
- •Історія і розвиток зварювання.
- •6. Суть і особливості автоматичного зварювання під флюсом.
- •7. Суть і особливості зварювання порошковим дротом.
- •8. Суть і особливості зварювання у середовищі захисних газів.
- •9. Суть і особливості пресових методів зварювання.
- •11. Суть і особливості газового зварювання.
- •12. Суть і особливості електрошлакового зварювання.
- •13. Суть і особливості термітного зварювання.
- •14. Умови існування електричної дуги і її будова.
- •15. Фізичні процеси в електричній зварювальній дузі.
- •16. Тепловий та електричний баланс дуги.
- •17. Сили, що впливають на перенесення крапель розплавленого металу у дузі.
- •18. Основні вимоги до джерел живлення дуги.
- •19. Джерела живлення змінного струму та їх характеристика.
- •20. Джерела живлення постійного струму. Випрямлячі та їх характеристика.
- •21. Джерела живлення постійного струму. Генератори та їх характеристика.
- •22. Вольт-амперні характеристики джерел живлення.
- •23. Осцилятори та їх характеристика.
- •24. Баластні реостати та їх характеристика.
- •25. Види теплообміну. Основний закон теплопровідності Фур’є.
- •32. Фотоіонізація зварювальної дуги.
- •Термічна іонізація у зварювальній дузі.
- •34. Розповсюдження тепла від миттєвого точкового джерела.
- •35. Розповсюдження тепла від лінійного джерела.
- •36. Розрахункова схема джерел тепла.(-)
- •37. Металургійні процеси у газовій фазі при зварюванні плавленням.(-)
- •38. Шлакова фаза при зварюванні плавленням.
- •39. Тріщини при зварюванні та їх класифікація.
- •40. Будова зони термічного впливу та їх характеристика.
- •41. Класифікація і властивості електродів.
- •42. Електроди з основним покриттям та їх характеристика.
- •43. Електроди з органічним покриттям та їх характеристика.
- •44. Електроди з рутиловим покриттям та їх характеристика.
- •45. Електроди з рудно-кислим покриттям та їх характеристика.
- •46. Електроди з кислим покриттям та їх характристика
- •47.Класифікація зварювальних дротів та їх характристика.
- •48. Класифікація порошкових дротів та їх характеристика.
- •49. Плавлені флюси для зварювальних сталей та їх характеристика.
- •50. Керамічні флюси для зварювання сталей та їх характеристика.
- •51. Інертні гази. Аргон, гелій і їх суміші та їх характеристика.
- •52. Активні гази. Со2;о2; азот і їх суміші т їх характеристика.
- •53. Техніка ручного дугового зварювання неповоротних стиків труб.
- •54. Зовнішні центратори, їх класифікація і характеристика.
- •55. Внутрішні центратори, їх класифікація і характеристика.
- •56. Організація змр неповоротних стиків труб першим методом
- •64. Основні елементи вибору режиму рдз.
- •65. Допоміжні елементи вибору режиму рдз.
- •66. Способи підвищення продуктивності рдз.
- •67. Легування і рафінування наплавленого металу.
- •68. Неплавкі електроди та їх характеристика.
- •69. Вплив кисню на властивості сталі.
- •70. Вплив азоту на властивості металу.
- •71.Вплив окису вуглецю на властивості сталі.
- •72. Вплив водню на властивості сталі.
- •73. Як впливає хімічний склад сталі на її зварюваність.
- •74. Пересувні зварюванні агрегати і їх характеристика.
- •75. Які функції виконує флюс і обмазка на електроді?
- •76. Технологія та режими рдз поворотних і неповоротних стиків труб.
- •77. Види зварних з’єднань та їх характеристики.
- •78. Спеціальні зварювальні роботи при монтажі трубопроводів.
- •79. Підготовка і складання труб під зварювання.
- •80. Нормативні положення атестації зварників.
- •81. Електроконтактне зварювання трубопроводів опором і його суть.
- •82. Електроконтактне зварювання трубопроводів оплавленням і його суть.
- •83. Вплив атмосферних умов на зварювальний процес взимку.
- •84. Основні технологічні заходи при зварюванні взимку.
- •85. Застосування зварювальних матеріалів у зимовий період.
- •86. Сили деформації, напруження і зв'язок між ними
- •87. Виникнення напружень і деформацій при зварюванні
- •88. Основні конструктивні заходи зі зменшення деформації і напруженя при зварюванні
- •89.Основні технологічні заходи зі зменшення деформацій і напружень при зварювання
- •90. Польові трубозварювальні бази, їх обладнання і харектеристика
- •91. Тріщини при зварюванні і їх класифікація
- •92. Методика оцінки схильності металу шва до утворення гарячих тріщин
- •93. Холодні тріщини у зварних зєднаннях
- •94. Способи збільшення опору сталі до утворення тріщин
- •95. Суть гама графічного контролю зварних зєднань
- •96. Суть ультразвукового методу контролю зварних з’єднання
- •97.Переваги та недоліки магнітографічного методу контролю.
