3. Рівні методологічного знання в педагогіці вш. Види та принципи педагогічних досліджень

У структурі методології педагогіки (як і загалом у педагогіці) виокремлюють чотири рівні: філософський, загально-науковий, конкретно-науковий і технологічний.

Першим рівнем методології є філософія. Зміст цього рівня становлять загальні принципи пізнання й категоріальний апарат науки загалом.

Другий рівень - загальнонаукова методологія, характерна для більшості наукових дисциплін. Загальнонаукову методологію можна представити системним підходом, який відображає загальний зв'язок і взаємозумовленість явищ і процесів навколишньої дійсності.

Третій рівень - конкретно-наукова методологія, тобто сукупність методів, принципів дослідження і процедур, які застосовують у тій чи іншій спеціальній науковій дисципліні. На цьому рівні розкривають проблеми, специфічні для наукового пізнання в педагогіці, і питання, висунуті на вищих рівнях методології - як, наприклад, проблеми системного підходу чи моделювання в педагогічних дослідженнях.

Четвертий рівень - технологічна методологія. Практика навчання й виховання людей, підготовки їх до діяльності, досвід копіткої роботи з людиною є джерелом інформації для педагогіки, критерієм істинності її висновків і рекомендацій.

Принципи:

Принцип цілісного вивчення педагогічного явища чи процесу припускає:

• максимальне використання системного підходу в дослідженні;

• встановлення зв'язку досліджуваного феномену із сутнісними силами особистості, тобто головним у її духовному світі

• (спрямованість, принциповість, вікові й статеві особливості, рівень загального розвитку, основні переконання);

Принцип комплексного підходу вимагає:

• багатоцільової установки під час вивчення педагогічних явищ, що відбивається у висуненні кількох дослідницьких завдань;

Принцип об'єктивності вимагає:

• перевірки кожного факту кількома взаємодоповнюваними та взаємокоригувальними методами вивчення суб'єктів навчально-виховного процесу;

• повторного огляду, уточнення здобутого фактичного матеріалу під час проведення експериментальної чи пошукової роботи;

• фіксації всіх проявів якостей та властивостей особистості, а не тільки тих, які свідчать про позитивні результати експерименту ;

• зіставлення даних свого дослідження з даними інших дослідників, установлення подібності і розходження в характеристиці досліджуваних якостей і явищ.

БІЛЕТ № 23

1. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої школи в Україні. Модернізація системи вищої освіти в Україні і Європейський освітній процес.

2. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками.

3. Пріоритетні напрямки змісту виховного процесу зі студентами. Рушійні сили процесу виховання. Закономірності та принципи виховання

1. Закон України «Про освіту»:

В Україні встановлюються такі освітні рівні:

- початкова загальна освіта;

- базова загальна середня освіта;

- повна загальна середня освіта;

- професійно-технічна освіта;

- базова вища освіта, - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (ст.7 ЗУ «Про вищу освіту»);

- повна вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра (ст.7 ЗУ «Про вищу освіту»).

В Україні встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні рівні:

- кваліфікований робітник;

- молодший спеціаліст;

- бакалавр

- магістр; -

Молодший спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Травень 2005 року – Україна приєдналася до Болонського процесу.

Основні положення:

2 цикли навчання: бакалавр-магістр

введення кредитно-модульної системи

1 кредит – наповнюваність 30-36 годин

розщирення мобільності

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів.

Модуль – задокументована, завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується різними формами навчального процесу.

Змістовий модуль – це система навчальних елементів.

Болонська декларація констатує, що з метою встановлення європейської зони вищої освіти у світі повинні бути початі наступні кроки:

• прийняття зручнішої в плані порівняння системи рівнів (щаблів) освіти, щоб сприяти працевлаштуванню європейських громадян, а також конкурентноздатності європейської системи вищої освіти на світовому ринку;

• прийняття системи, що базується на двох освітніх рівнях. Перший рівень, визнаний на європейському ринку праці, як відповідний рівень кваліфікації, повинен мати тривалість, принаймні, три роки. Кінцевим результатів другого рівняє ступінь магістра, що дає доступ до наукового ступеня доктора;

• створення системи залікових одиниць, тобто розвиток Європейської системи залікових одиниць (ECTS − Система європейського трансферного кредиту;

• навчання від трьох до чотирьох років на базі системи залікових одиниць (ЕСТ) при одержанні освіти на рівні бакалавра;

• навчання не менш п'яти років на базі систем залікових одиниць (ЕСТ) при одержанні освіти на рівні магістра;

• навчання від семи до восьми років при одержанні докторського ступеня;

• прийняття системи порівняльних документів про вищу освіту, важливою частиною якої є стандартизований додаток до диплому;

• усунення перешкод у доступі студентів до всіх послуг, які мають відношення до освіти;

• облік часу роботи в Європі викладачів, науковців і адміністративного персоналу (науково-дослідні роботи, викладацька діяльність, навчання, стажування і т.д.) без порушення їхніх прав при нарахуванні пенсії і виплат по соціальному страхуванню; розвиток критеріїв і методології оцінки якості викладання;

• введення такого важливого поняття, як «європейський простір вищої освіти;

• розвиток європейського співробітництва в сфері забезпечення якості вищої освіти по єдиним (порівнянним) критеріям і методам;

• ведення в основному децентралізованих механізмів і процедур забезпечення якості освіти..