де виділяють, з одного боку, поняттєво-логічний тип, асоціативний тип і тип «хамелеон», який здатний набувати ознак як першого, так і другого типів, а з іншого боку — авторитарний і демократичний типи, а також такі мовні типи, як типовий учитель, типовий професор, типовий лікар, типовий студент, типовий українець, грузин, італієць тощо).

Предметом сучасної лінв-ки стали й перешкоди ефективності спілкування, так званий кумунік-ий шум, збої, тобто різноманітні помилки, надто велика метафоричність, паузи, непослідовність, розбіжність обсягу внутр словника в комуніканта, його психічні особливості (емоційність, хар-р, темперамент)

Пошуки нових теорій, здатних повніше і точніше описати мову, тривають і нині. Робляться спроби створення цілісної інтегральної концепції мови. Такою теорією, дехто вважає, стане синергетична парадигма мови, в основі якої лежить філософська концепція синергетики [Базылев 1998]. Синергетика —сучасна філософська теорія самоорганізації, проблема синергетики мови і мовлення стане однією з центральних проблем мовознавства XXI ст.