- •98. Суть механічних методів контролю зварних з’єднаннь.
- •99. Які вимоги ставляться до якості зварювальних матеріалів.
- •100. Які ви знаєте зварювальні дефекти і причини їх утворення.
- •101. Безпека праці при електродуговому зварюванні.
100. Які ви знаєте зварювальні дефекти і причини їх утворення.
Усі дефекти підрозділяються на зовнішні, внутрішні і наскрізні.
До зовнішніх дефектів відносяться заниження розмірів і перевищення посилення зварених швів, зсув шва від осі, підрізи напливи, усадочні раковини, незаплавлені кратери, зовнішня пористість, тріщини, що виходять на поверхню чи шва біляшовної зони. До зовнішніх дефектів відносяться також нерівномірність ширини і катета шва і велика лускоподібність валика.
До внутрішніх дефектів відносяться газові пори, жужільні і неметалічні включення, непровари, тріщини в металі шва й у зоні термічного впливу.
Наскрізні дефекти являють собою свищі, пропали і наскрізні тріщини.
Причин дефектів зварених швів багато, основні з них — низька якість зварювальних матеріалів, неправильна зборка, несправність устаткування, відхилення від технології і низька кваліфікація зварників. При автоматичному зварюванні дефектів виникає, як правило, менше, ніж при ручній.
101. Безпека праці при електродуговому зварюванні.
Вимоги до спецодягу та засобів індивідуального захисту електрозварника.
Спецодяг і спец рукавиці повинні бути виконані із брезентового негорючого матеріалу. До початку робіт необхідно застебнути манжети рукавів. При цьому куртка не повинна бути заправлена в штани, а штани мають бути випущені поверх спецвзуття (черевиків або чобіт).
Засоби індивідуальні засоби захисту необхідно використовувати за призначенням, в т.ч.:
щиток електрозварника - для захисту від бризок розплавленого металу, від дії променів електричної дуги;
запобіжний пояс - при роботі на висоті, всередині ємності; респіратор з хімічним фільтром при зварюванні кольорових металів і сплавів, які містять цинк, мідь, свинець;
шланговий протигаз - для роботи всередині закритих резервуарів при наявності аерозолю, газу, пилу;
каску з підшоломником - для захисту голови від падіння предметів;
азбестові і брезентові нарукавники - для захисту від бризок розплавленого металу, при стельовому зварюванні;
щиток зварника із знімними світофільтрами;
Основні вимоги безпеки до електрозварювальних трансформаторів.
Металеві частини електрозварювальні трансформатори (ЕТ), що не перебувають під напругою під час роботи, а також повинні бути заземлені.
ЕТ слід заземляти до включення її в електромережу.
Приєднання зварювальних установок до електричної мережі провадиться тільки через комутаційні апарати (через індивідуальний рубильник).
Електрозварювальники повинні мати II групу з електробезпеки. Електрозварювальники, яким надано право самостійного підключення зварювального обладнання до електромереж повинні мати III групу з електробезпеки.
При відсутності ел.зварювальника з присвоєною III групою з електробезпеки, підключення ЕТ проводить електрик.
Забороняється встановлення зварювального трансформатора над. регулятором струму. Регулятор зварювального струму може розміщуватись поряд із зварювальним трансформатором або над ним. Напруга холостого ходу джерел зварювального струму не повинна перевищувати максимальні значення, вказані в паспорті зварювального обладнання.
На корпусі ЕТ чи перетворювача зазначається інвентарний номер, дату наступного вимірювання опору ізоляції та належність до цеху (дільниці).
Опір ізоляції обмоток ЕТ вимірюється після всіх видів ремонту, але не рідше 1 разу в 12 місяців і повинен не перевищувати 0,05МС)м. Виміри опору проводяться між корпусом та між обмотками ЕТ. Опори струмопровідних частин зварювального кола (кабелі, електротримачі)повинні бути теж не менше 0,5МОм.
Вимоги безпеки до електродотримачів.
Електродотримач має бути заводського виготовлення, легкий, забезпечувати надійне затиснення і швидку зміну електродів без дотику до струмоведучих частин і бути справний.
Держак повинен бути виконаний з теплоізоляційного діелектричного матеріалу. Забороняється застосовувати електродотримачі з підвідним проводом у держаку при силі струму 600 А та більше.
Забороняється залишати без догляду електродотримач під напругою.