2.Основні завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні

Психологія вищої школи як наукова і прикладна галузь розв’язує низку практичних, науково-дослідних і діагностично-корекційних завдань. До найважливіших практичних завдань психології вищої школи в період реформування вищої освіти в Україні належать:

1. розробка наукової, психолого-методичної бази для контролю за процесом, повноцінністю змісту та умовами психічного розвитку студентів, їх особистісним зростанням і професійним становленням, зокрема в умовах кредитно-модульної системи навчання;

2. обґрунтування оптимальних форм навчально-професійної діяльності та спілкування студентів, які сприяють засвоєнню ними всього розмаїття професійних функцій і важливих соціальних ролей;

3. розробка особистісно-орієнтованих технологій навчання студентів, психологічне обґрунтування інноваційних дидактичних проектів і педагогічних експериментів у вищій школі;

4. пошук ефективних шляхів (методів і засобів) забезпечення фундаментальної психологічної підготовки студентів, підвищення рівня їх загальної культури та психологічної компетенції як передумови демократизації, гуманітаризації та гуманізації освіти;

5. надання психологічної допомоги та підтримки всім учасникам педагогічного процесу.

Серед актуальних науково-дослідних завдань психології вищої школи є такі:

1. психологічне обґрунтування професіограми сучасного фахівця вищої кваліфікації (педагога, психолога, лікаря, менеджера, інженера тощо), на основі якої має розроблятися державний стандарт змісту за напрямами і спеціальностями професійної підготовки в системі ступеневої вищої освіти;

2. виявлення соціокультурних, соціально-психологічних, психологічних і дидактичних чинників соціалізації особистості майбутнього фахівця;

3. розробка психологічних засад формування в студентів і викладачів національної самосвідомості, активної громадянської позиції;

4. вивчення психологічних закономірностей діалогу студента і комп’ютера та розробка психологічних основ комп’ютеризації навчального процесу у вищій школі;

5. дослідження психологічних проблем підготовки науково-педагогічних кадрів,;

6. вивчення психологічних засад наукової творчості, вдосконалення професіоналізму й підвищення педагогічної майстерності викладачів.

До діагностично-корекційних завдань психології вищої школи належать:

1. розробка методів професійної орієнтації старшокласників та обґрунтування системи професійного відбору молоді до вищих навчальних закладів;

2. діагностика настанов студентів щодо самого себе задля формування позитивної «Я-концепції» – ядра особистості майбутнього фахівця;

3. визначення рівня психологічної готовності першокурсників до навчання у вищій школі та розробка передумов їх адаптації;

4. вивчення стану взаємин викладачів і студентів, щоб налагоджувати оптимальну педагогічну взаємодію, конструктивно розв’язувати можливі міжособистісні конфлікти.

3. Етапи процесу виховання. Методи, засоби, форми виховання та їх класифікація.

Процес виховання — система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості

Етапи процесу виховання:

- Визначення сукупності рис і якостей особистості (певний ідеал), які слід сформувати у студента. .

- Вивчення індивідуальних особливостей студента, його позитивних рис, недоліків у характері й поведінці, визначення якостей, які ще не сформовані або перебувають на стадії зародження.

- Реалізація програми виховання шляхом залучення студентів до різних видів діяльності, участь в яких сприяє формуванню досвіду поведінки відповідно до ідеалу.

- Самостійна робота студента над собою, тобто самоосвіта і самовиховання.

Методи виховання:

1. Формування свідомості особистості – бесіди, лекції, дискусії, навіювання.

2. Організація діяльності, спілкування, формування позитивного досвіду суспільної поведінки – привчання, педагогічна вимога, громадська думка колективу.

3. Стимулювання діяльності і поведінки – заохочення, змагання, покарання.

4. Контроль. самоконтроль, самооцінка.

Форми процесу виховання:

1 За кількістю учасників: індивідуальні, групові, масові.

2 За видом діяльності: пізнавальна, трудова, спортивно-оздоровча, комбінована.

3 залежно від методу виховання: словесні, практичні, наочні.

Засоби виховання: надбання матеріальної і духовної культури

БІЛЕТ № 20